ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 908/536/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

ТОВ СФ "Зерноград" - Кузьміна Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма "Зерноград" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 у справі № 908/536/15-г за заявою ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма "Зерноград" про визнання банкрутом,-

встановив:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.02.2015р. (суддя Дьоміна А.В.) порушено провадження у справі №908/536/15-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма "Зерноград", м. Волноваха Донецької області, 85700, вул. Радянська, 51, тел. 062 2241544, код ЄДРПОУ 36092159, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_5, м. Донецьк до боржника у розмірі 12 237 096,16 грн., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Войтановича Олександра Йосиповича, встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів кредитора ОСОБА_5 тощо.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 (колегія суддів: Лакіза В.В. - головуючий, Гетьман Р.А, Здоровко Л.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма "Зерноград" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2015р. залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма "Зерноград" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 скасувати та прийняти нове рішення , яким відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ Сільськогосподарська фірма "Зерноград", пославшись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ТОВ Сільськогосподарська фірма "Зерноград", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2015р. прийнято заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Зерноград" до розгляду.

Ухвалою суду першої інстанції від 23.02.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Зерноград" на підставі ст.ст.10,16,86 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тощо.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на неможливість боржника задовольнити безспірні кредиторські вимоги ОСОБА_5 у розмірі 12237096,16 грн. протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, факт наявності яких встановлено рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 28.02.2014р. у справі №2/221/214/2014, отже, наявні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Зерноград".

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до частини третьої статті 10, частини першої статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю визнається неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1-3 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, безспірність грошових вимог ОСОБА_5 до боржника в розмірі 12237096,16 грн., які перевищують триста мінімальних розмірів заробітної плати, підтверджується рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 28.02.2014р. у справі №221/11/14-ц, 2/221/214/2014, яке набрало законної сили.

Так, рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 28.02.2014р. у справі № 221/11/14-ц позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Зерноград" про стягнення боргу задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Зерноград" на користь ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 12576300 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що 13.12.2012р. між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Зерноград" укладено договір позики, відповідно до якого останній отримав від позикодавця в борг 8210000 грн., які зобов'язався повернути 13.12.2013р., а також згідно з п. 1.2 договору за користування грошовими коштами сплатити позивачу відсотки із розрахунку 50% річних, що складає 12210000 грн., у разі використання грошового займу у строк, вказаний у п. 2.1 договору.

На дату звернення позивача до суду загальна сума боргу відповідача за договором позики складала 12210000 грн.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 24.04.2014р. у справі № 221/11/14-ц рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28.02.2014р. змінено в частині розміру заборгованості, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Зерноград" на користь ОСОБА_5 суму боргу в розмірі 12210000 грн. та 3% річних в розмірі 27096 грн. 16 коп. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.09.2014р. у справі № 6-22128св14 рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28.02.2014р. в незміненій частині та рішення апеляційного суду Донецької області від 24.04.2014р. залишено без змін.

19.05.2014р. Волноваським районним судом Донецької області видано виконавчий лист № 2221/11/14-ц про стягнення з ТОВ СФ "Зерноград" на користь ОСОБА_5 12237096,16 грн.

23.06.2014р. постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП № 43789460 з виконання виконавчого листа № 2221/11/14-ц від 19.05.2014, виданого Волноваським районним судом Донецької області.

13.10.2014р. постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13.10.2014р. поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2221/11/14-ц, яке було зупинено у зв'язку з розглядом Вищим спеціалізованим судом України касаційної скарги ТОВ СФ "Зерноград" на рішення апеляційного суду Донецької області від 24.04.2014р.

27 січня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Зерноград" .

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень станом на 12.02.2015., виконавче провадження ВП №43789460 триває, суму боргу у розмірі 12237096,16 грн. на користь ТОВ СФ "Зерноград" не стягнуто.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2015р. у справі №908/536/15-г прийнято заяву ОСОБА_5 про порушення справи про банкрутство ТОВ СФ "Зерноград" до розгляду.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм відповідну правову оцінку, суди попередніх інстанцій встановили, що грошові вимоги ОСОБА_5 до боржника є безспірними, оскільки становлять більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку та не забезпечені майном боржника, можливості стягнення заборгованості з боржника в безспірному порядку немає, вжиті кредитором заходи не дали належного результату. Вказані обставини свідчать про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Зерноград" .

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство; про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність кредитором факту неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Зерноград" на момент порушення провадження у справі про банкрутство та наявності підстав для застосування до нього процедур банкрутства.

Судами попередніх інстанцій правомірно не взято до уваги посилання боржника на наявність підстав для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ СФ "Зерноград" згідно ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у позовному провадженні.

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 28.02.2014р. у справі № 221/11/14-ц було стягнуто з ТОВ СФ "Зерноград" на користь ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 12576300 грн., оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором позики від 13.12.2012р. та на час звернення до суду не повернув ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 8210000 грн.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На час порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ СФ "Зерноград" вищевказане судове рішення від 28.02.2014р. у справі № 221/11/14-ц набрало законної сили та не було скасовано у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

При цьому, обов'язковою умовою для задоволення клопотання про додаткове подання доказів є існування вказаних доказів на момент прийняття судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30.04.2015р. у справі № 225/547/15-ц, яким визнано недійним договору позики від 13.12.2012р. та на яке посилається боржник в своїй апеляційній скарзі, на момент винесення судом першої інстанції ухвали від 23.02.2015р. не існувало.

Крім того, на час винесення спірної ухвали про порушення провадження у справі, законність рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28.02.2014р. у справі № 221/11/14-ц, яким встановлено наявність кредиторської заборгованості боржника перед ОСОБА_5, не оспорювалась.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ СФ "Зерноград" у зв'язку з наявністю спору про право.

Згідно статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 та ухвала господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Зерноград" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 у справі № 908/536/15-г залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.