ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 910/6960/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016

у справі № 910/6960/16

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "СК "УСГ"), м. Київ,

до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (далі - ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ"), м. Київ,

про стягнення 14 028,68 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Сакун А.О. предст. (дов. від 30.01.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "СК "УСГ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про стягнення 14 028,68 грн. невідшкодованої частини виплаченого ПрАТ "СК "УСГ" на користь страхувальника страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2016 у справі № 910/6960/16 (суддя Мельник В.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідачем було відшкодовано позивачу 19 925,10 грн. виплаченого ним страхового відшкодування, що є фактичним розміром шкоди, заподіяної майну страхувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди та пов'язана з відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 (судді Агрикова О.В. - головуючий, Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г.) рішення суду першої інстанції у цій справі скасовано; резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції, а саме позов ПрАТ "СК "УСГ" до ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акта з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

02.12.2016 судом одержано заяву від ПрАТ "СК "УСГ" про розгляд касаційної скарги за відсутності представника позивача. У заяві ПрАТ "СК "УСГ" просило суд касаційну скаргу відхилити, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- ПрАТ "СК "УСГ" (страховиком) та товариством з обмеженою відповідальністю "НАТУРПРОДУКТ-ВЕГА" (страхувальником, який є і вигодонабувачем) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті від 18.03.2015 № 28-2001-00019 (далі - Договір добровільного страхування), відповідно до умов якого позивач застрахував, зокрема майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, що належить страхувальникові, а саме автомобіль "FORD FIESTA" із реєстраційним номером НОМЕР_2;

- 15.12.2015 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля "FORD FIESTA" із реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_5 та автомобіля "Мерседес Бенц" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_6, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 (франшиза - 0, ліміт відповідальності за шкоду майну - 50 000,00 грн., зі строком дії з 21.04.2015 по 20.04.2016);

- внаслідок зазначеної ДТП застрахований ПрАТ "СК "УСГ" автомобіль "FORD FIESTA" із реєстраційним номером НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження;

- постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04.01.2016 у справі № 3/489/39/2016 встановлено, що ДТП сталася внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм ОСОБА_6, у зв'язку з чим вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності;

- у зв'язку з укладенням полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3, ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" прийняло на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_6 транспортного засобу "Мерседес Бенц", державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

- визначене відповідно до страхового акту від 11.02.2016 № ПСКА-5720 страхове відшкодування у розмірі 33 953, 78 грн. було сплачено ПрАТ "СК "УСГ" на користь страхувальника (ТОВ "НАТУРПРОДУКТ-ВЕГА"), що підтверджується платіжним дорученням від 15.02.2016 № 2617;

- ПрАТ "СК "УСГ" направило ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" заяву від 29.02.2016 № 11/14014 про відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою на користь ТОВ "НАТУРПРОДУКТ-ВЕГА" страхового відшкодування у розмірі 33 953, 78 грн.;

- ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" на підставі здійсненого аварійним комісаром ОСОБА_7 (повноваження якого підтверджуються кваліфікаційним свідоцтвом) дослідження від 30.03.2016, складено страховий акт від 01.04.2016 № АЕ-3986729-2-1, відповідно до якого встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу "FORD FIESTA" із реєстраційним номером НОМЕР_2 складає 19 925,10 грн.;

- ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" перераховано ПрАТ "СК "УСГ" 19 925,10 грн. страхового відшкодування з розрахунку вартості ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу;

- різниця між сплаченим позивачем страховим відшкодуванням на користь страхувальника та відшкодуванням, здійсненим відповідачем на користь позивача з урахуванням зносу транспортного засобу склала 14 028, 68 грн. (33 953, 78 грн. - 19 925,10 грн. = 14 028,68 грн.)

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 14 028,68 грн. різниці між сплаченим позивачем страховим відшкодуванням на користь страхувальника та відшкодуванням, здійсненим відповідачем на користь позивача з урахуванням зносу транспортного засобу.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Зважуючи на викладене, положення статті 993 ЦК України та статі 27 Закону України "Про страхування" регулюють правовідносини щодо переходу права кредитора до страхової компанії у випадку сплати нею страхового відшкодування потерпілому за договором страхування, які слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями статті 1191 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, у даному випадку виникли відносини суброгації, а саме перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. При суброгації нове зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

При цьому, особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

У порядку суброгації страховик може стягнути лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з приписами пункту 22.1 статті 22 Закону України № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України № 1961-IV встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом апеляційної інстанції правомірно зазначено про помилковість твердження відповідача щодо неправильності розрахунку вартості ремонтних (відновлюваних) робіт та здійснення позивачем виплати без урахування зносу деталей, оскільки приписи статті 29 Закону України № 1961-IV не поширюються на правовідносини, що виникли за договором добровільного страхування, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить. Крім того, безпосередньо у Договорі добровільного страхування передбачено, що транспортний засіб "FORD FIESTA" із реєстраційним номером НОМЕР_2 застрахований без урахування зносу, що не було враховано місцевим господарським судом у вирішенні даного спору.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, в цілому з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що внаслідок сплати страхового відшкодування відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту в розмірі 33 953, 78 грн. до позивача, в межах фактично виплаченої страхувальнику суми, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну у дорожньо-транспортний пригоді шкоду, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем згідно полісу обов'язкового страхування в межах передбаченого ним ліміту майнової відповідальності відповідача в розмірі 50 000,00 грн.; беручи до уваги умови Договору добровільного страхування та відсутність підстав для застосування до правовідносин, що виникли за договором добровільного страхування положень Закону України № 1961-IV, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 14 028,68 грн. різниці між сплаченим позивачем страховим відшкодуванням на користь страхувальника та відшкодуванням, здійсненим відповідачем на користь позивача з урахуванням зносу (внаслідок чого відповідачем не було враховано суті правовідносин, які виникли між сторонами спору).

Допущена судом апеляційної інстанції помилка у кваліфікації спірних правовідносин як регресу, за яким одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається, у кінцевому рахунку не вплинула на правильність вирішення спору апеляційним господарським судом.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята в цілому з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 910/6960/16 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя І. Васищак

Суддя В. Селіваненко