ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 904/621/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., (доповідач), Демидової А.М., Євсікова О.О.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір-Груп"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі№904/621/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір-Груп"до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"проспонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення боргу у сумі 171 031,11 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Сало А.І., дов. б/н від 07.01.2017

- відповідача: Мернік О.В., дов.№ ББУ/ПУ/421/ББ/16 від 06.12.2016

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Простір-Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про зобов'язання виконати умови мирової угоди, укладеної 18.05.2015 та затвердженої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 у справі № 904/1865/15 шляхом стягнення боргу у сумі 171 031,11 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016 у справі №904/621/16 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" виконати умови мирової угоди, укладеної 18.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Простір-Груп" та Публічним акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 у справі № 904/1865/15, шляхом стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір-Груп" 171 031,11 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір-Груп" 2 565,47 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі №904/621/16 (головуючий суддя Величко Н.Л., судді Подобєд І.М., Березкіна О.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016 у справі №904/621/16 скасовано, провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір-Груп" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про спонукання до виконання мирової угоди, шляхом стягнення боргу у сумі 171 031,11 грн. припинено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ТОВ "Простір-Груп" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016 залишити без змін.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу суду від 06.02.2017 проведено автоматичну зміну складу суду колегії суддів у справі № 916/4692/15 та визначено склад колегії суддів: Шевчук С.Р. - головуючий, Демидова А.М, Євсіков О.О.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Простір-Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 181 800,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 13 591,31 грн. інфляційних, 2 106,89 грн. процентів за користування коштами та 19 664,28 грн. пені.

24.03.2015 до Господарського суду надійшла зустрічна позовна вимога ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до ТОВ "Простір - груп" про стягнення штрафу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 у справі № 904/1865/15 затверджено мирову угоду від 18.05.2015, укладену між ТОВ "Простір-Груп" та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

У пунктах 1. та 2. вказаної мирової угоди сторони дійшли згоди, що загальна сума заборгованості у ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (відповідач за первісним позовом) перед ТОВ "Простір-Груп" (позивач за первісним позовом) за договором № 14-16/388-КП від 20.05.2014 (далі - договір) становить 202 973,83 грн., що складається із: заборгованості за поставлену відповідно до договору продукцію у розмірі 131 800,00 грн., пені за порушення строків оплати у розмірі 28 306,72 грн., трьох процентів річних у розмірі 2 534,58 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 40 332,53 грн.

У пункті 3. мирової угоди сторони погодили графік внесення ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" платежів, зокрема: до 29.05.2015 - 65 900,00 грн.; до 19.06.2015 - 65 900,00 грн.; до 19.07.2015 - 13 077,04 грн.; до 16.08.2015 - 13 077,04 грн.; до 20.09.2015 - 13 077,03 грн.

Відповідно до пунктів 9.9. та 9.5. мирової угоди мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження Господарським судом Дніпропетровської області. Термін дії мирової угоди - з моменту її затвердження господарським судом і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У пункті 8. мирової угоди сторони визначили, що одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

В ухвалі зазначено, що дана ухвала підлягає пред'явленню до виконання, як виконавчий документ в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в строк до 19.05.2016, ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом, підпис судді засвідчено печаткою суду.

У зв'язку із невиконанням умов мирової угоди 14.07.2015 позивачем було подано заяву про примусове виконання рішення (про відкриття виконавчого провадження) до Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції.

17.07.2015 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області було винесено Постанову ВП № 48161150 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа). В даній Постанові заступником начальника відділу державної виконавчої служби зазначено про те, що мирова угода не є документом, за яким може бути відкрито виконавче провадження. Потрібно вчинити позов про спонукання до виконання мирової угоди.

Вважаючи, що винесена Постанова є незаконною та необґрунтованою, позивачем 20.08.2015 було подано начальнику Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області скаргу на Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 48161150 від 17.07.2015.

17.09.2015 Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було відмовлено у задоволенні вказаної скарги, у зв'язку з тим, що копія ухвали не є виконавчим документом, за яким може бути відкрито виконавче провадження.

Після отримання в Господарському суді Дніпропетровської області оригіналу ухвали від 18.05.2015 у справі № 904/1865/15, позивач повторно звернувся із заявою про примусове виконання рішення (про відкриття виконавчого провадження) до Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції.

23.10.2015 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області було винесено Постанову ВП № 49137789 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), у зв'язку з тим, що ухвала суду не відповідає вимогам статті 1 8 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у виконавчому документі не зазначено дати набрання чинності, відсутня резолютивна частина. Позивач має право звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди.

Також, 04.12.20105 позивач звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу наказу, який є виконавчим документом. У відповіді на зазначену заяву господарський суд ухвалою від 09.12.2015 роз'яснив, що положеннями пункту 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено.

Предметом спору у справі, що переглядається є вимога про спонукання відповідача до виконання мирової угоди, шляхом стягнення боргу в розмірі 171 031,11 грн., заявлена у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 по справі № 904/1865/15, в частині повної та своєчасної сплати заборгованості за встановленим графіком.

Розглядаючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, керуючись приписами статей 17, 18 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 11, 202, 509, 599 Цивільного кодексу України, з огляду на встановлені ним обставини невідповідності ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 у справі №904/1865/15 вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та неналежного виконання відповідачем умов мирової угоди, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Натомість, апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду зауважив про невідповідність висновків місцевого суду щодо відсутності в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 у справі №904/1865/15 усіх реквізитів виконавчого документа в розумінні статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" дійсним обставинам справи. Так, апеляційним господарським судом встановлено протилежне, у зв'язку з чим, припинено провадження у справі.

Вищий господарський суд України пунктом 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

За імперативними приписами статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державною виконавчою службою підлягають виконанню зокрема ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (пункт 2 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Оцінюючи ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015, якою затверджено укладену між сторонами мирову угоду у справі № 904/1865/15 суди попередній інстанцій дійшли до протилежних висновків. При цьому, апеляційним судом обґрунтовано зауважено про помилковість висновків місцевого суду в частині відповідності згаданої ухвали вимогам, які ставляться до виконавчих документів.

Так, апеляційним судом встановлено, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 має всі відомості передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" і має статус виконавчого документу, оскільки в ухвалі зазначено дату набрання нею чинності, резолютивна частина ухвали містить зміст затвердженої судом мирової угоди, в якій зазначено найменування сторін їх поштові та банківські реквізити, суму боргу яка підлягає сплаті боржником та строки сплати, та зазначено, що ця ухвала є виконавчим документом і може бути пред'явлена до виконання до 19.05.2016.

За встановлених обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для розгляду позовної заяви про спонукання до виконання мирової угоди у господарських судах та необхідність припинення провадження у справі.

Натомість, апеляційним судом правомірно наголошено на можливості оскарження відмови зам.начальника відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди від 23.10.2015 у порядку та на підставах, визначених статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі про неправильне застосування статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для припинення провадження у справі та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним господарськими судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови у справі - відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір-Груп" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі №904/621/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.О. Євсіков