ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 924/43/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кролевець О.А.,

Малетича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

касаційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року

у справі № 924/43/15

господарського суду Хмельницької області

за позовом Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999"

до Фермерського господарства "Власник"

про стягнення 155 481,83 грн.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року у справі №924/43/15 (суддя - Олійник Ю.П.) позов приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" до фермерського господарства "Власник" про стягнення 155481,83 грн. задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року (судді Мельник О.В., Грязнов В.В., Розізнана І.В.) рішення господарського суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року скасовано та прийнято нове рішення. У позові приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" до фермерського господарства "Власник" про стягнення 155481,83 грн. відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою Приватне підприємство "Строй-Сервіс-999" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року та залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надано суду примірник договору про виконання капітального ремонту зернотоку, що знаходиться за адресою с. Миролюбне Старокостнятинівського району, на замовлення ФГ "Власник" та силами підрядника - ПП "Строй-Сервіс-999". Зазначений договір підписаний лише директором ПП "Строй-Сервіс-999" - Хачатряном А.Г., підпис голови ФГ "Власник" - відсутній (т.1, а.с. 9-12). Доданий до позовної заяви акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року на суму 155481,83 грн. також містить лише підпис директора ПП "Строй-Сервіс-999" Хачатряна А.Г., підпис голови ФГ "Власник" на акті також відсутній (т. 1, а.с. 14-17).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За наведених обставин справи, а також враховуючи приписи ст. ст. 626, 638 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що між сторонами відсутні договірні відносини підряду, оскільки позивачем не надано та в матеріалах справи відсутній, підписаний обома сторонами примірник договору на капітальний ремонт зернотоку, а відповідачем заперечується факт підписання договору з позивачем. Належних доказів, які б свідчили про укладення інших правочинів між сторонами відсутні.

При цьому, в підтвердження виконаних робіт з ремонту зернотоку, позивачем надано суду наступні докази: реєстр подорожних листів від 10 жовтня 2013 року та 11 жовтня 2013 року (т.1, а.с. 58), подорожні листи від 09 жовтня 2013 року, 10 жовтня 2013 року та 11 жовтня 2013 року на вантажні автомобілі - Каток 18350, автогрейдер Д-598, КАМАЗ 5511 АР7203 СЕ, КАМАЗ 5511 ВХ9336 АС, місце призначення - АБЗ Старокостянтинівський район (т. 1, а. с. 59-70), товарно-транспортні накладні ПП "Строй-Сервіс-999" від 10 листопада 2013 року та 11 жовтня 2013 року на перевезення щебеню за маршрутом: АБЗ м. Старокостянтинів - с. Миролюбне, зернотік ФГ "Власник" (т.1, а. с. 71-75). Наявні також копії журналів укатки матеріалів ПП "Строй-Сервіс-999" за 09 жовтня 2013-11 жовтня 2013 роки, у яких зазначено про укатку основи з щебеню площею 900 кв. м., покриття з асфальтобетону площею 440кв.м. та укатку покриття з асфальтобетону площею 460 кв. м. в 2013 році на зернотоку ФГ "Власник", а також копію загального журналу виконання робіт за 09 жовтня 2013 року - 11 жовтня 2013 роки, із зазначенням переліку автотранспортних засобів та робіт на зернотоку ФГ "Власник" (т.1, а. с. 200-207).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 615/616/15-26 від 21 липня 2015 року встановлено, що контрольна вартість матеріалів (асфальтобетонної суміші, виготовленої позивачем згідно Атестату виробництва від 25 січня 2012 року, та щебеню), використаних ПП "Строй-Сервіс-999" під час проведення капітального ремонту (укладення асфальтобетону) в жовтні 2013 року зернотоку (зерноскладу) становить без ПДВ - 95751,00 грн., у т.ч. вартість асфальтобетонної суміші - 77508,00грн., вартість щебеню - 18243,00грн. Кошторисна вартість та обсяг фактично виконаних ПП "Строй-Сервіс-999" робіт з капітального ремонту (укладення асфальтобетону) зернотоку (зерноскладу) становить 125496,00 грн. без ПДВ (т. 2, а.с. 11-20).

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що приватним підприємством "Строй-Сервіс-999" дійсно власними силами та за власний рахунок було здійснено капітальний ремонт (укладення асфальтобетону) зернотоку, що знаходиться в с. Миролюбне, Старокостянтинівського району, Хмельницької області.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Стаття 182 Цивільного кодексу України, зокрема, визначає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно довідки Миролюбненської сільської ради від 23 січня 2015 року № 16 такий об'єкт, як "зернотік", відсутній у переліку майна, що належить відповідачу (т.1, а.с. 39).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 04 листопада 2015 року за фермерським господарством "Власник" не зареєстровано права власності чи інших речових прав на зернотік, що знаходиться за адресою с. Миролюбне Старокостянтинівського району Хмельницької області (т.2, а.с. 77-78).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що ФГ "Власник" є власником або користувачем такого об'єкту нерухомого майна як "зернотік".

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до довідки Дерземагентства у Старокостянтинівському районі від 17 лютого 2015 року №272 (т.1, а.с. 217,) за ФГ "Власник" на праві постійного користування та за договорами оренди закріплені землі з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та товарного сільськогосподарського виробництва, з визначеною категорією земель - рілля.

Підтвердження права власності чи права користування ФГ "Власник" земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, на якій розташований зерносклад, матеріали справи не містять.

Крім того, на виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2015 року відповідачем надано суду перелік майна, що передано у власність ФГ "Власник" від громадян-співвласників майна реорганізованого КСП СГК "Миролюбне" (т. 3, а.с. 2-3).

Для ідентифікації об'єкту нерухомого майна, в якому позивачем проведено капітальний ремонт (укладку асфальтобетону), ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 року призначено комплексну будівельно-технічну та бухгалтерську експертизу.

Згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 08 вересня 2016 року Хмельницького відділення КНДІСЕ МЮ України №4493/15-26 з-за відсутності технічної документації на об'єкти нерухомого майна з відповідними характеристиками, інвентарних номерів будівель та споруд надати відповідь на питання: Чи входить приміщення, що знаходиться в с. Миролюбне Старокостянтинівського району Хмельницької області, в якому виконувались роботи з укладки асфальтобетону ПП "Строй-Сервіс-999", до переліку майна переданого у власність фермерському господарству "Власник" громадянами-співвласниками розпайованого майна (реорганізованого КСП СГК "Миролюбне") та за яким номером та назвою зазначене майно зазначено у письмовому переліку майна, наданому суду ФГ "Власник" (т.3., а. с. 2-3) - не виявляється можливим. З-за відсутності поштової адреси на об'єкти нерухомого майна розташованого на огородженій земельній ділянці, якими користуються ФГ "Власник", встановити поштову адресу, на якій розташований об'єкт, в якому ПП "Строй-Сервіс-999" проводились роботи з укладки асфальтобетону, на час дослідження - не виявляється можливим.

З огляду на вищезазначені обставини справи, норми чинного законодавства, а також враховуючи висновок Хмельницького відділення КНДІСЕ МЮ України №4493/15-26 судової будівельно-технічної експертизи від 08 вересня 2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не є а ні власником, а ні іншим титульним володільцем зернотоку та земельної ділянки, де ПП "Строй-Сервіс-999" проводились роботи з укладки асфальтобетону.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 924/43/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О.А. Кролевець

М.М. Малетич