ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 908/1695/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І. Вовка, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "МІК"на ухвалувід 26.06.2015Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 908/1695/15-гза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МІК"доПублічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"простягнення 296 851,31 грн,у судове засідання прибув представник:позивачаХарцизова Т.В. (дов. від 29.12.2014),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення заборгованості за угодою про постачання товарно-матеріальних цінностей, а саме 200 000,00 грн основного боргу, 86 566,41 грн втрат від інфляції, 10 284,90 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 позовна заява прийнята до розгляду.

13.05.2015 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог на 200000,00 грн (основний борг), оскільки під час подання позовної заяви через бухгалтерську помилку не правильно зазначена сума заборгованості, з огляду на що позивач, здійснивши перерахунок втрат від інфляції та 3 % річних, просить суд стягнути з відповідача 59 437,37 грн втрат від інфляції та 6 731,14 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2015 (суддя С. Дроздова) у задоволені позову відмовлено.

При цьому, у рішенні місцевого господарського суду зазначено, що судом приймається заява позивача про зменшення позовних вимог відповідно до статті 22 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою на таке рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2015 (колегія суддів: Л. Чернота, К. Бойченко, О. Стойка) апеляційна скарга ТОВ "МІК" повернута без розгляду.

Ухвала мотивована наступним.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті визначені ставки судового збору, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру - 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, та за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. В свою чергу, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду заявник повинен сплатити 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень, від розміру якої й справляється судовий збір.

Позивачем до апеляційної скарги додане платіжне доручення №14654 від 10.06.2015, яке свідчить про сплату судового збору у розмірі 913,50 грн, тобто судовий збір скаржником сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством на момент звернення з апеляційною скаргою, на 2055,02 грн, оскільки просить задовольнити вимоги щодо стягнення 59 437, 37 грн втрат від інфляції та 6 731,14 грн 3% річних.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, просить ухвалу скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Враховуючи те, що місцевим господарським судом прийнята заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2015 відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення 59 437, 37 грн втрат від інфляції та 6 731,14 грн 3% річних.

А тому, при зверненні позивачем до суду з апеляційною скаргою на вказане вище рішення, оспорюваною сумою є 59 437, 37 грн втрат від інфляції та 6 731,14 грн 3% річних, що також чітко вбачається із прохальної частини апеляційної скарги.

Зазначене вище також встановлене і апеляційним господарським судом в оскарженій ухвалі, однак, разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність сплати заявником апеляційної скарги судового збору у розмірі 2968,52 грн.

Вказаний висновок апеляційного господарського суду є помилковим, оскільки з огляду на положення ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи розмір встановленої статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальної заробітної плати (1218 гривень), розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги при оспорені відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 59 437,37 грн втрат від інфляції та 6 731,14 грн 3% річних, становить 913,50 грн.

Отже, заявником апеляційної скарги сплачений судовий збір у розмірі, визначеному законом, а тому повернення судом апеляційної інстанції відповідної апеляційної скарги без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є неправомірним.

За таких обставин, оскаржену ухвалу слід скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2015 у справі № 908/1695/15-г скасувати.

Справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил