ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 910/21694/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ (далі - Страхова компанія),

на рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016

зі справи № 910/21694/15

за позовом іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна", м. Жашків Жашківського району Черкаської області (далі - Підприємство),

до Страхової компанії

про стягнення 775 122,66 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", м. Київ (далі - Банк).

Судове засідання проведено за участю представників:

Підприємства - не з'яв.,

Страхової компанії - Штельмах В.Ю., Марунько Л.О.,

Банку - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 судові рішення попередніх судових інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2016 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 (колегія суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, Сітайло Л.Г. і Пашкіна С.А.): позов задоволено; із Страхової компанії стягнуто на користь Підприємства: страхове відшкодування в сумі 771 266,33 грн.; 24 989,03 грн. пені; 194 976,12 грн. інфляційних; 37 882 грн. - 3% річних; 45 000 грн. витрат на послуги адвоката; 19 312,32 грн. судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Страхова компанія просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу з посиланням на статті 6, 16, 25 Закону України "Про страхування", статті 526, 627, 628, 979, 988, 990 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частину шосту статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 43, 33, 43, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

03.11.2014 Підприємством (страхувальник), Страховою компанією (страховик) та Банком (вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування транспортних засобів "Спецтехніка" № са209спт4са (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані із володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом - дробаркою деревини Wood Terminator, тип WT10 XLZ, серійний номер НОМЕР_2, включно з краном для лісоматеріалів Epsilon M70F101 (номер 1923756), інв. № 732, зав. № НОМЕР_2, рік випуску 2013.

Страховим випадком є подія, передбачена цим договором, яка відбулася протягом дії Договору і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування (страхову виплату) страхувальнику (вигодонабувачу), зокрема, у разі падіння, перекидання або перевертання застрахованого майна у процесі його роботи (експлуатації), руху по території страхування (розділи 5, 6 Договору).

Страхова сума за Договором визначена сторонами у розмірі 2 774 924,96 грн. (пункт 2 додатка № 1 до Договору).

Відповідно до пунктів 5.1, 18.1 Договору строк його дії становить 1 рік та він набирає чинності 04.11.2014 і діє до 03.11.2015.

Згідно з пунктом 20.1.2 Договору страхувальник зобов'язаний при настанні події, що за умовами цього договору може кваліфікуватися як страховий випадок, негайно, як тільки про це стане відомо, у будь-який спосіб повідомити страховика про настання даної події та протягом 2 робочих днів після цього надати страховику письмове повідомлення про таку подію.

Розмір збитку визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення власного розслідування і складання кошторису збитків, проте кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи (пункт 21.5 Договору).

12.02.2015 на автодорозі сполученням Зюбриха - Острожани сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) під час переміщення дробарки деревини Wood Terminator, тип WT10 XLZ, позаду трактора FENDT 936, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, водій трактора ОСОБА_8 не впорався з керуванням та здійснив виїзд на узбіччя дороги, внаслідок чого відбулося перекидання дробарки та вона отримала механічні пошкодження. Вказані обставини підтверджуються: постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 10.03.2015 у справі № 693/273/15-п; протоколом про адміністративне правопорушення від 12.02.2015 серії СА1 № 181657; схемою місця ДТП від 12.02.2015; висновком ВДАІ Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області за матеріалами перевірки повідомлення про скоєння зазначеної ДТП від 14.02.2015.

12.02.2015 Підприємство звернулося до Страхової компанії із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування.

Страхова компанія листом від 27.05.2015 № 4986/18цв повідомила Підприємство про відсутність правових підстав для визнання заявленого випадку "страховим" та здійснення виплати страхового відшкодування за цими збитками, оскільки заявлена подія сталася поза територією страхування, яку обумовлено пунктом 11.1.2 Договору.

В обґрунтування позову Підприємством зазначено, що Страховою компанією порушено умови Договору та не сплачено 771 266,33 грн. страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, а саме пошкодження дробарки деревини Terminator, тип WT10 XLZ, серійний номер НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 11.1 Договору страховиком відшкодовуються збитки, завдані застрахованому майну виключно за одним із варіантів (опцій) покриття, що належним чином вказано у додатку № 1 до цього договору.

Згідно з додатком № 1 до Договору до застрахованого майна - дробарки деревини Wood Terminator, тип WT10 XLZ, серійний номер НОМЕР_2, рік випуску 2013, застосовується базове покриття, визначене у пунктах 11.1 та 11.2 Договору.

