ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 916/4406/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Малетича М.М., Могил С.К.Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиІллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016у справі№916/4406/15господарського судуОдеської областіза позовомІллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"до1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік" 2)FORT GEORGE SHIPPING & TRADING COMPANY Limitedпростягнення заборгованості

за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені,Відповідача-1Юрець О.В. (дов. від 25.12.15),Відповідача-2Юрець О.В. (дов. від 25.12.15)

В С Т А Н О В И В :

ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ТОВ "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" та FORT GEORGE SHIPPING & TRADING COMPANY Limited про солідарне стягнення з відповідачів 118 430,58 дол.США заборгованості по оплаті портових зборів, а саме корабельного збору по судозаходах судна EURASIA (прапор -Беліз), які здійснювались в акваторії Іллічівського морського порту. При цьому, Відповідач-1 здійснював агентування судна, а Відповідач-2 - є судновласником.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2016 р. по справі №916/4406/15 (суддя Никифорчук М.І.), яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. (судді: А.І. Ярош, В.А. Лисенко, Н.В. Ліпчанська) у задоволенні позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарськими судами, 31.12.2013 р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" (Агент) був укладений Договір про агентування суден № 460-Па-ІЛФ-13, предметом якого є надання Іллічівською філією послуг з організації агентування суден і забезпечення оплати послуг Адміністрації судновласниками (п. 1.2. Договору). Договір набув чинності з 01.01.2014 р. та діяв до 31.12.2014 р.

Згідно п.2.1 договору, Адміністрація через Агента надає послуги судновласникам з обслуговування суден, відповідно до Зводу звичаїв, що діють в Іллічівському морському порту.

Згідно з п. 2.1.1. Договору морський агент виконує агентські функції з обслуговування суден у морському порту "Южний", здійснює листування та проводить від імені судновласника (фрахтувальника) взаєморозрахунки з Адміністрацією за портовими зборами та іншими платежами за послуги Адміністрації в доларах США по суднах під іноземним прапором, і в гривнях по суднах під прапором України, в терміни, обумовлені цим Договором. Також, відповідно до умов Договору Морський агент зобов'язується повідомляти Адміністрацію до підходу судна про його розміщення, технічні характеристики, вид вантажу і його кількість, прапор судна (п. 2.1.9 Договору), для формування дисбурсментських рахунків по портовим зборам (п.2.1.3 Договору).

При цьому, Адміністрація зобов'язалась надавати морському агенту дисбурсментські рахунки по портовим зборам (у тому числі попередні рахунки по портовим зборам) після отримання заявки Морського агента з додаванням основних розмірів судна, та іншим послугам, наданим Адміністрацією судну та Морському агенту, з додаванням підтверджуючих документів про надані послуги (п.2.2.6 Договору).

Відповідно до п. 2.2.5 договору Агент своєчасно забезпечує перерахування авансових сум від судновласників на оплату портових зборів та інших витрат, що пов'язані з агентуємими суднами.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору, оплата цільових портових зборів, що надійшли від судновласника (фахтувальника), здійснюється Морським агентом на рахунок Адміністрації у доларах США по судах під іноземним прапором і у національній валюті по судах під прапором України до виходу судна з морського порту на підставі рахунків, виставлених Адміністрацією. Фактичні рахунки по суднозаходу, а також по інших послугах, наданих Адміністрацією, оплачуються Морським агентом протягом 10-ти банківських днів від дати виставлення рахунка, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації.

Як встановлено судами та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями лоцманських квитанцій, у період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року судно EURASIA під іноземним прапором (Беліз) здійснювано суднозаходи до Іллічівського морського порту. Як вбачається із наданих Агентом документів, судно виконувало каботажні перевезення.

Для оплати портових зборів агенту були вручені рахунки на загальну суму 29 103,12 дол. США.

Вищевказані рахунки були оплачені Морським агентом в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в Україні встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316 "Про портові збори".

Пунктом 1.2. Порядку встановлено, що згідно з ч.ч. 3-5 ст. 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав про помилковість нарахування корабельного збору як для суден у каботажному плаванні, що не відповідає вимогам наказу № 316 від 27.05.2013 р., та наполягав на тому, що корабельний збір мав був бути розрахований та сплачений по ставкам, які діють для суден закордонного плавання.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що до виходу спірного судна з порту виставлялись рахунки на оплату портових зборів, у тому числі - корабельного збору. Вказані рахунки відповідачем були оплачені у повному обсязі. Тобто, сторонами договірні зобов'язання щодо правовідносин по сплаті корабельного збору з судна EURASIA" (прапор - Беліз), були виконані належним чином. Відповідачем корабельний збір, як і інші портові збори, були сплачені ще до виходу судна з морського порту, а тому будь-які подальші донарахування сум портового збору суди вірно визнали безпідставними.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Адміністрація морських портів України - державне підприємство, яке утворене, поряд з іншим, з метою організації забезпечення безпеки мореплавства, а також справляння та цільового використання портових зборів (ст. 15, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про морські порти України").

Згідно ст. 85 КТМ України, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 22 ЗУ „Про морські порти України", у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна норма міститься в п.1.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013р.

