ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 903/351/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційні скарги Головного управління Національної поліції у Волинській області, м. Луцьк, та Державної казначейської служби України, м. Київ,

на рішення господарського суду Волинської області від 09.08.2016

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2016

зі справи № 903/351/16

за позовом публічного акціонерного товариства "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (далі - ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА"), с. Федорівка Волинської області,

до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області), м. Луцьк,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС України у Волинській області), м. Луцьк,

2. Державна казначейська служба України (далі - ДКС України), м. Київ,

про стягнення 453 358,90 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Тищенко А.В. предст. (дов. выд 01.01.2017)

відповідача - Забожчук О.В. предст. (дов. від 20.12.2016), Новицький М.Д. предст. (дов. від 06.02.2017), Сафулько С.Ф. предст. (дов. від 06.02.2017)

третіх осіб: 1. не з'явився

2. не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ГУ НП у Волинській області про стягнення 453 358,90 грн. завданих збитків.

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.08.2016 у справі № 903/351/16 (суддя Шум М.С.), яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 (судді Коломис В.В. - головуючий, Тимошенко О.М., Огороднік К.М.) позов задоволено у повному обсязі з посиланням на його обґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ГУ НП у Волинській області просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ДКС України у касаційній скарзі просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для: задоволення касаційної скарги ГУ НП у Волинській області повністю та часткового задоволення касаційної скарги ДКС України, з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" на підставі видаткової накладної від 07.08.2015 № 113 придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІЯ-ТРЕЙД" зерно пшениці 6 класу загальною кількістю 299 тон 86 кілограми за ціною 2925 грн. за тону;

- відповідно до наказу генерального директора ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" від 07.08.2015 № 152/1 вирішено, в цілях господарської діяльності, протягом серпня 2015 року перемістити зерно пшениці 6-го сорту у кількості 365 тонн 82 кг, закупленого 07.08.2015 у товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІЯ-ТРЕЙД" на зерносклад за адресою: АДРЕСА_1

- згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 40959270 станом на 21.07.2015 року власником вищевказаного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА";

- на виконання даного наказу в період з 07.08.2015 по 17.08.2015 на підставі внутрішніх накладних на переміщення до зерноскладу у с. Промінь було перевезено 154 т 730 кг зерна пшениці 6-го сорту;

- 29 серпня 2015 року старшим слідчим СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області Ізай І. М. на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.08.2015 про проведення огляду проведено огляд складських приміщень в АДРЕСА_1;

- в протоколі огляду місця події зазначено, що в ході огляду було виявлено та тимчасово вилучено зерно пшениці. Вилучене зерно пшениці було передане на відповідальне зберігання директору СПП "Загатенці-Сервіс" ОСОБА_9, про що є відповідний запис у протоколі огляду;

- в подальшому кримінальне провадження № 12015030130000651 було об'єднано ще з чотирма кримінальними провадженнями під єдиним номером 12015030130000707, а досудове розслідування по об'єднаному кримінальному провадженню здійснює ГУ НП у Волинській області;

- ані слідчий Ізай І. М., який проводив огляд, ані слідчі СУ УМВС України у Волинській області, які в подальшому здійснюють досудове розслідування по кримінальному провадженню, не зверталися до суду із клопотанням про арешт зерна (пшениці), вилученого в ході огляду;

- ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.11.2015 у справі 161/16852/15-к за скаргою представника володільця майна адвоката Тищенка А.В. в інтересах ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" на незаконні дії старшого слідчого СВ Луцького РВ МВС України у Волинській області Ізай І.М. та слідчих дій СУ УМВС України у Волинській області щодо повернення тимчасово вилученого майна, зобов'язано уповноважених осіб відповідача негайно повернути тимчасово вилучене майно ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА", а саме зерно пшениці у кількості 154 тони 730 кілограмів, яке було вилучено в процесі огляду складських приміщень ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" 29.08.2015 року за адресою: Волинська обл., АДРЕСА_1

- в грудні 2015 року ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" звернулося до прокуратури Волинської області із заявою про вчинення злочину з приводу тривалого невиконання ухвали слідчого судді;

- у відповідь на вказану заяву ГУ НП у Волинській області листом від 21.12.2015 № 12/2-933 повідомило ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА", що в ході досудового слідства по кримінальному провадженні № 12015030060000707, у зв'язку з незаконними діями щодо майна, яке було ввірене особі на відповідальне зберігання СУ ГУНП у Волинській області по даному факту 22.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за частиною першою статті 288 КК України, тобто щодо незаконних дій щодо майна, на яке було накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації. Зазначене кримінальне провадження в подальшому було об'єднано з кримінальним провадженням № 12015030130000707;

- ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.03.2016 року у справі № 161/1960/16-к зобов'язано слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030130000707 визнати потерпілим ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" в особі генерального директора ОСОБА_10;

- в процесі досудового розслідування двічі був допитаний директор СПП "Загатенці-Сервіс" ОСОБА_9, якому зерно пшениці було передано на відповідальне зберігання;

- згідно з протоколом додаткового допиту свідка від 27.11.2015 року ОСОБА_9 в процесі допиту повідомив, що зерно, яке він взяв на відповідальне зберігання належить СГПП "Загатенці-Сервіс", і щоб воно не зіпсувалося, останнє було передане на зберігання у складські приміщення ОСОБА_11 Також в протоколі зазначено, що повертати це зерно ОСОБА_9 не збирається, оскільки воно є власним зерном СГПП "Загатенці-Сервіс".

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення на користь позивача 453 358,90 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями відповідача, яка дорівнює вартості вилученого та в подальшому втраченого зерна пшениці.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 56 Конституція України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу (стаття 1173 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів частин шостої, сьомої статті 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов виходили з того, що неправомірні дії та бездіяльність відповідача щодо не забезпечення збереження вилученого у позивача майна у визначеному законодавством порядку та неповернення його протягом тривалого часу позивачу свідчать про невиконання відповідачем покладеного на нього Законом обов'язку забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна. Ці дії/бездіяльність перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактичною втратою належного позивачу майна.

Проте, у вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та оцінкою посилання відповідача на те, що: 21.08.2015 СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області розпочато кримінальне провадження № 12015030130000651 за фактом самоправства службових осіб ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА", які не повертають СГПП "Загатенці-Сервіс" 300 тон пшениці та 150 тон ріпаку, що зберігається у АДРЕСА_1; ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.08.2015 надано дозвіл старшому слідчому СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області на проведення огляду з метою відшукування і вилучення зібраного врожаю пшениці в кількості близько 300 тонн та врожаю ріпаку близько 150 тонн, що належить СГПП "Загатенці-Сервіс", які знаходяться в складських приміщеннях зернотоку в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_11; протиправність дій (рішень) відповідача в ході проведення огляду місця події, вилучення зерна, передачі його на відповідальне зберігання не встановлена, а встановлено проведення слідчих дій в неповному обсязі (не накладено арешт на майно, не пред'явлено підозру); досудові розслідування як за заявою директора СГПП "Загатенці-Сервіс" (яким зазначається, що СГПП "Загатенці-Сервіс" є власником спірного зерна пшениці), так і за заявою директора ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (який зазначає, що ПАТ "ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" є власником цього ж зерна пшениці) тривають, у зв'язку з чим вимоги про стягнення майнової шкоди на користь позивача (як власника майна) у розмірі вартості вилученого та в подальшому втраченого зерна пшениці заявлені передчасно.

Окрім того судами попередніх інстанцій не було враховане наступне.

Виходячи з положень статті 56 Конституції України, статті 1176 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди, завданої органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органом досудового розслідування, прокуратури або суду при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою за рахунок державного бюджету.

Відповідно до приписів частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

У відповідності до статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно з приписами статті 1 Положення про Державну казначейську службу України, яке затверджено Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

У відповідності до статті 4 вказаного Положення Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Державна казначейська служба України була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ухвалою господарського суду Волинської області від 14.06.2016.

Однак у розгляді відповідного позову про відшкодування шкоди державою за рахунок державного бюджету співвідповідачем повинна бути Державна казначейська служба України, як центральний орган виконавчої влади до компетенції якого належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому не вимагається наявність порушення зазначеним органом прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що позов не може бути задоволено за рахунок третьої особи.

Згідно з приписами статті 24 ГПК України встановлено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

За наведених обставин, суду належало вирішити питання щодо залучення до участі у справі іншого відповідача, за наслідками чого вирішити питання щодо підсудності даної справи господарському суду Волинської області.

Згідно з підпунктом 20.6 пункту 20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

Відповідно до вимог статті 11110 ГПК України прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі в справі, є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судового рішення.

Наведене у даній постанові свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і про порушення вимог статті 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області задовольнити повністю.

2. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Волинської області від 09.08.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 зі справи № 903/351/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Суддя В. Палій

Суддя І. Васищак

Суддя В. Селіваненко