З умовами Договору базове покриття включає в себе:

- відшкодування страховиком збитків виключно під час знаходження (зберігання) та роботи застрахованого майна на майданчику, що знаходиться за адресою, вказаною у додатку № 1 до Договору (пункт 11.1.1);

- відшкодування страховиком збитків під час знаходження, зберігання та роботи (експлуатації) застрахованого майна на місцях роботи та зберігання, без зазначення конкретної адреси, включаючи пересування самоходом автомобільними дорогами на території України (пункт 11.1.2).

Згідно з пунктом 11.1.3 Договору додаткове покриття (за необхідністю), під час знаходження, зберігання та роботи (експлуатації) застрахованого майна на місцях роботи та зберігання, без зазначення конкретної адреси, включаючи пересування самоходом автомобільними дорогами на території України та/або перевезення (транспортування) застрахованого майна на спеціально призначеному для такого перевезення транспортному засобі автомобільними дорогами на території України.

Дробарка деревини Wood Terminator, тип WT10 XLZ, серійний номер НОМЕР_2 включно з краном для лісоматеріалів Epsilon M70F101, являє собою мобільну причіпну установку, призначену для застосування з трактором (працює від валу відбору потужності 1 000 об./хв., яка змонтована на двоосному шасі зі стандартним причіпним пристроєм для трактора), тобто може бути приведена в рух лише за допомогою обертів валу якогось транспортного засобу.

Страховим випадком за Договором визнається втрата (загибель) або ушкодження майна в результаті стороннього випливу, а саме падіння, перекидання або перевертання застрахованого майна у процесі його роботи (експлуатації), руху по території страхування, що належним чином зазначено в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.

Перекидання дробарки деревини Wood Terminator тип 10 XLZ сталося під час її пересування (руху) автомобільною дорогою, що сполучає населені пункти Монастирищенського та Жашківського районів Черкаської області на території України, тобто на території страхування, яку обумовлено пунктом 11.1.2 Договору.

Відповідно до розділу 15 Договору транспортний засіб визначається як пристрій, що приводиться в рух джерелом енергії, призначений для перевезення людей та/або вантажу, або на якому встановлено спеціальне обладнання чи механізм, який зареєстрований відповідним державним органом України, має індивідуальний заводський номер двигуна, кузова або інших агрегатів та здатний пересуватися власним ходом.

Як вбачається з висновку ВДАІ Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області від 14.02.2015 за матеріалами перевірки повідомлення про скоєння ДТП, під час переміщення дробарки автодорогою дана дробарка знаходилася позаду трактора FENDT 936, тобто вона самостійно не пересувалася, а її транспортування здійснювалося фактично шляхом буксирування трактором FENDT 936.

У пункті 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, міститься визначення, що буксирування - це переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації автопоїздів, на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування.

Отже, переміщення застрахованої дробарки деревини здійснювалося за допомогою трактора FENDT 936 автодорогою сполученням село Зюбриха - село Острожани, оскільки ця дробарка не є самохідним транспортним засобом.

Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 23.06.2016 № 1-373 повідомило Підприємство про те, що дробарка деревини Wood Terminator типу 10 XLZ відповідно до ДСТУ 2189-93 "Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки" є причіпною машиною і самостійно, без тягача рухатися по дорогах загального користування не може. Тому вислів, наведений у Договорі: "пересування самоходом автомобільними дорогами...", слід тлумачити як рух дробарки на власних колесах при буксируванні її трактором.

Розділ 15 Договору містить поняття "спецтехніка (інша, ніж транспортні засоби)" - техніка особливого призначення (спеціальні машини, механізми, устаткування), яка використовується у різних галузях промисловості, сільському господарстві з метою проведення спеціального виду робіт, та яка не здатна пересуватись власним ходом та/або призначена для кріплення до пересувних механізмів (транспортних засобів) та/або здатна пересуватися рейковими дорогами. З огляду на визначення даного терміну та перелік об'єктів, що передаються на страхування відповідно до додатку №1 до Договору (зазначений перелік містить спецтехніку, яка не здатна пересуватися власним ходом та призначену для кріплення до пересувних механізмів), поняття "пересування самоходом автомобільними дорогами на території України", що міститься у пункті 11.1.2 Договору, по відношенню до застрахованого майна, зазначеного в додатку №1 до Договору, зокрема дробарки деревини Wood Terminator, тип 10 XLZ, включно з краном для лісоматеріалів Epsilon M70F101, означає транспортування даної спецтехніки трактором як причіпної установки.

