ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 908/2348/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача Студенніков Д.М. (дов. № 23-12/14-1 від 23.12.14р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.15р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.15р.

у справі № 908/2348/15-г

за позовом ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", м. Маріуполь

про стягнення 596981, 37 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.04.15р. у справі № 908/2348/15-г (суддя Ярешко О.В.) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 596981, 37 грн. заборгованості.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.15р. (головуючий Чернота Л.Ф., судді Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 30.04.15р. та постанову від 03.08.15р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 43, 64, 104 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

22.03.07р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингодавець) та ТОВ ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L371-03/07, за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначені в специфікації (додаток № 2) (надалі-предмет лізингу), а лізингоодержувач - прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі.

Згідно специфікації, предмет лізингу - тандемний коток HD 90 фірми НАММ серійний номер Н1810303, з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, ціною 564291, 84 грн.

Строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених у графіку платежів (додаток № 1) та не може бути меншим одного року. Предмет лізингу передається лізингоодержувачу для використання у його господарській діяльності (п.п.1.2, 1.3).

За п. п. 2.1 і 2.2, лізингоодержувач самостійно і на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця - Підприємство зі 100% іноземним капіталом "Віртген-Сервіс". Договір купівлі-продажу укладається лізингодавцем та/або набирає чинності після сплати лізингоодержувачем авансового платежу згідно графіку.

Відповідно п.3.1, вартість предмета лізингу становить 581197, 67 грн., у т.ч. 20% ПДВ (в редакції угоди від 01.10.07р.).

Після проведення фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачу, вартість предмета лізингу може бути збільшена, якщо на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмета лізингу, лізингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну варстіть предмета лізингу на момент укладення договору. В цьому випадку лізингодавець складає новий графік та направляє його лізингоодержувачу, змінений за правилами цього пункту графік приймається до виконання лізингоодержувачем у безспірному порядку (п.3.2).

За п. п. 4.1 і 4.2, лізингові платежі складаються з авансового платежу та поточних платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця. Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються у графіку.

Поточні лізингові платежі розраховуються на перше число місяця лізингового періоду (п. 4.4).

Згідно п.4.7, оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних) здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач здійснює платежі відповідно до графіку з коригуванням їх загальної вартості на зміну курсу Національного банку України для євро за правилами, наведеними в п. 3 графіку.

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового платежу згідно графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п.8.1).

Відповідно до п. 1.2 загальних умов фінансового лізингу (надалі - загальні умови) (додаток № 4), приймання та передача предмета лізингу оформлюється актом приймання-передачі.

Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку платежів порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку( п. п. 5.3, 5.4 загальних умов).

Пунктом 5.5 вказаних умов передбачено, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Недоліки якості та комплектності предмета лізингу, його втрата, ремонт, технічне обслуговування не звільняють лізингоодержувача від виконання своїх зобов'язань за договором.

Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі (п.8.1.4 загальних умов).

13.09.07р. позивач (Покупець), Підприємство зі 100% іноземним капіталом "Віртген-Сервіс" (Продавець) і відповідач (Лізиногодержувач) підписали акт приймання-передачі предмета лізинга.

Додатком № 1 до договору № L371-03/07 позивач та відповідач узгодили графік платежів, визначили 60 періодів лізингу, перший - жовтень 2007 року, останній - вересень 2012 року.

В подальшому, угодами від 01.10.07р., 02.03.09р., 01.09.09р., 02.08.10р., 01.12.10р., 04.05.11р. сторонами вносились зміни у вказаний додаток щодо розміру лізингових платежів.

Згідно п. п 1.1 і 1.2 додаткової угоди від 28.02.14р. (а.с.37-38), лізингоодержувач визнав наявність простроченої заборгованості за виставленими лізингодавцем рахунками у період з 04.01.10р. по 17.02.14р.

Пунктом 1.3 сторони погодили, що виконання зобов'язання/боргових зобов'язань лізингоодержувача за договором № L371-03/07, з моменту укладання вказаної додаткової угоди, є відстроченим. Встановлено кінцеву дату виконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором до 31.07.14р. (зобов'язання повинні бути виконанні не пізніше зазначеної дати).

04.04.15р. ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося з позовом до ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення 596981,37 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № L371-03/07 від 22.03.07р.

Рішенням господарського Запорізької області від 30.04.15р. у справі № 908/2348/15-г, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.15р., позовні вимоги задоволено повністю.

Згідно ч.2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі-Закон), за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону). Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом;

інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ч.2 даної статті).

Відповідно ч.1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Абзацом третім п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 визначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що позивач у виконання умов договору від 22.03.07р. передав відповідачу у тимчасове володіння та платне користування предмет лізингу за актом приймання-передачі від 13.09.07р., відповідач належні лізингові платежі за рахунками від 04.01.10р. - від 25.09.12р., 21.03.13р. (а.с. 39-69) на загальну суму 596981, 37 грн. у строк до 31.07.14р. не оплатив, додаткову угоду від 28.02.14р. не визнано недійсною в установленому законом порядку, а тому суди обґрунтовано стягнули вказану суму заборгованості.

Доводи заявника скарги щодо неотримання ним ухвали суду про порушення провадження у даній справі спростовуються наступним: зазначену ухвалу (згідно штампу канцелярії на зворотній стороні) було надіслано судом першої інстанції відповідачу 08.04.15р. на адресу його місцезнаходження за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідна адреса зазначена заявником в касаційній скарзі. За вказаною адресою відповідачу було вручено ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження від 11.06.15р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 115), проте в засідання суду апеляційної інстанції останній так і не з'явився.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.04.15р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.15р. у справі № 908/2348/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова