ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 910/6660/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2016

постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016

у справі № 910/6660/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГОГАРАНТ" (далі - ТОВ "УКРЕНЕРГОГАРАНТ"), м. Одеса,

до публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" (далі - ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ"), м. Київ

про стягнення 65 230,10 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Андрієвська О.В. предст. (дов. від 03.10.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "УКРЕНЕРГОГАРАНТ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" 65 230,10 грн. заборгованості (з них: 60 048,02 грн. основного боргу, 4850,46 грн. пені, 331,62 грн. - 3 % річних), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару за договором поставки від 08.10.2015 № 757/24/14-15.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2016 у справі № 910/6660/16 (суддя Борисенко І.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2015 (судді Чорногуз М.Г.- головуючий, Агрикова О.В., Рудченко С.Г.), позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ", посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "УКРЕНЕРГОГАРАНТ" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони у відповідності до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 08.10.2015 ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" як покупцем та ТОВ "УКРЕНЕРГОГАРАНТ" як постачальником укладено договір поставки № 757/24/14-15 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити проводи та кабелі електронні та електричні (товар) за найменуваннями, в асортименті та за цінами, що вказуються в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, згідно письмових заявок покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість на нижчезазначених умовах договору;

- відповідно до пункту 2.2 Договору номенклатура та ціна товару визначаються в специфікації, яка є додатком до цього договору, підписується уповноваженими представниками обох сторін і скріплюється печатками сторін;

- постачання товару здійснюється транспортом постачальника на склад структурного підрозділу покупця - (Розрахунковий департамент ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ") за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, за рахунок Постачальника (пункт 3.1 Договору);

- згідно з пунктами 3.3, 3.4 Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається з моменту передачі йому товару та підписання накладних на товар. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за належним чином оформленою видатковою накладною, в якій зазначаються найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціна товару та загальна вартість товару;

- розрахунки за товар здійснюються на підставі рахунку-фактури постачальника, який виписується у відповідності до заявки покупця та специфікації. Покупець здійснює оплату товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець має право здійснювати попередню оплату (часткову або повну) товару (пункт 5.1 Договору);

- відповідно до пункту 7.3 Договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність: у випадку порушення виконання умов пункту 5.1 Договору, покупець сплачує пеню постачальнику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний прострочений день встановленого строку;

- договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками і діє до 31.12.2015 (пункт 10.1 Договору);

- 08.10.2015 сторонами підписана специфікація № 1 (додаток № 1 до Договору), в якій сторони обумовили найменування товару, його кількість та ціну;

- на виконання умов Договору ТОВ "УКРЕНЕРГОГАРАНТ" поставило, а Розрахунковий департамент ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" прийняло товар на загальну суму 60 048,02 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені печатками ТОВ "УКРЕНЕРГОГАРАНТ" і Розрахункового департаменту ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ";

- 23.02.2016 ТОВ "УКРЕНЕРГОГАРАНТ" звернулося до ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" з вимогою про сплату 60 048, 02 грн. заборгованості за поставлений товар, проте вказана вимога залишена останнім без виконання.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, нарахованих на суму основного боргу пені та 3 % річних, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за Договором.

Відповідно до приписів частини другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що рахунок-фактура носить лише інформаційний характер та не підтверджує факту здійснення господарської операції (не являється первинним документом), а відсутність рахунків ніяким чином не перешкоджає виконанню зобов'язання з оплати, зважаючи на те, що Договір містить реквізити сторін, у тому числі, дані щодо рахунку позивача.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до приписів статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги наявність Договору і умови його виконання; встановивши факт поставки товару ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" в особі його структурного підрозділу - Розрахункового департаменту ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ" за видатковими накладними (як підписані представниками сторін та скріплені печатками ТОВ "УКРЕНЕРГОГАРАНТ" і Розрахункового департаменту ПАТ "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ"), відсутність доказів оплати одержаного відповідачем товару, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений, але не оплачений ним товар, та нарахованих на неї (заборгованість) пеню та 3% річних.

Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій, фактично дублюють його доводи при розгляді справи судами попередніх інстанцій, яким судами була надана належна правова оцінка в сукупності з встановленими обставинами справи. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 зі справи № 910/6660/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко