ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 918/292/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Євсікова О.О.,

Малетича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2016 року

та на рішення господарського суду Рівненської області від 14 липня 2016 року

у справі № 918/292/16

господарського суду Рівненської області

за позовом ОСОБА_4

до 1) Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент"

2) Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна"

3) Публічного акціонерного товариства "Югцемент"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення

за участю представників:

позивача: ОСОБА_4

відповідача-1: не з'явились

відповідача-2: Клим Л.В.

відповідача-3: Негрут І.О.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" та Публічного акціонерного товариства "Югцемент" про:

- визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", прийнятого за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, щодо затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна";

- стягнення з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації вартості акцій за ринковими цінами, з яких: 3 871,00 грн. - стягнути з Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", 17 538,00 грн - з Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" та 13 667,00 грн - з Публічного акціонерного товариства "Югцемент".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене рішення було прийнято загальними зборами акціонерів Пат "Волинь-Цемент" всупереч норм чинного законодавства з невірним застосуванням коефіцієнту конвертації акцій, що порушує корпоративні права позивача, як акціонера Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", оскільки внаслідок прийняття спірного рішення зменшується вартість акцій позивача.

Під час розгляду судом першої інстанції даної справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. В останній заяві про уточнення позовних вимог від 14 липня 2016 року ОСОБА_4 просив:

- визнати недійсним та скасувати рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року, прийняте за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна";

- скасувати договір про приєднання, проект якого був затверджений зазначеним рішенням загальних зборів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року;

- винести окрему ухвалу на дії посадових осіб Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" у разі виявлення судом порушень закону в діях зазначених осіб.

Крім того, позивач просив залишити без розгляду позовну вимогу про стягнення з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14 липня 2016 року (суддя Політика Н.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2016 року (склад колегії суддів: Бучинська Г.Б. - головуючий, Василишин А.Р., Мельник О.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у даній справі є корпоративним та підвідомчий господарським судам. За висновком судів, підстави для визнання недійсним спірного рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" відсутні, оскільки в договорі про приєднання, затвердженого спірним рішенням, було правильно, у відповідності до норм чинного законодавства застосовано коефіцієнт конвертації акцій, питання щодо затвердження зазначеного договору про приєднання було включено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-цемент", загальні збори були проведення з дотриманням процедури їх скликання, позивачу, як акціонеру товариства, під час підготовки до проведення загальних зборів були надіслані всі необхідні матеріали по питанню про затвердження умов договору про приєднання, передбачені статтею 81 Закону України "Про акціонерні товариства", положення якої в редакції, чинній станом день проведення загальних зборів, не передбачали надіслання акціонерам товариства висновку незалежного експерта щодо умов приєднання товариства.

Крім того, суди відмовили позивачу у задоволенні заяви про залишення без розгляду заявленої ним вимоги про стягнення з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації вартості акцій, оскільки нормами ГПК України не передбачено право суду залишити без розгляду певну позовну вимогу на підставі клопотання позивача, а подана позивачем заява не є заявою про відмову від позову в цій частині. Відмовляючи у задоволенні зазначеної позовної вимоги, суди виходили з того, що такі вимоги є вимогами про стягнення збитків, однак, позивачем не доведено обставин заподіяння йому збитків відповідачами та не надано обґрунтованого їх розрахунку. За висновком судів, правові підстави для обов'язкового викупу у позивача акціонерним товариством акцій по ринковій ціні відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" відсутні, оскільки станом на час проведення загальних зборів, рішення яких оскаржується, позивач володів неголосуючими акціями. Суди також визнали недоведеними обставини зменшення номінальної вартості акцій позивача внаслідок приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Діккергофф Цемент Україна" та у зв'язку з конвертацією акцій, оскільки відомості передавального акту ПАТ "Волинь-Цемент" не містять доказів збільшення статутного капіталу товариства, акціонером якого є позивач, та відповідно, зменшення ціни акцій даного підприємства, як на це вказує позивач.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про скасування договору, проект якого був затверджений спірним рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року, суди виходили з того, що зазначена вимога не може бути розглянута судом в рамках даної справи, оскільки була заявлена в заяві про уточнення позовних вимог та є за своєю правовою природою є новою позовною вимогою, а також така вимога не відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали на дії посадових осіб ПАТ "Волинь-Цемент", суди виходили з того, що обставини порушення посадовими особами ПАТ "Волинь-Цемент" законності чи наявності недоліків в їх діяльності, не підтверджуються матеріалами справи, а позивач не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення злочину для перевірки наведених ним обставин.

Не погодившись із зазначеними рішенням та постановою, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 14 липня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" від 14 липня 2015 року, оформленим протоколом № 21 від 14 липня 2015 року, вирішено припинити Публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент" шляхом його приєднання до Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" та вважати останнє правонаступником Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент".

У зв'язку з наведеними обставинами 31 грудня 2015 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", до порядку денного яких було включено в т.ч. і питання про затвердження договору про приєднання Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" до Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна".

За результатами голосування з питань, які були включені до порядку денного, загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" були прийняті рішення, оформлені протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року. Зокрема по п'ятому питанню порядку денного (відображено в пункті 5 зазначеного протоколу) було вирішено затвердити договір про приєднання Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" до Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" з урахуванням доповнення Розділу 8 "Правонаступництво" договору пунктом 8.3. наступного змісту: "Товариство, що приєднується, не випускало інших цінних паперів, крім акції, а отже - вжиття визначених законом заходів щодо цих цінних паперів Товариством-правонаступником не передбачається.".

Учасник Публічного акціонерного товариства "Волинь-цемент" - ОСОБА_4 не погодився із прийнятим 31 грудня 2015 року на загальних зборах рішенням по п'ятому питанню порядку денного, оформленим протоколом № 22, та звернувся до господарського суду з позовом у даній справі, в якому просив

- визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", прийнятого за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна";

- стягнути з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації вартості акцій, з яких 3 871,00 грн. - стягнути з Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", 17 538,00 грн - з Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" та 13 667,00 грн - з Публічного акціонерного товариства "Югцемент".

В останній заяві про уточнення позовних вимог від 14 липня 2016 року ОСОБА_4 додатково просив:

- скасувати рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року, прийняте за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна";

- скасувати договір про приєднання, проект якого був затверджений зазначеним рішенням загальних зборів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року;

- винести окрему ухвалу на дії посадових осіб Публічного акціонерного товариства "Волинь-цемент" у разі виявлення судом порушень закону в діях зазначених осіб.

Крім того, позивач просив залишити без розгляду позовну вимогу про стягнення з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмету, і підстав позову не допускається.

Пунктом 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в первісних позовних вимогах були відсутні вимоги про скасування рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року, прийнятого за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" та про скасування договору про приєднання, проект якого був затверджений зазначеним рішенням загальних зборів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року. Зазначені вимоги є вимогами немайнового характеру.

Врахувавши наведене, суди дійшли вірного висновку про те, що за своєю правовою природою зазначені вимоги, викладені позивачем в заяві про уточнення позовних вимог, є новими позовними вимогами, які не можуть бути розглянуті судом в межах даної справи.

Крім того, такі вимоги не відповідають встановленим законом способам захисту цивільних прав.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно залишив без розгляду заявлені позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 14 липня 2016 року вимоги позивача про скасування рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна", прийнятого за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, та про скасування договору про приєднання, проект якого був затверджений зазначеним рішенням загальних зборів ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року.

Разом з цим місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно відмовив позивачу у задоволенні заяви про залишення без розгляду заявленої ним вимоги про стягнення з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації вартості акцій, оскільки, як вірно зазначено судом, нормами ГПК України не передбачено право суду залишити без розгляду певну позовну вимогу на підставі клопотання позивача, а подана позивачем заява не є заявою про відмову від позову в цій частині, оскільки позивач в обґрунтування зазначеної заяви послався на наявність намірів в подальшому подати до суду позовну заяву з такими ж вимогами в окремому провадженні, а припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України унеможливить звернення позивача до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих де підстав.

