ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 917/137/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від першого відповідача не з'явилися

від другого відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Попович" на рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.14р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.15р.

у справі № 917/137/14

за позовом ТОВ "Інтерлінк", м. Полтава

до першого відповідача Фермерського господарства "Попович", с. Жовтень Одеської області

другого відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Полтава

про стягнення 67405, 33 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.03.14р. у справі № 917/137/14 (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено частково, з першого відповідача на користь позивача стягнуто 58756 грн. заборгованості, 7118, 35 грн. витрат на транспортування, 441, 71 грн. пені та 463, 22 грн. інфляційних втрат, з відповідачів на користь позивача солідарно стягнуто 300 грн. заборгованості,; в решті позову - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.15р. (головуючий Горбачова Л.П., судді Білецька А.М., Істоміна О.А.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, перший відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 26.03.14р. та постанову від 22.06.15р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.1 ст. 617 ЦК України, ст. ст. 42, 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

21.10.13р. між ТОВ "Інтерлінк" (Покупець) та Фермерським господарством "Попович" (Постачальник, Продавець) укладено договір № 21/10/1, згідно якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити на умовах, визначених договором, просо, врожаю 2013 року, вологістю не більше 13,2%, засміченістю - не більше 2%, не заражене карантинними шкідниками та бур'янами, без сторонніх запахів, без амброзії, без ГМО та гірчицю білу, врожаю 2013 року, вологістю не більше 8,0%, засміченістю - 2%, в тому числі пошкоджене насіння - не більше 20%, не заражене карантинними шкідниками та бур'янами, без сторонніх запахів, без ГМО, однорідно жовтого кольору, без чорних та темних домішок.

Партія товару повинна відповідати зразку, отриманому у вигляді фотографії на електронну адресу tk707@mail.ru (п.1.2).

Згідно п. п.2.1, 2.2, кількість товару (проса) - 15+-5% тон, ціна товару (проса) - 1 800 грн. за 1 т., з ПДВ.

Відповідно п. п. 2.3, 2.4, кількість товару (гірчиця) - 10+-5% тон, ціна товару (гірчиця) - 4 000 грн. за 1 т., з ПДВ.

За п. 4.1, поставка товару здійснюється транспортом покупця.

Покупець приймає товар по кількості та якості в момент передачі товару на складі покупця (п.4.3).

За п. п. 6.1 і 6.2, розрахунки за кожну партію товару здійснюються згідно рахунку у безготівковому порядку. Покупець здійснює оплату за товар по факту завантаження продукції.

Згідно п. 7.1, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого або недоставленого товару за кожний день затримки поставки (п.8.1).

Відповідно п. 8.2, якщо якість товару не відповідає отриманому зразку, покупець залишає за собою право не прийняти товар, при цьому всі витрати, пов'язані з транспортуванням, оплачує постачальник.

21.10.13р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Поручитель) та ТОВ "Інтерлінк" (Кредитор) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником - Фермерським господарством "Попович" своїх зобов'язань за договором № 21/10/1 від 21.10.13р (основний договір).

Згідно п.1.2 вказаного договору, у випадку порушення божником зобов'язань за основним договором, поручитель відповідає перед кредитором у межах суми 300 грн.

23.10.13р. у виконання умов договору № 21/10/1 від 21.10.13р. постачальник поставив покупцю 13,92 т проса та 8,5 т гірчиці на загальну суму 59056грн., що підтверджується копіями видаткової накладної № 3 від 23.10.13р. і товарно-транспортної накладної серії 12ААА № 623624 від 23.10.13 р. (а.с.18,20, т.1).

За поставлений товар позивач розрахувався платіжними дорученнями № 1047 від 22.10.13р. на суму 40000 грн. та № 1067 від 24.10.13р. на суму 19056 грн. (згідно виставленого першим відповідачем рахунку-фактури № 3 від 21.10.13р.).

24.10.13р. ТОВ "Інтерлінк" платіжним дорученням № 1064 сплатило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 7118, 35 грн. за надані транспортно-експедиційні послуги з перевезення 8,5 т гірчиці і 13,92 т проса маршрутом с. Жовтень Одеської області - м. Полтава, яке підтверджується підписаним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 27.

30.10.13р. комісією позивача у складі начальника виробництва та майстра цеха складено акт про неналежну якість товару, в якому зазначено, що під час прийняття товару, поставленого Фермерським господарством "Попович" виявлено такі відхилення: партія гірчиці білої згідно із ТТН № 333250 від 23.10.13р. поступила на склад повністю в зіпсованому вигляді; партія проса має невластивий запах (пріле) та високий відсоток вологи 14,9 %. За висновком комісії товар не відповідає умовам договору та переданого зразка у вигляді фотографії.

Згідно видаткової накладної (повернення) № ВП-0000003 від 30.10.13р., товарно-транспортної накладної БЗС № 753116 від 30.10.13р. позивач повернув вказаний товар першому відповідачу.

31.01.14р. ТОВ "Інтерлінк" звернулося з позовом до Фермерського господарства "Попович", фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення на підставі ст. ст. 22, 526, 530, 553, 554, п.1 ч.2 ст. 678, 712 ЦК України 58756 грн. основного боргу, 7118, 35 грн. збитків з оплати транспортних послуг, 1388, 22 грн. пені, 597, 15 грн. інфляційних збитків, а також просило солідарно стягнути з відповідачів 300 грн. боргу на підставі договору поруки від 21.10.13р. (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог від 11.03.14р., а.с. 81-82, т. 1).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.03.14р. у справі № 917/137/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.15р., позов задоволено частково, з першого відповідача на користь позивача стягнуто 58756 грн. заборгованості, 7118, 35 грн. витрат на транспортування, 441, 71 грн. пені та 463, 22 грн. інфляційних втрат, з відповідачів на користь позивача солідарно стягнуто 300 грн. заборгованості; в решті позову відмовлено у зв'язку з помилковим визначенням позивачем дати щодо нарахування пені та інфляційних втрат, оскільки вимога про повернення коштів була заявлена позивачем 20.11.13р.

Згідно ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 даної норми).

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару (ч.2 ст. 678 ЦК України).

Відповідно ч. 1 і 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч.1 і 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, за договором № 21/10/1 від 21.10.13р перший відповідач поставив позивачу 13,92 т проса та 8,5 т гірчиці на загальну суму 59056грн., за що останній розраховувався повністю, а також оплатив транспортні послуги в розмірі 7118, 35 грн.; вказаний товар було повернуто позивачем згідно видаткової і товарно-транспортної накладної від 30.10.13р., в зв'язку з неналежною якістю.

На думку колегії, суди дійшли передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Статтею 678 ЦК України визначені правові наслідки передання товару неналежної якості. Частина друга даної норми, яку застосували суди при вирішенні спору, стосується істотного порушення продавцем вимог щодо якості товару. Судами не надано належної оцінки акту комісії від 30.10.13р. у складі працівників позивача, не з'ясовано чи є зазначені недоліки істотним порушенням якості поставленого першим відповідачем товару. Судами не встановлено чи відмовився позивач від договору № 21/10/1 та якими доказами це підтверджується, чи припинив договір свою дію, оскільки договором поставки не передбачено обов'язок продавця повернути грошові кошти у разі поставки товару неналежної якості (п.8.2).

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що у відповідності до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржені рішення від 26.03.14р. і постанова від 22.06.15р. підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу касаційну скаргу Фермерського господарства "Попович" задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.14р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.15р. у справі № 917/137/14 скасувати повністю.

Справу № 917/137/14 передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова