ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 903/33/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - Овчарука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 05.05.2015 у справі № 903/33/15 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" про визнання банкрутом,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Волинської області у справі №903/33/15 від 05.05.2015р. (суддя Шум М.С.) клопотання арбітражного керуючого Григорєва Валерія Васильовича задоволено, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Григорєва Валерія Васильовича у розмірі 9 526 грн. 50 коп. за виконання ним повноважень розпорядника майна по справі №903/33/15 про банкрутство ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" затверджено, стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь арбітражного керуючого Григорєва Валерія Васильовича суму основної грошової винагороди в розмірі 9 526 грн. 50 коп. в якості оплати праці арбітражного керуючого за виконання ним обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна) у справі про банкрутство ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (колегія суддів у складі: Юрчук М.І. - головуючий, судді Крейбух О.Г., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.05.2015р. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Волинської області від 05 травня 2015 року залишено без змін.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 05.05.2015 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 12.02.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Григорєва Валерія Васильовича, визначено грошову винагороду розпоряднику майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна за рахунок коштів кредиторів шляхом авансування тощо.

13.02.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія".

Постановою суду першої інстанції від 05.05.2015 року ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" призначено арбітражного керуючого Григорєва Валерія Васильовича.

30.04.2015 року розпорядник майна Григорєв В. В. подав до суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна у даній справі в розмірі 9 526 грн. 50 коп., в якому просив затвердити наданий звіт та стягнути вказані кошти (9 526 грн. 50 коп.) з ініціюючого кредитора - Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Приймаючи рішення про затвердження звіту про нарахування та виплату арбітражному керуючому Григорєву В.В. грошової винагороди у розмірі 9 526 грн. 50 коп. за виконання ним повноважень розпорядника майна по справі №903/33/15 про банкрутство ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" та стягнення з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь арбітражного керуючого Григорєва В. В. суму основної грошової винагороди в розмірі 9 526 грн. 50 коп. в якості оплати праці арбітражного керуючого за виконання ним обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна) у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що комітетом кредиторів боржника (протокол від 30.04.2015 року) було вирішено встановити розмір оплати праці розпорядника майна в сумі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, а відповідно до ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий має право на отримання основної винагороди, додаткової винагороди та відшкодування витрат.

Однак, з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 12.02.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія", визнано безспірні грошові вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в сумі 35 751 668 грн. 94 коп. в т. ч. 6 090 грн. 00 коп. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 08.06.2015 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Григорєва Валерія Васильовича, визначено грошову винагороду розпоряднику майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна за рахунок коштів кредиторів шляхом авансування та інше.

Відповідно до частин 1, 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині.

Судом першої інстанції в ухвалі про порушення провадження у справі встановлено розмір оплати послуг (грошову винагороду) розпорядника майна боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна за рахунок коштів кредиторів.

Зазначена ухвала суду від 12.02.2015 року у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Ухвалою суду від 21.04.2015 року затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника.

30.04.2015 було проведено засідання комітету кредиторів боржника (протокол №1 від 30.04.2015 року), на якому, серед іншого, було вирішено встановити розмір оплати праці арбітражного керуючого в сумі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в даній справі про банкрутство (третє питання порядку денного) та вирішено схвалити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Григорєву В.В. та рекомендувати арбітражному керуючому подати його до господарського суду для затвердження (четверте питання порядку денного).

У поданому до суду для затвердження звіті про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражний керуючий Григорєв В.В. навів розрахунок суми грошової винагороди у розмірі 9526грн. 50коп., виходячи з трьох мінімальних заробітних плат, а саме, за лютий 2015 року (17 днів) до оплати підлягає 2218,5грн., за березень 2015 року (31 день) - 3654грн., за квітень 2015 року (30 днів) - 3654грн.

Затверджуючи поданий звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди у розмірі 9 526 грн. 50 коп., яка була розрахована арбітражним керуючим за період з 12 лютого по квітень 2015 року з урахуванням трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ухвалою від 12.02.2015 року про порушення провадження у даній справі вже було встановлено грошову винагороду розпоряднику майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

При цьому, суд першої інстанції послався на те, що комітетом кредиторів боржника - ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" (протокол від 30.04.2015 року) було вирішено, зокрема, встановити розмір оплати праці арбітражного керуючого (розпорядника майна) в сумі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Однак, суд першої інстанції не перевірив, чи визначено комітетом кредиторів період з якого оплата праці арбітражного керуючого нараховується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат та не дослідив, чи може бути встановлений такий розмір оплати з 12 лютого 2015, враховуючи те, що ухвалою від 12.02.2015 вже було встановлено грошову винагороду розпоряднику майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним своїх повноважень.

Крім цього, приймаючи рішення про стягнення з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на користь арбітражного керуючого Григорєва В. В. в якості оплати праці арбітражного керуючого за виконання ним обов'язків розпорядника майна у даній справі про банкрутство суму грошової винагороди в розмірі 9 526 грн. 50 коп., суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що згідно ухвали від 12.02.2015 грошова винагорода розпоряднику майна має сплачуватись за рахунок коштів кредиторів.

Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки вказаним обставинам та залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, яка ухвалена без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 05.05.2015 не можна вважати обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам ст. 43 ГПК України, у зв'язку з цим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 05.05.2015 у справі № 903/33/15 скасувати.

Справу № 903/33/15 передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.