З огляду на викладене, суди правильно зазначили, що позовні вимоги про стягнення відповідачів 35 076,00 грн. компенсації вартості акцій мають бути розглянуті по суті.

Таким чином, позовними вимогами, які були розглянуті судами є:

- визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", прийнятого за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна";

- стягнення з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації вартості акцій, з яких 3 871,00 грн. - з ПАТ "Волинь-Цемент", 17 538,00 грн - з ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" та 13 667,00 грн - з ПАТ "Югцемент".

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що спір у даній справі з огляду на предмет спору є корпоративним та підвідомчий господарським судам, оскільки позивач на момент прийняття спірного рішення був акціонером Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" та володів 1975 акціями цього відповідача номінальною вартістю 0,05 грн., тобто спір виник між відповідачем-1 та його акціонером з приводу порушення корпоративних прав позивача.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації.

Проте, судами попередніх інстанцій не було встановлено наявності обставин для визнання недійсним спірного рішення.

Докази, які б свідчили про порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення 31 грудня 2015 року загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент", докази позбавлення позивача, як акціонера товариства, можливості взяти участь у загальних зборах відсутні в матеріалах справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент", в т.ч. і позивача, було належним чином повідомлено про скликання 31 грудня 2015 року загальних зборів, повідомлено дату, час і місце їх проведення та позивач прийняв участь у зазначених загальних зборах. Позивачу, як акціонеру товариства, під час підготовки до проведення загальних зборів були надіслані всі необхідні матеріали, в т.ч. і по питанню про затвердження умов договору про приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна", передбачені статтею 81 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ч. 4 ст. 81 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на 31 грудня 2015 року - дату проведення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", матеріали, що надсилаються акціонерам товариства, що беруть участь у злитті (приєднанні), поділі (виділі, перетворенні), при підготовці загальних зборів, на які виноситься питання про затвердження умов договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення), передавального акта повинні включати,

- проект договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення);

- пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення);

- у разі злиття (приєднання) - річну фінансову звітність інших товариств, що беруть участь у злитті (приєднанні), за три останні роки.

При цьому, станом на 31 грудня 2015 року - дату проведення загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент" пункт третій частини 4 ст. 81 Закону України "Про акціонерні товариства", яким було передбачено надіслання акціонерам товариства висновок незалежного експерта щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, було виключено згідно із Законом України № 289-VIII від 07 квітня 2015 року.

Тобто, положення ч. 4 ст. 81 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом день проведення загальних зборів, не передбачали надіслання акціонерам товариства висновку незалежного експерта щодо умов приєднання товариства.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що надання акціонерам ПАТ "Волинь-Цемент" висновку незалежного експерта щодо умов приєднання на момент проведення позачергових загальних зборів 31 грудня 2015 року було не обов'язковим, не було передбачено нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим суди правильно та обґрунтовано відхилили посилання позивача, як на підставу визнання недійсним спірного рішення загальних зборів, на необхідність надання такого висновку.

На загальних зборах ПАТ "Волинь-Цемент", що відбулися 31 грудня 2015 року, було досягнуто необхідний кворум; в зборах прийняли участь 13 акціонерів, що володіють в загальній кількості 27 699 111 шт. простих іменних акцій, що становить 98,75% від загальної кількості акцій товариства. Також був присутній один акціонер, який володів 27 694 756 шт. голосуючих акцій, що становить 99,93% від загальної кількості голосуючих акцій.

Питання щодо затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" було включено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент", про що, як встановлено судами, свідчать наявні в матеріалах справи копії повідомлень акціонерів про проведення 31 грудня 2015 року загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", а також зазначене підтверджується змістом самого протоколу позачергових загальних зборів акціонерів № 22 від 31 грудня 2015 року, яким було оформлено спірне рішення. Наведеним спростовуються безпідставні посилання позивача на те, що питання про затвердження умов договору про приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" не було включено до порядку денного загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", що відбулись 31 грудня 2015 року.