У Договорі не міститься терміну "самохід", а лише зазначається про "пересування самоходом автомобільними дорогами на території України", тоді як поняття "спецтехніка (інша, ніж транспортні засоби)" міститься у розділі 15 Договору. Терміни "самохід" та "пересування самоходом" різні за значенням, і в Договорі термін "спецтехніка" узгоджений сторонами.

Судами встановлено, що пошкодження застрахованого майна (дробарки) сталося під час події, яка є страховим випадком, передбаченим пунктом 16.1.2.7 Договору, та вказана подія сталася та "території страхування", яку обумовлено пунктом 11.1.2 Договору.

Згідно з пунктом 21.7 Договору розмір збитку визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення власного розслідування і складання кошторису збитків. Кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи. Незалежна експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.

Підприємство для визначення розміру матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження дробарки деревини Wood Terminator тип 10 XLZ, включно з краном для лісоматеріалів Epsilon M70F10, замовило проведення незалежної експертизи, проведення якої доручено суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_9, що має кваліфікацію оцінювача нерухомих речей (нерухомого майна, і нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них, машин і обладнання та колісних транспортних засобів (кваліфікаційне свідоцтво МФ № 3154, видане 12.02.2005).

Відповідно до звіту від 16.06.2015 № 16/06/16 про оцінку дробарки деревини WT10 XLZ, серійний номер НОМЕР_2, матеріальний збиток, завданий власникові дробарки деревини Wood Terminator тип 10 XLZ, включно з краном для лісоматеріалів Epsilon M70F10, в результаті її пошкодження при ДТП складає 37 820,63 євро, або 910 012,58 грн.

Даний звіт не визнано відповідачем недійсним та таким що складений з порушенням законодавства, у зв'язку з чим суди прийняли його як належний та допустимий доказ.

Згідно з пунктом 2 додатку №1 до Договору франшиза дробарки деревини Wood Terminator тип 10 XLZ, включно з краном для лісоматеріалів Epsilon M70F10, становить 5%.

Пунктом 5 Договору передбачено, що розміри страхових сум, страхових тарифів, страхових платежів, встановлених по окремих одиницях майна, вказано у додатку № 1 до цього Договору. Так, розмір страхової суми, встановленої по дробарці деревини Wood Terminator тип 10 XLZ, включно з краном для лісоматеріалів Epsilon M70F101, становить 2 774 924,96 грн. Таким чином, сума франшизи складає: 2 774 924,96 грн. / 100% х 5% = 138 746,25 грн.

Тобто сума страхового відшкодування складає: 910 012,58 грн. (сума завданих збитків відповідно до звіту № 16/06/16) - 138 746,25 грн. (франшиза) = = 771 266,33 грн.

У листі Страхової компанії до Підприємства від 27.05.2015 № 4986/18цв не зазначено такої підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, як надання неповного пакету документів.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування після настання страхової події не виконав, у зв'язку з чим має заборгованість зі сплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 771 266,33 грн.

Відповідно до пункту 24.1 Договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Згідно з пунктами 24.3 та 24.4 Договору в разі виникнення між сторонами судового спору щодо визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування на період до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені "діючим законодавством" України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інше) за неналежне виконання зобов'язань. До правовідносин за Договором застосовується виключно пеня, передбачена умовами Договору, та не застосовується неустойка (пеня), передбачена Законом України "Про захист прав споживачів" та іншими законами.

Пунктом 21.2 Договору визначено, що страховик протягом 7 робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів згідно з пунктом 21.1 цього договору, складає страховий акт, який кваліфікує подію як страховий (не страховий) випадок та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до пункту 21.14 цього Договору.

Пунктом 21.3 Договору передбачено, що якщо випадок визнано страховим, страхове відшкодування виплачується протягом 7 робочих днів з дня складання страхового акта.

Згідно з пунктом 22.2 Договору рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком не пізніше, ніж протягом 15 днів з дня надання страхувальником необхідного пакету документів та повідомляється страхувальнику та вигодонабувачу письмово, з обґрунтуванням причин відмови, не пізніше 5 робочих днів з дня прийняття такого рішення.

