ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року Справа № 916/3946/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової М.В., Алєєвої І.В.розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту)напостанову від 18.05.2016 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/3946/15 господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту)доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4прозобов'язання укласти договір компенсації витрат зі сплати за землю

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_5 (дов. від 03.12.15)

Від відповідача - ОСОБА_6 (дов. від 19.08.15)

У зв'язку зі звільненням судді Данилової Т.Б. з посади судді, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Данилова М.В., Алєєва І.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2016 р.).

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання укласти договір компенсації витрат зі сплати за землю.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2015 (суддя Зайцев Ю.О.) у задоволені позову відмовлено. Рішення прийняте на підставі ст.ст.179, 187 Господарського кодексу України, ст.627 Цивільного кодексу України. При цьому судом зазначено, що спірний договір не підпадає під перелік договорів, встановлений статтею 187 ГК України, не є обов'язковим, укладається на основі принципу свободи договору та не може бути укладений примусово за рішенням суду.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у складі: Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В., Богатиря К.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень, зокрема, ст.ст.526, 629,796, 797 Цивільного кодексу України, ст.187 Господарського кодексу України. Касатора зазначає, що обов'язок укласти спірний договір випливає з положень договору від 01.11.2011 за №ДФ-327 та звичаїв ділового обороту.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 02.12.1998 за №1037 ДП "Одеський морський торговельний порт" (ДП "ОМТП"), з метою експлуатації та обслуговування будівлі портоклубу (інв. № 077759) між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ДП "ОМТП" укладено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою загальною площею 0.1334 га, зареєстрований у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 09.03.1999 за №135.

01.11.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ327, відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення портоклубу (інв. № 077759) (реєстровий номер 01125666.1.АААИВЛ981), площею 289,00 кв.м., які розташовані за адресою: м.Одеса, Ланжеронівський спуск, 2, що перебуває на балансі ДП "Одеський морський торговельний порт".

Відповідно до п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою: розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (274,00 кв.м.) та розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, площею (15,0 кв.м.).

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 за № 786 (зі змінами).

Згідно п. 3.5 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12-го числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету в розмірі 70% надсилається орендарем орендодавцеві.

Відповідно до п. 5.11. договору, орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання умов договору нежитлові підвальні приміщення-будівлі портоклубу (інв. №077759) загальною площею 289 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса Ланжеронівський узвіз, 2 передано у користування балансоутримовачу за актом приймання-передачі від 01.11.2011.

Відповідно до Закону України "Про морські порти України", що набрав чинності 13.06.2013, розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 №133-р. та наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 за №163 державні підприємства морського транспорту були реорганізовані шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та зобов'язань щодо них відповідно до розподільчих балансів.

ДП "Адміністрація морських портів України" було утворено на виконання вищезазначених нормативно-правових актів внаслідок виділу та стало правонаступником державних підприємств морського транспорту у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.

В результаті реорганізації ДП "Одеський морський торговельний порт" стратегічні об'єкти портової інфраструктури, частина іншого майна, прав та обов'язків щодо них були передані ДП "Адміністрація морських портів України" відповідно до розподільчого балансу, підписаного між зазначеними юридичними особами станом на 13.06.2013.

Відповідно до балансу ДП "Адміністрація морських портів України" передано майно, в тому числі будівля портоклубу, площею 289,00 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, Ланжеронівський спуск, 2.

Наказом № 17 від 13.06.2013 Адміністрація наділила Одеську філію ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) відповідним майном, правами та зобов'язаннями, що перейшли до неї від ДП "ОМТП" (в тому числі щодо нежитлових приміщень портоклуба та договору оренди державного нерухомого майна ДФ-327 від 01.11.2011), яке було передане адміністрації Одеського морського порту за актом приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань № 19 від 13.06.2013 для здійснення відповідних повноважень (діяльності) від імені та в інтересах Адміністрації.

Балансоутримувач звернувся до орендаря з листом від 30.06.2015 вих. № 19-04А/20-211/1 з пропозицією підписати два екземпляри договору компенсації зі сплати земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки, після чого підписані договори повернути на адресу балансоутримувача.

Листом від 20.07.2015 орендар відмовив у підписанні договору компенсації зі сплати податку на землю за користування земельною ділянкою посилаючись на те, що в обов'язки орендаря за цим договором оренди не входить сплата орендарем компенсації витрат зі сплати за землю.

В зв'язку з відмовою орендаря підписати договір компенсації зі сплати податку на землю за користування земельною ділянкою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" звернулося до суду з даним позовом про зобов'язання укласти договір компенсації витрат зі сплати земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 187 ГК України визначено, що спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено порядок укладення договору оренди, який ґрунтується на загальних принципах свободи договору, зокрема щодо укладення договору та вибору контрагента.

Судами встановлено, що спірний договір не підпадає під перелік договорів, встановлений статтею 187 ГК України, які є обов'язковими.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічне положення містять статті 525-526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.11. договору оренди нерухомого майна, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ФОП ОСОБА_4 орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до ст. 796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 ЦК України).

Згідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Тобто, утримання будинків і прибудинкової території не передбачає витрати зі сплати земельного податку.

Враховуючи, що судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо підтвердження домовленості сторін про компенсацію земельного податку при укладенні договору оренди, а є лише домовленість про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, яке не передбачає компенсації податкового податку на землю, суди обгрунтовано дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання укласти договір компенсації витрат зі сплати за землю.

Вищенаведеним спростовується також твердження касатора про обов'язковість укладення спірного договору на підставі ст.187 ГК України.

Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) залишити без задоволення.

Постанову від 18.05.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/3946/15 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

І. Алєєва