Крім того, в обґрунтування позовної вимоги про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Волинь-Цемент" про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна", прийнятого за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, позивач посилався на те, що спірне рішення порушує його права та законні інтереси, як акціонера товариства, оскільки було прийнято всупереч норм чинного законодавства з невірним застосуванням коефіцієнту конвертації акцій та внаслідок прийняття спірного рішення зменшується вартість його акцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим підприємницьким товариствам - правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно з ч. 1 ст. 84 Закону України "Про акціонерні товариства" приєднанням акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства (кількох товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов'язків іншому акціонерному товариству - правонаступнику.

За змістом частини 6 даної статті процедура приєднання акціонерних товариств здійснюється аналогічно порядку, визначеному частиною шостою статті 83 цього Закону.

Частиною 6 статті 83 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що процедура злиття акціонерних товариств включає в себе, зокрема, прийняття наглядовою радою кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, рішення про затвердження проекту статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств, про затвердження проекту договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження пояснень до умов договору про злиття, про схвалення передавального акта, підготовленого комісією з припинення товариства, а також про затвердження умов конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств.

Згідно з абз. 6 ч. 2 ст. 80 Закону України "Про акціонерні товариства" порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції новоствореного (новостворених) акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 9 Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 520 від 9 квітня 2013 року, передбачено, що приєднанням є припинення акціонерного товариства (кількох акціонерних товариств) або підприємницького товариства (кількох підприємницьких товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов'язків іншому акціонерному товариству-правонаступнику.

Акціонерне товариство може приєднатися лише до акціонерного товариства.

Акції акціонерних товариств, що припиняються шляхом приєднання, конвертуються в акції акціонерного товариства-правонаступника.

Частки (паї) підприємницьких товариств, що припиняються шляхом приєднання, конвертуються в акції акціонерного товариства-правонаступника та розміщуються серед учасників (членів) підприємницьких товариств, що припиняються шляхом приєднання.

Розміщення (обмін) акцій акціонерного товариства, до якого здійснюється приєднання акціонерного (підприємницького) товариства (товариств), здійснюється шляхом конвертації акцій (часток, паїв) акціонерного (підприємницького) товариства (товариств), що припиняється (ються) в результаті приєднання, в акції акціонерного товариства, до якого здійснюється приєднання, що випускаються таким товариством з цією метою, та їх розподілу між акціонерами (учасниками, членами) акціонерного (підприємницького) товариства (товариств), що припиняється (ються) шляхом приєднання.

Конвертація акцій (часток, паїв) акціонерних (підприємницьких) товариств, що приєднуються, в акції акціонерного товариства, до якого відбувається приєднання, має відбуватися в порядку та за коефіцієнтом (коефіцієнтами) конвертації акцій, що визначені у договорі про приєднання.

Коефіцієнт конвертації акцій визначається як співвідношення номінальної вартості акції акціонерного товариства, яке припиняється шляхом приєднання, до номінальної вартості акції товариства-правонаступника.

Кількість акцій товариства-правонаступника, яку отримує кожен акціонер, який бере участь у розподілі таких акцій, визначається шляхом множення кількості належних йому акцій товариства, що припиняється шляхом приєднання, на коефіцієнт конвертації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за змістом договору про приєднання акціонерних товариств, проект якого був затверджений спірним рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року, товариство, що приєднується (відповідач-1), є публічним акціонерним товариством, яке належним чином зареєстроване і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства. Статутний капітал товариства (відповідача-1) становить 1 402 422 грн. і поділений на 28 048 440 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,05 грн. кожна. Форма існування акцій - бездокументарна.

Відповідно до п. 1.2. проекту цього договору товариство - правонаступник (відповідач-2) є публічним акціонерним товариством, яке належним чином зареєстроване і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства. Статутний капітал товариства (відповідача-2) становить 277 536 грн. і поділений на 5 550 720 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,05 грн. кожна. Форма існування акцій - бездокументарна.

Пунктом 3.2.1. проекту договору встановлено, що акції Товариства, що приєднується (Відповідача-1), конвертуються в акції Товариства-правонаступника (Відповідача-2) та розміщуються серед його акціонерів.

Коефіцієнт конвертації акцій визначається як співвідношення номінальної вартості акції Товариства, що приєднується, до номінальної вартості акції Товариства-правонаступника (пункт 3.2.3. проекту договору).

За змістом пункту 3.2.4. проекту договору, враховуючи, що номінальна вартість однієї акції Товариства, що приєднується - 0,05 грн., а номінальна вартість однієї акції Товариства-правонаступника - теж 0,05 грн., конвертація акцій здійснюється з коефіцієнтом конвертації - 1,0 (одиниця) за такою формулою: 1 акція Товариства, що приєднується, конвертується в 1 акцію Товариства-правонаступника.

Врахувавши зазначені вище норми закону та умови договору про приєднання, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що в договорі про приєднання, затвердженого спірним рішенням, було правильно, у відповідності до норм чинного законодавства застосовано коефіцієнт конвертації акцій, а посилання позивача на те, що в умовах договору про приєднання було невірно застосовано коефіцієнт конвертації акцій є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів порушення його корпоративних прав спірними рішеннями, у зв'язку з чим суди правильно відмовили у задоволенні позову про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", прийнятого за результатами розгляду пункту п'ятого порядку денного загальних зборів, оформленого протоколом № 22 від 31 грудня 2015 року, про затвердження договору про приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" з огляду на відсутність підстав для задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Крім того, суди попередніх інстанцій також правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації вартості акцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 69 зазначеного Закону ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на дату проведення загальних зборів, рішення яких оскаржується, акції позивача не надавали йому право на голосування (тобто позивач володів неголосуючими акціями), позивач не голосував проти прийняття загальними зборами рішення про приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Діккергофф Цемент Україна", у зв'язку з чим суди дійшли вірного висновку про те, що правові підстави для обов'язкового викупу у позивача акціонерним товариством акцій по ринковій ціні відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" відсутні.

Разом з цим, суди вірно визначили, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів 35 076,00 грн. компенсації вартості акцій є вимогами про стягнення збитків, обставини заподіяння яких саме відповідачами є недоведеним, а також позивачем не надано обґрунтованого розрахунку збитків.

Суди також правильно визнали недоведеними і обставини зменшення номінальної вартості акцій позивача внаслідок приєднання ПАТ "Волинь-Цемент" до ПАТ "Діккергофф Цемент Україна" та у зв'язку з конвертацією акцій, на які послався позивач, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції за наслідком дослідження передавального акту ПАТ "Волинь-Цемент" від 31 грудня 2015 року, затвердженого рішенням загальних зборів 31 грудня 2015 року, оформленим протоколом № 27, відомості передавального акту не містять доказів збільшення статутного капіталу товариства, акціонером якого є позивач, та відповідно, зменшення ціни акцій даного підприємства, як на це вказує позивач.

Крім того, як вірно зазначено судами, вимога позивача про винесення окремої ухвали на дії посадових осіб Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" у разі виявлення судом порушень закону в діях зазначених осіб не є позовною вимогою, а є за своєю правовою природою клопотанням про винесення окремої ухвали, яке і було розглянуто судами попередніх інстанцій.

Суди попередніх інстанцій правильно відмовили у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, як вірно встановлено судами, обставини порушення посадовими особами ПАТ "Волинь-Цемент" законності чи наявності недоліків в їх діяльності не підтверджуються матеріалами справи, а позивач не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення злочину для перевірки наведених ним обставин.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, а посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

З огляду на зазначене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2016 року зі справи № 918/292/16 залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Судді О.О. Євсіков

М.М. Малетич