17.02.2015 Підприємством надано Страховій компанії необхідний пакет документів, перелік яких визначений пунктом 21.1 Договору. Однак у визначені Договором строки відповідач не повідомив позивача про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування чи про відмову у виплаті страхового відшкодування. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування оформлене листом від 27.05.2015 № 4986/18 ЦВ та отримане позивачем 27.05.2015.

Тобто зобов'язання відповідача з виплати страхового відшкодування позивачу мало бути виконане 10.03.2015.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання та задоволено вимоги про стягнення 24 989,03 грн. пені, 194 976,12 грн. "інфляційних втрат" та 37 882 грн. - 3% річних.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 000 грн. витрат на послуги адвоката документально підтверджені.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання Страхової компанії про зупинення провадження у даній справі № 910/21694/15 до прийняття господарським судом Черкаської області рішення у справі № 925/1039/16 за позовом Страхової компанії до Підприємства про тлумачення змісту Договору.

У розгляді даної справи суди попередніх інстанцій не здійснювали тлумачення змісту правочину в розумінні статті 213 ЦК України, а керувалися вказівками Вищого господарського суду України, які містяться у постанові від 24.05.2016, зокрема щодо належного дослідження умов Договору з огляду на відсутність у тексті Договору терміну "самохід" та узгоджений сторонами в Договорі термін "спецтехніка".

При проведенні оцінки дробарки деревини Wood Terminator тип 10 ХLZ, включно з краном для лісоматеріалів Ерsilon М70Р10 СПД-ФО ОСОБА_10 (на замовлення Страхової компанії), а так само і при проведенні такої оцінки СОД ОСОБА_9 (на замовлення Підприємства) оцінювачами використовувалася Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, про що зазначено в їх звітах від 08.05.2015 № 18/02-244 та від 16.06.2015 № 16/06/15. Відповідно до пункту 7.38 розділу VII даної Методики при визначенні ринкової вартості окремої складової частини значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для складників КТЗ, строк яких не перевищує, зокрема, 4 років - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів.

Оскільки на час настання страхового випадку дробарка деревини Wood Terminator тип 10 ХLZ перебувала в експлуатації лише 1 рік та 2 місяці (поставка дробарки відбулася в грудні 2013 року), то при визначенні розміру матеріального збитку оцінювачем ОСОБА_9 було прийнято значення коефіцієнту фізичного зносу таким, що дорівнює нулю.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, пені, 3% річних та "інфляційних втрат".

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (частина перша статті 16 Закону України "Про страхування").

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій, встановивши, що пошкодження застрахованого майна (дробарки) сталося під час події, яка є страховим випадком, передбаченим пунктом 16.1.2.7 Договору, та вказана подія сталася та "території страхування", яку обумовлено пунктом 11.1.2 Договору, і що відмова Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, - дійшли не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про задоволення позову в частині стягнення страхового відшкодування.

Доводи касаційної скарги в даній частині, які стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути предметом переоцінки судом касаційної інстанції. Адже касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в підпункті 2.5 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Згідно з пунктом 24.3 Договору в разі виникнення між сторонами судового спору щодо визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування на період до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені діючим законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інше) за неналежне виконання зобов'язань.

Однак, стягуючи із Страхової компанії за період з 11.03.2015 по 29.06.2016 пеню, 3% річних та "інфляційні втрати" за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, суди попередніх інстанцій належним чином не здійснили з'ясування пов'язаних з цим обставин, умов Договору та не перевірили чи відповідає визначений позивачем період нарахування пені, 3% річних та "інфляційних втрат" вимогам чинного законодавства України та Договору.

Не здійснивши з'ясування та оцінки відповідних обставин, суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак у Вищого господарського суду України відсутні й підстави для висновку про правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, в тому числі ГК України і ЦК України.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду. З огляду на викладене оскаржувані судові рішення згідно з пунктом 3 статті 1119 та частини першої статті 11110 ГПК України підлягають скасуванню в частині розгляду позовних вимог про стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з передачею справи у цій же частині на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін і поданим ними, а за необхідності й додатково одержаним доказам належну правову оцінку і вирішити спір (у зазначеній частині) відповідно до вимог закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу пов'язаних з цим судових витрат зі справи.

У решті прийняті по суті справи судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 зі справи № 910/21694/15 скасувати в частині, що стосується розгляду позовних вимог про стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Справу у відповідній частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

У решті зазначені рішення та постанову залишити без змін.

Суддя В. Селіваненко

Суддя С. Бондар

Суддя В. Палій