ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 922/2794/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ТОВ "ФКМ-4" - Соколенка О.В. (дов. від 01.09.2016),

ТОВ "Стальконструкція" - ОСОБА_1 (дов. від 07.06.2016),

ліквідатора Гриценка І.П.(особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКМ-4"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016

у справі №922/2794/16 господарського суду Харківської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКМ-4"

про стягнення коштів,

встановив:

У серпні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Стальконструкція" звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКМ-4" про стягнення вартості виконаних робіт за договором генерального підряду від 01.06.2010 № 1-06/10П у розмірі 8639326,56 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2016 (суддя Кухар Н.М.) клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" залишено без розгляду. Роз'яснено позивачу, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 ухвалу господарського суду Харківської області від 29.09.2016 скасовано. У задоволенні клопотання ТОВ "ФКМ-4" про залишення позовної заяви ТОВ "Стальконструкція" без розгляду - відмовлено. Справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ФКМ-4" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, неврахування суттєвих фактів, які мають значення для справи, ухвалу господарського суду Харківської області від 29.09.2016 залишити без змін.

ТОВ "Стальконструкція" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 залишити без змін.

ТОВ "Стальконструкція" подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2016 задоволено.

ТОВ "ФКМ-4" була подана заява про відкладення розгляду справи, яке присутній у судовому засіданні представник ТОВ "ФКМ-4" Соколенко О.В. просив залишити без розгляду у зв'язку з його присутністю у судовому засіданні.

Відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 24.11.2016 справа №922/2794/16 розглядалася в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

ТОВ "Стальконструкція" звернулося до господарського суду із позовною заявою від 19.09.2016 № б/н про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКМ-4" 8639326,56 грн. вартості виконаних робіт за договором генерального підряду від 01.06.2010 № 1-06/10П.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2016 позовну заяву ТОВ "Стальконструкція" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

27.09.2016 представник ТОВ "ФКМ-4" звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати. Вказує, що позовну заяву ТОВ "Стальконструкція" підписано представником ОСОБА_1 за довіреністю від 07.06.2016, яка була видана ліквідатором ТОВ "Стальконструкція" арбітражним керуючим Гриценко І.П., свідоцтво № 1215 від 04.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) якого на момент підписання позовної заяви, згідно наказу Міністерства юстиції України №2484/5 від 12.08.2016 було анульовано.

Місцевий господарський суд, розглянувши вказане клопотання дійшов висновку, що ОСОБА_1 не мала права 19.08.2016 підписувати позовну заяву та подавати позов від імені TOB "Стальконструкція", діючи на підставі довіреності від 07.06.2016р., виданої від імені позивача ліквідатором Гриценком І.П., оскільки чинність цієї довіреності припинилась 12.08.2016р. - одночасно з припиненням повноважень ліквідатора позивача, який цю довіреність видав.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції залишив позов без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, згідно з яким господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції від 29.09.20916 апеляційний господарський суд виходив з того, що на момент підписання позовної заяви, і на момент винесення судом першої оскаржуваної ухвали, представник ОСОБА_1 мала повноваження на підписання позовної заяви на представництво ТОВ "Стальконструкція" в якості повноважного представника, оскільки в матеріалах справи відсутній процесуальний документ про усунення арбітражного керуючого Гриценка І.П. від виконання обов'язків ліквідатора , а також докази припинення представництва за довіреністю від 07.06.2016.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно з ч.3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч.1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Частиною 3 цієї статті визначено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У ч.2-3 ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 246 ЦК України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частинами 1, 3 ст. 28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовна заява від імені ТОВ "Стальконструкція" підписана представником ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності б/н від 07.06.2016, виданої ТОВ "Стальконструкція" в особі ліквідатора Гриценко І.П. Довіреність видана без права передоручення та дійсна до 31.12.2016.

Апеляційний господарський суд, дослідивши зміст вказаної довіреності б/н від 07.06.2016, встановив, що представник ОСОБА_1 уповноважений

бути представником довірителя та діяти від його імені та за його, довірителя рахунок, у судових установах, в тому числі в господарських, … за всіма правами, наданими чинним законодавством України позивачеві, відповідачеві, третій особі, кредитору, боржнику… у тому числі з правом підпису та подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших документів, тощо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 26.05.2016 ТОВ "Стальконструкція" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гриценко І.П.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 цього Закону, ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та функції з управління та розпорядження майном банкрута. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. (ч. 3 ст. 41 Закону).

Таким чином, із системного аналізу законодавства, що регулює повноваження ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури випливає, що до ліквідатор боржника переходять усі повноваження органів управління боржника відповідно до статуту боржника та Закону про банкрутство, у тому числі й права з управління оперативно-господарською діяльністю боржника, видачі довіреностей на представництво тощо.

Разом з тим, ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство встановлено підстави призначення та усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство. Зокрема, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.

Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі, зокрема, припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, зі змісту цієї норми випливає, що саме ухвалою суду здійснюється усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків у зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутній процесуальний документ про усунення арбітражного керуючого Гриценка І.П. від виконання ним своїх обов'язків.

Водночас, позивачем до матеріалів справи надано копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 по справі №816/1244/16 за адміністративним позовом Гриценка І.П. до Міністерства юстиції України, 3-я особа - ГТУЮ в Харківській області, про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, у відповідності до якої, забезпечено адміністративний позов Гриценка І.П. шляхом зупинення дії рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 13.07.2016р. № 532 в частині застосування до арбітражного керуючого Гриценка І.П. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та Наказу Міністерства юстиції України від 12.08.2016р. № 2484/5 про припинення діяльності арбітражного керуючого до набрання сили постановою суду по даній справі.

Крім того, згідно даних, що містяться на Публічному сайті арбітражних керуючих, свідоцтво Гриценка І.П. №1215 від 04.07.2013 є діючим.

Враховуючи встановлені по справі обставини, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що на момент видачі довіреності б/н від 07.06.2016 на ім'я ОСОБА_1, керівництво від імені банкрута здійснювалось ліквідатором Гриценко І.П., а відтак, в силу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та приписів ст. 28 ГПК України, ліквідатор був наділений правом видачі та підписання довіреності від імені підприємства - боржника як юридичної особи на представництво його (боржника) інтересів, у тому числі й на видачу довіреності на ім'я ОСОБА_1

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено укладення договору №1 від 20.12.2015 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, підписаного між ТОВ "Стальконструкція" в особі керуючого санацією Гриценко І.П. (замовником), який, згідно договору, діяв на підставі ухвали господарського суду Харківської області у справі №922/3609/15 від 10.12.2015 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (виконавцем).

Згідно з п. 1.2. договору, виконавець надає замовнику юридичні послуги, які включають представництво інтересів Замовника, між іншого, в судових установах із всіма правами, наданими чинним законодавством позивачу, відповідачу, третім особам, тощо. Представництво інтересів замовника в господарському процесі, за виключенням процедури банкрутства.

Таким чином, посилання у вказаному договорі на те, що ОСОБА_1 має право на представництво інтересів Замовника в господарському процесі, за виключенням процедури банкрутства свідчать лише про те, що представник ТОВ "Стальконструкція" ОСОБА_1 не була наділена повноваженнями, які в силу вимог Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий Гриценко І.П. в ході здійснення ліквідаційної процедури мав здійснювати особисто.

Таким чином, встановлені по справі обставини, дають підстави дійти до висновку, що як на момент підписання позовної заяви, так і на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, представник ОСОБА_1 мала повноваження на підписання позовної заяви на представництво інтересів ТОВ "Стальконструкція" в якості повноваженого представника.

Відтак, переглянувши справу в апеляційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.99 -101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін, Харківський апеляційний господарський суд встановив, що дія наказу Міністерства юстиції України від 12.08.2016р. № 2484/5 про анулювання… зупинена ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/1244/16, усунення арбітражного керуючого Гриценка І.П. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Стальконструкція" не здійснювалося, припинення представництва за довіреністю від 07.06.2016, виданої ОСОБА_1 не відбулося, тому дійшов до правильного висновку про помилковість висновку господарського суду Харківської області про відсутність у представника ТОВ "Стальконструкція" ОСОБА_1 повноважень на підписання позовної заяви від імені ТОВ "Стальконструкція", який зроблений передчасно, без урахування наведених вище положень чинного законодавства.

При цьому, до відзиву на касаційну скаргу представником позивача надані належним чином завірені копії постанови Полтавського адміністративного суду від 30.08.2016 у справі № 816/1244/16, якою скасовано наказ Міністерства юстиції України від 12.09.2016 № 2484/5 "Про припинення діяльності арбітражного керуючого" в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Гриценка Івана Павловича, та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, якою вказану постанову від 30.08.2016 залишено без змін.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 прийнята у відповідності до фактичних обставин і вимог Закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКМ-4" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 по справі №922/2794/16 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.