ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2016 року Справа № 909/234/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016у справі№ 909/234/16 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доКалуської міської радипровизнання частково недійсним рішення,
за участю представників
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2016 у справі № 909/234/16 (суддя Матуляк П.Я.) задоволено позов ФОП ОСОБА_4 до Калуської міської ради про визнання рішення частково недійсним. Визнано недійсним рішення Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2318 "Про регулювання орендних відносин та внесення змін в правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками" в частині поновлення терміну дії договору оренди землі від 14.11.2008, який укладено між ФОП ОСОБА_4 та Калуською міською радою та зареєстровано 12.12.2008 за №040829600409 у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 у справі № 909/234/16 (головуючий суддя - Бойко С.М., судді - Бонк Т.Б., Якімець Г.Г,) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2016 у справі № 909/234/16 скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_4 до Калуської міської ради про визнання недійсним рішення Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2318 "Про регулювання орендних відносин та внесення змін в правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками" в частині поновлення терміну дії договору оренди землі від 14.11.2008.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 у справі № 909/234/16, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2016 у цій справі - залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст. 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 122 - 124 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 24, 25, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із запланованою відпусткою судді Ходаківської І.П. справу № 909/234/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Бакуліна С.В., Яценко О.В.
Представники позивача та відповідача не скористалися своїм правом на участь у призначеному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 14.11.2008 між Калуською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Калуської міської ради від 30.10.2008 № 750 надав в строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції викупленого приміщення з добудовою під хімчистку, яка знаходиться в АДРЕСА_1.
Згідно з п. 2 договору в оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,0856 га.
Пунктом 4 договору сторони обумовили, що земельна ділянка передається в оренду на якій розміщені об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до п. 8 договору його укладено до 30.10.2011. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з п. 8.1 договору на земельних ділянках на яких розміщені об'єкти нерухомого майна (власність орендаря чи орендоване майно), у випадку коли орендар не повідомляє письмово орендодавця про намір продовжити термін дії договору, але продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, такий договір пролонговується (поновлюється) на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Пунктом 31 договору сторони погодили, що його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Вказаний договір було зареєстровано 12.12.2008 за № 040829600409 у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах".
Господарськими судами встановлено, що орендар листом від 20.08.2011 повідомляв орендодавця про відсутність наміру на продовження дії спірного договору у зв'язку з скрутним фінансовим становищем.
Листом від 12.09.2011 за № 3754/2-09/20 Виконавчий комітет Калуської міської ради повідомив ФОП ОСОБА_4 про те, що питання розірвання договору оренди землі не може бути внесене на розгляд сесії міської ради, оскільки на даній земельній ділянці розміщене нерухоме майно, яке знаходиться у приватній власності орендаря.
Як встановлено господарськими судами рішенням Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2318 "Про регулювання орендних відносин та внесення змін в правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками" поновлено термін дії договорів оренди землі у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" громадянам, фізичним та юридичним особам згідно з додатком.
Відповідно до витягу з додатку до вказаного рішення ОСОБА_4 включено до переліку землекористувачів, яким поновлено термін дії договорів оренди земельних ділянок.
Вважаючи, що рішення Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2318 "Про регулювання орендних відносин та внесення змін в правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками" в частині поновлення строку дії договору оренди землі від 14.11.2008 прийняте з порушенням вимог чинного земельного законодавства, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської з позовом до Калуської міської ради про визнання недійсним вказаного рішення в частині поновлення строку дії договору оренди землі від 14.11.2008.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що Калуська міська рада при прийнятті спірного рішення вийшла за межі власної компетенції та розпорядилася земельною ділянкою всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки пролонгація договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі" певної процедури і строків, зокрема своєчасного подання звернення із проектом додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі. Однак позивач у встановлений частиною 2 вказаної статті та умовами договору оренди від 14.11.2008 строк не звертався до відповідача з листом-повідомленням про поновлення зазначеного договору та проектом додаткової угоди, хоча й продовжував користуватися спірною земельною ділянкою та не повернув її відповідачу.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, то між елементами позову (предметом та підставою позову) повинен існувати правовий зв'язок. Однак, між предметом позову та підставою (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), на яку посилається позивач такий зв'язок відсутній. При цьому інша підстава позову щодо прийняття спірного рішення Калуською міською радою поза межами її компетенції є необгрунтованою, оскільки, з урахуванням приписів чинного законодавства, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть здавати об'єкти права комунальної власності в оренду, продавати і купувати. Крім того, задоволення позовних вимог шляхом визнання недійсним п. 1 спірного рішення при встановлених обставинах про те, що дії органу місцевого відповідають визначеній законом компетенції, не відновить порушене право позивача, оскільки між сторонами виник спір про припинення договору оренди, а таких вимог позивач не заявляв. У цій справі належним та ефективним способом захисту, у відповідності до ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України є вимога про припинення правовідношення, а саме вимога про припинення договору оренди землі від 14.11.2008.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним рішення Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2318 "Про регулювання орендних відносин та внесення змін в правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками" в частині поновлення строку дії договору оренди землі від 14.11.2008. При цьому як на підставу позову ФОП ОСОБА_4 посилалась на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також на те, що спірне рішення прийнято Калуською міською радою поза межами її компетенції.
Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
А відтак, колегія суддів зазначає, що прийняття спірного рішення з урахуванням приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не є підставою для продовження договору оренди землі на новий строк, а відтак не може порушувати прав позивача.
Щодо іншої підстави позову необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суд про те, що приймаючи рішення від 17.12.2013 № 2318 "Про регулювання орендних відносин та внесення змін в правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками", яким зокрема поновлено строк дії договору оренди землі від 14.11.2008, Калуська міська рада діяла в межах компетенції, наданій їй нормами чинного законодавства.
При цьому з урахуванням приписів ст. 21 Цивільного кодексу України ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт з одночасним порушення у зв'язку з прийняттям вказаного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації, що свідчить про відсутність підстав для визнання недійсним спірного рішення, враховуючи встановлені апеляційним судом обставини щодо відповідності дій Калуської міської ради визначеній законом компетенції та недоведеність порушення прав позивача у зв'язку з прийняттям зазначеного рішення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, між сторонами виник інший спір, відмінний від предмету спору в даному позові, оскільки Калуська міська рада листом за № 3754/2-09/20 від 12.09.2011 заперечила проти наміру ФОП ОСОБА_4 припинити договір оренди землі від 14.11.2008 на підставі пункту 31 зазначеного договору.
Зі змісту ст. 16 Цивільного кодексу України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Тобто належним та ефективним способом захисту у даній справі відповідно до ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України є вимога про припинення правовідношення, а саме вимога про визнання припиненим договору оренди землі від 14.11.2008.
Таким чином, задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2318 "Про регулювання орендних відносин та внесення змін в правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками" в частині поновлення строку дії договору оренди землі від 14.11.2008 не відновить порушене право позивача, оскільки між сторонами виник спір про припинення вказаного договору оренди, а таких вимог позивач не заявляв.
Враховуючи вище викладене, висновки апеляційного господарського суд про відсутність підстав для визнання недійсним рішення Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2318 "Про регулювання орендних відносин та внесення змін в правовстановлюючі документи на право користування земельними ділянками" в частині поновлення строку дії договору оренди землі від 14.11.2008 є законними і обгрунтованими.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, яким вже була надана правова оцінка апеляційним господарським судом.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 у справі № 909/234/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.
В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 у справі № 909/234/16 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 у справі № 909/234/16 залишити без змін.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді С.В. Бакуліна
О.В. Яценко