ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 904/9653/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого,

Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

Генеральної прокуратури України - Савицької О.В. (посв. № 041103),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-

Клуб"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 29.11.2016

та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області

від 07.11.2016

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-

Клуб"

до прокуратури Дніпропетровської області в особі

Дніпропетровської міської ради

про усунення перешкод у користуванні власністю

у справі №904/9653/16 господарського суду Дніпропетровської

області

за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в

інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-

Клуб"

треті особи: 1.ТОВ "Солярис",

2. Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство

"Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради

про витребування майна,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 (суддя Юзіков С.Г.) у задоволенні заяви ТОВ "Ренессанс-Клуб" про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "Ренессанс-Клуб" і додані до неї документи без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" про усунення перешкод у користуванні власністю по справі №904/9653/16 залишено без змін.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Ренессанс-Клуб" просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та направити справу на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог законодавства, зокрема ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ч. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, що є підставою для скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у жовтні 2016 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Ренессанс-Клуб" про витребування на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлового приміщення №48, що розташоване за адресою: просп. Воронцова, 19 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66271312101).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 порушено провадження у справі, призначено судове засідання, залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Солярис" та КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

04.11.2016 до господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов ТОВ "Ренессанс-Клуб" до першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням №48, загальною площею 107, 4 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Воронцова, 19, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66271312101, що належить на праві власності ТОВ "Ренессанс-Клуб".

При цьому, до зустрічної позовної заяви не були додані докази сплати судового збору, а заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору, яке мотивоване тим, що підприємство перебуває у важкому фінансовому стані, обумовленому не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.

Місцевий господарський суд, розглянувши клопотання ТОВ "Ренессанс-Клуб" про відстрочення сплати судового збору дійшов висновку, що обставини, на які ТОВ "Ренессанс-Клуб" посилається як на підставу відстрочки сплати судового збору, є звичайними ризиками господарської діяльності і не можуть бути підставою для відстрочки сплати судового збору.

Крім того встановив, що до зустрічної позовної зави не додано доказів надсилання її копії третім сторонам у справі - ТОВ "Солярис" та КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ " Ренессанс-Клуб" на підставі п. 4, п. 6 ч. 1 ст.63 ГПК України. При цьому зазначив, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно зі ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлена обов'язковість оформлення відправником опису вкладення та зазначено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107, що застосовується у поштовому зв'язку, затвердженій наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України №139 від 12.07.2002 року "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до зустрічної позовної заяви не додано доказів надсилання її копії третім особам без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "Солярис" та КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

В п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що недодержання вимог ст. 54, ст. 56 ГПК України тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.

Крім того, порядок сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписом п. п. 2.2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" № 928-VIII від 25.12.2015, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року становить 1 378, 00 грн.

Зустрічний позов ТОВ "Ренессанс-Клуб" носить немайновий характер, за який, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, слід було сплатити судовий збір у сумі 1 378, 00 грн.

ТОВ "Ренессанс-Клуб" до зустрічної позовної заяви не було додано докази сплати судового збору, а заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі, яке мотивоване важким фінансовим станом підприємства, обумовленим не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору можливе за наявності доказів з боку позивача на підтвердження його неналежного майнового стану, що перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, враховуючи положення ст. 129 Конституції України в якій як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що обставини складного матеріального становища в установленому законом порядку заявником зустрічного позову не доведені, належні докази на підтвердження таких обставин не надані, а саме лише посилання на тяжке фінансове становище товариства не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, зважаючи на вищенаведене, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно застосовані норми процесуального права, а тому підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2016 по справі №904/9653/16 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.