ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 927/467/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

Генеральної прокуратури України Романова Р.О. (посв. № 014714),

ПАТ НАК "Нафтогаз України" - Чеботарьової І.Г. (дов. від 13.05.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015

та рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015

(в частині стягнення судового збору)

у справі №927/467/15 господарського суду Чернігівської області

за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави

в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості

України та Публічного акціонерного товариства Національної

акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"

про стягнення коштів,

встановив:

Рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 (суддя Белов С.В.) позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" про стягнення заборгованості у розмірі 5 721 219,26 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 5238384,24 грн. основного боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 66912,51 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 6167,49 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 (колегія суддів у складі: Кропивна Л.В. - головуючий, Жук Г.А., Смірнова Л.Г.) рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "НіжинТеплоМережі" просить, як зазначено в тексті, "скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 02.06.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 15.07.2015 в частині стягнення судового збору в розмірі 66912,51 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 66915,05 грн.". Вказує на невірне застосування судами попередніх інстанцій ст. 49 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ "НіжинТеплоМережі" про стягнення 5 721 219,26 грн.

Позовні вимоги умотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між сторонами Договором купівлі-продажу природного газу №1711/14-БО-39 від 28.11.2013, виконання якого забезпечене сторонами у погодженому ним розмірі пенею. Стягнення 3 процентів річних та інфляційних втрат позивач обґрунтовував нормами ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "НіжинТеплоМережі" на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 5238384,24 грн. основного боргу.

При цьому, господарський суд першої інстанції частково задовольнивши позовні вимоги, з урахуванням частин 4 і 5 ст. 49 ГПК України, стягнув з ТОВ "НіжинТеплоМережі" судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 66912,51 грн., з ПАТ НАК "Нафтогаз України" судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 6167,49 грн.

Апеляційний господарський суд, погодившись з висновком місцевого господарського суду про розподіл судового збору між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "НіжинТеплоМережі" про прийняття нового рішення в частині стягнення судового збору відмовив, вказавши, що розбіжності у 0, 46 коп. є радше арифметичною помилкою, яка може бути усунута судом першої інстанції самостійно.

Однак, з даною позицією суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на таке.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Частиною четвертою та п'ятою ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 роз'яснено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою ст. 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позов задоволено частково на суму 5238384,24 грн. основного боргу, тобто із 5721219,26 грн. заявленої позивачем суми позову задоволено 91, 56 %.

Виходячи із розміру задоволених судом позовних вимог з відповідача підлягав стягненню судовий збір у розмірі 66 912, 05 грн., а з позивача відповідно 6167, 95 грн. Однак, суд першої інстанції стягнув з ТОВ "НіжинТеплоМережі" судовий збір у розмірі 66912,51 грн., з ПАТ НАК "Нафтогаз України" - 6167,49 грн.

Тобто, апеляційний господарський суд, правильно встановивши розмір судового збору, що підлягає стягненню, зіславшись на арифметичну помилку в розрахунку судом першої інстанції сум судового збору, в порушення вимог ст. 99-103 ГПК України, помилково ухилився від прийняття рішення в цій частині.

Тому, враховуючи межі перегляду справи касаційним судом відповідно до статей 111-5 - 111-7 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 в частині стягнення судового збору з направлення справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 по справі №927/467/15 в частині стягнення судового збору скасувати.

Справу №927/467/15 в цій частині направити на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.