ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 911/3217/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоДемидової А.М.,суддівАкулової Н.В., Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015у справі№ 911/3217/14 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" простягнення 1 505 309,99 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: Варданян А.А., дов. № 21 від 14.09.2015

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.01.2015 у справі № 911/3217/14 (у складі головуючого судді Кошика А.Ю., суддів Горбасенка П.В., Яреми В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 (у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Ткаченка Б.О., Синиці О.Ф.), відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 342 413,35 грн, пені в розмірі 28 886,37 грн, штрафу у розмірі 93 968,93 грн, три відсотка річних у розмірі 6 156,85 грн, суми, на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 33 884,48 грн, всього 1 505 309,99 грн.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 525, 526, 599, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 4-2, 4-3, 4-7, 43, 82 ГПК України, просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 911/3217/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити.

ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшло пояснення від 25.09.2015, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки виконанню зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу перешкоджали обставини непереборної сили (форс-мажор), які згідно висновку Торгово-промислової палати України діють з 27.02.2014 і продовжують діяти по теперішній час. Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.12.2013 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як продавцем) та ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (як покупцем) був укладений договір № 192/14-ПР купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору продавець передає покупцю імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - на газорозподільних станціях (ГРС) ДК "Укртрансгаз".

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.4, 6.1 договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюється НКРЕ. Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки газу.

У п. 8.1 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 8.2 договору).

Згідно з п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно з актами приймання-передачі позивач передав у власність відповідачу протягом січня 2014 року - лютого 2014 року природний газ у обсязі 325,163 тис. куб.м на загальну суму 1 342 413,35 грн,однак відповідач отриманий газ не оплатив, посилаючись на обставини непереборної сили (форс-мажор), які склалися на території Автономної Республіки Крим, починаючи з 27.02.2014.

На підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач надав сертифікат Торгово-промислової палати України № 2018 про форс-мажорні-обставини (копія долучена до матеріалів справи), яким засвідчено, що події на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь є обставинами непереборної сили, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення форс-мажорних обставин на момент видачі даного сертифікату встановити не можливо.

17.03.2014 Верховна Рада Республіки Крим прийняла Постанову "Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим" № 1758-6/14, в якій зазначено: "Встановити, що власністю Республіки Крим є: рухоме та нерухоме майно Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", розташоване на території Республіки Крим, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що увійшло і не увійшло до статутного капіталу Товариства у складі необоротних (в тому числі нематеріальних) і оборотних активів, у тому числі державне (України) майно, передане йому у користування та те, що перебуває на балансовому і позабалансовому обліку".

За таких обставин, з метою відновлення правовстановлюючих документів на майно, відновлення та/або повернення оригіналів проектно-виконавчої, технічної, фінансової, бухгалтерської документації та іншої документації, що залишилась на тимчасово окупованій території АР Крим, ДАТ "Чорноморнафтогаз" змінило своє місце реєстрації та зареєструвалось у місті Києві за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, буд. 26, офіс 505.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 6, 96, 202, 509, 525, 526, 627, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 219 Господарського кодексу України, положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що внаслідок окупації території Автономної Республіки Крим відповідач втратив можливість здійснювати свою господарську діяльність на вказаній території, а оскільки строк оплати природного газу припадав на період виникнення та дії обставин непереборної сили, то він є таким, що не настав.

Однак, обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть вважатися такими, що встановлені з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на те, що судами не було досліджено положення договору № 192/14-ПР від 27.12.2013 щодо порядку та умов проведення розрахунків за поставлений природний газ, з урахуванням яких необхідно було встановити момент настання прострочення відповідача з оплати газу за січень-лютий 2014 року та наявність чи відсутність форс-мажорних обставин на такий момент.

Відповідно до п. 8.5 договору № 192/14-ПР від 27.12.2013 виникнення обставин форс-мажору не є підставою для відмови покупця від сплати продавцеві за газ, який був поставлений до їх виникнення.

Крім того, згідно з умовами п. 8.1 договору № 192/14-ПР від 27.12.2013 сторони звільняються від відповідальності за невиконання обов'язків за цим договором, якщо невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин), але не від виконання зобов'язань за таким договором.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 та рішення господарського суду Київської області від 15.01.2015 у справі №911/3217/14 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я С.Р. Шевчук