Постанова ВГСУ від 06.10.2015 року у справі №922/1388/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 922/1388/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит"

на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року

у справі № 922/1388/15

господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелполімір"

до Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит"

про зобов'язання перерахувати кошти

за участю представників

позивача не з'явився

відповідача Волошин В.А.

ВСТАНОВИВ:

Окремою ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року (судді: Бондаренко В.П.., Россолов В.В., Терещенко О.І.) доведено до відома керівництва Національного банку України про виявлені в ході розгляду спору у справі № 922/1388/15 недоліки в роботі публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит". Окрему ухвалу надіслано голові Національного банку України Гонтаревій В. О. для проведення перевірки викладених фактів та вжиття відповідних заходів реагування у відповідністю з компетенцією Національного банку України. Про результати перевірки та вжиті заходи реагування зобов'язано повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Підставою для винесення судом апеляційної інстанції окремої ухвали стало виявлення судом при вирішення спору у даній справі недоліків в роботі Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", а саме: порушення останнім вимог ст. 1068 ЦК України, всупереч якої банк не виконав свого обов'язку з перерахування грошових коштів клієнта.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" просить зазначену окрему ухвалу скасувати, посилаючись на те, що встановлене судом апеляційної інстанції порушення законності в діяльності публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" не відповідає нормами чинного законодавства та судом не конкретизоване.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 90 ГПК України господарський суд, встановивши під час вирішення господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Пунктами 5.1. та 5.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. При цьому, господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК. В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.

Винесення Харківським апеляційним господарським судом окремої ухвали від 21.01.2015 обумовлено тим, що під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів виявлено порушення законності в діяльності ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".

Під час розгляду справи було встановлено, що 12 вересня 2014 року між ТОВ "Укрбелполімір" (позивач, клієнт) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Слобожанського регіонального департаменту (відповідач, банк) було укладено договір № 19795 на розрахунково-касове обслуговування (Договір), за умовами якого банк приймає і зараховує на поточні рахунки в іноземній валюті, відкриті клієнтом, грошові кошти, виконує розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком відповідно умов цього договору, нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України, а клієнт оплачує зазначені послуги.

ТОВ "Укрбелполімір" за заявою про купівлю іноземної валюти №20, №22 №25 було придбано іноземну валюту в загальні сумі 64000,00 доларів США та 25000,00 євро для проведення передоплати за поліетилен згідно договору від 12 вересня 2014 року.

Після цього, позивачем були надані ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" платіжні доручення в іноземній валюті № 12 від 19 грудня 2014 року, № 14 від 23 грудня 2014 року, № 17 від 19 січня 2015 року, згідно яких клієнтом надано банку розпорядження про перерахування коштів в розмірі 37000,00 доларів США, 27000 доларів США, 25000 Євро відповідно на рахунок CHEMICAL INDUSTRIAL (UK) LLP на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № С-12.09 від 12 вересня 2014 року.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем були прийняті зазначені платіжні доручення до виконання, що підтверджується відповідною відміткою банку.

Разом з тим, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" так і не було здійснено відповідне перерахування коштів, а також не повідомлено про причини невиконання розпорядження клієнта.

Таким чином, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" всупереч положенням договору та частини 1 ст. 1068, ст.1089 Цивільного кодексу України не було виконано взяті на себе зобов'язання щодо перерахування купленої позивачем іноземної валюти за платіжними дорученнями №12 №14 №17, що спричинило невиконання ТОВ "Укрбелполімір" взятих на себе зовнішньоекономічним контрактом № С-12.09 від 12 вересня 2014 року зобов'язань.

Крім того, під час апеляційного провадження було встановлено, що фактично ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" було незаконно притримано з 19 грудня 2014 року по 28 січня 2015 року іноземну валюту у сумі 37000,00 доларів США; з 23 грудня 2014 року по 28 травня 2015 року іноземну валюту у сумі 27000,00 доларів США; з 19 січня 2015 року по 10 червня 2015 року іноземну валюту у сумі 25000,00 євро, яка була куплена позивачем та призначена для зарахування на рахунок CHEMICAL INDUSTRIAL (UK) LLP на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № С-12.09 від 12 вересня 2014 року.

Жодного пояснення з приводу невиконання платіжних доручень №12 №14 №17 ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" не було надано до суду, незважаючи на той факт, що ухвалою суду від 08 червня 2015 року колегією суддів було запропоновано надати зазначену інформацію.

Встановивши наведені вище обставини, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив що така поведінка свідчить про порушення відповідачем законності під час під час проведення своєї діяльності.

Врахувавши викладене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що невиконання банком свого обов'язку з перерахування грошових коштів вкладника в порядку договірного списання є порушенням вимог ст. 1068 ЦК України та свідчить про існування недоліків в роботі Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і Кредит", які виявилися в ході судового розгляду даної справи, у зв'язку з чим суд правильно виніс окрему ухвалу для з'ясування Національним банком України відповідних обставин та усунення недоліків в роботі банку.

Посилання скаржника на порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваної окремої ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України