Відповідно до п.1.3 р.1 Порядку №316 портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком №1 Порядку №316.

Так, приймаючи до уваги додаток 1 до Наказу № 316, суди дійшли висновку, що судна щодо яких виник спір відносяться до Групи А (вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди).

Із суден груп А, Б, і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб.м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку (п. 2.1. Наказу № 316).

Кодекс торгівельного мореплавства України визначає, зокрема, такі види морських перевезень - каботажне та міжнародне, відповідно і ставки портових зборів, визначені у додатках 2-6 до вказаного Порядку, є різними для суден у закордонному плаванні та суден у каботажному плаванні.

Відповідно п. 2.2. Наказу № 316, судно, що заходить в акваторію відповідного морського порту, звільняється від сплати корабельного збору у таких випадках:

здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України, без виконання вантажних операцій (крім суден, що заходять у морські порти для надання послуг за договором морського перевезення пасажирів або договором морського круїзу);

постановки на якір без виконання у цьому морському порту вантажних (пасажирських) операцій у зв'язку з очікуванням проходу до іншого морського порту.

Від сплати корабельного збору звільняються судна груп Д та Е.

Ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають.

Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України (п. п. 2.3., 2.4. Наказу № 316).

Статтею 132 Кодексу торгівельного мореплавства України передбачено, що перевезення між портами України й іноземними портами можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

При цьому, статтею 133 Кодексу торгівельного мореплавства України визначено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Згідно вказаних норм законодавства ставка корабельного збору, як і ставки інших видів портових зборів, залежить від того, знаходиться судно в "каботажному плаванні" чи "закордонному плаванні".

Так, згідно п.54 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, судно закордонного плавання - це українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну території України або вибуває за її межі.

Наказом Міністерства аграрної політики, від 21.01.2006 р., №14 "Про затвердження Порядку оформлення приходу з рейсу і виходу в рейс суден флоту рибної промисловості капітанами морських рибних портів України" визначено, що судно закордонного плавання - судно, яке під час здійснення своєї діяльності перетинає державний кордон України для виходу в порти інших держав чи райони рибного промислу або для прибуття з портів інших держав чи районів рибного промислу в морські рибні порти України;

судно каботажного плавання - судно, яке здійснює каботажні перевезення між портами України без заходу в порти інших держав. До суден каботажного плавання належать також судна флоту рибної промисловості України, які здійснюють свою діяльність в межах Азово-Чорноморського басейну в територіальному морі і винятковій економічній зоні України.

Відповідно до ст. 131 Кодексу торгового мореплавства України, каботажні перевезення можуть здійснюватися як суднами, що плавають під державним прапором України, так і суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу Міністерства інфраструктури України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Міністерством інфраструктури України листами від 14.02.2015 р. № 1747/4/10-15 та від 27.11.2014 р. № 12895/4/10-14 надано дозволи на каботажні перевезення, відповідно до ст. 131 Кодексу торгового мореплавства України, судну EURASIA між морськими портами Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України", Южненської філії ДП "АМПУ", Іллічівської філії ДП "АМПУ", Одеської філії ДП "АМПУ", Херсонської філії ДП "АМПУ", Бердянської філії ДП "АМПУ" та Маріупольської філії ДП "АМПУ" у термін з 15.12.2014 р. по 20.03.2015 р.

Крім цього, матеріали справи містять копії каботажних коносаментів, з яких вбачається, що судно EURASIA здійснювало каботажне перевезення між портами України без заходу в порти інших держав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, проаналізувавши норми законодавства, суди вірно зазначили, що судно, щодо якого виник спір, відноситься до суден Групи А, які відповідно до законодавства не звільненні від сплати корабельного збору, вищевказане судно під іноземним прапором здійснювало саме каботажні перевезення з дозволу на це Міністерства інфраструктури України, що не суперечить ст. 131 Кодексу торгового мореплавства України.

У зв'язку з цим, судова колегія вважає, що до вказаного судна необхідно застосовувати ставку корабельного збору у каботажному плаванні, що і було застосовано Адміністрацією у виставлених рахунках Агенту, та які Агентом належним чином оплачено в повному обсязі.

Пунктом 1.4 Наказу №316 визначено, що сплата портових зборів здійснюється до виходу судна з морського порту, що, в свою чергу, виключає можливість донарахування портових зборів після виходу судна з порту.

Отже, є обґрунтований висновок судів, що донараховування до даних сум корабельний збір за ставками для суден у закордонному плаванні є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства України.

При цьому, у відповідності до п.2.4 Порядку №316 ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають. Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України.

Водночас пунктом 1.11 Порядку встановлено, що державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначаються за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

Приймаючи до уваги аналіз вищенаведених норм КТМ та Митного Кодексу України, суди вірно зазначили про неможливість застосування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановленої для міжнародних перевезень, адже згідно наведеного визначення міжнародних перевезень (ст.132 КТМ України), вони здійснюються виключно між портами України та міжнародними портами, тобто обов'язковою умовою для застосування цієї ставки збору є факт заходу судна у закордонний порт, який у даному випадку відсутній.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. у справі № 916/4406/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді М. М. Малетич

С. К. Могил