Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 06.10.2015 року у справі №08/5026/1282/2012 Постанова ВГСУ від 06.10.2015 року у справі №08/50...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 08/5026/1282/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Мележик Н.І., Самусенко С.С.,

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Русь-95"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р.та ухвалугосподарського суду Черкаської області від 27.05.2015р.за заявоюПриватного підприємства "Русь-95"проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р.у справі№ 08/5026/1282/2012 господарського суду Черкаської областіза позовомПриватного підприємства "Русь-95"до відповідачів:1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" 2. Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"провизнання недійсним договору іпотекиЗа розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 05.10.2015р. №02-05/737 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В.(доповідач), суддів Мележик Н.І., Самусенко С.С.

за участю представників:

позивача: Горкавий О.П., дов. б/н від 12.02.2014р.;

відповідача1: не з'явились;

відповідача 2: Цурка Н.О., дов. №809 від 18.12.2013р.

від Генеральної прокуратури України: Збарих С. М., посв. №028728 від 05.09.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Русь-95" (позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (відповідач-1), Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (відповідач-2) про визнання недійсним договору іпотеки №6 без оформлення заставної від 30.12.2008 р.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. (суддя Кучеренко О.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. (колегією суддів у складі головуючого судді Руденко М.А., суддів Жук Г.А., Пономаренка Є.Ю.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 28.05.2013р. (колегією суддів у складі головуючого судді Малетича М.М., суддів Круглікової К.С., Мамонтової О.М.) у задоволенні позову ПП "Русь-95" відмовлено повністю.

При прийнятті зазначеного рішення від 23.10.2012р. про відмову у задоволенні позову, господарський суд Черкаської області врахував звернення ПП"Русь-95" до суду з даним позовом внаслідок отримання від банку листа від 15.11.2011р. за №13252/10112/2011 з вимогою усунути порушення за кредитним договором №90 від 26.12.2008р. на суму173822763грн., укладеним між відповідачами, основні зобов'язання за яким були забезпечені відповідачем-1 шляхом укладення з відповідачем-2 спірного правочину. Водночас, встановив наявність у ТОВ "Святослав" (іпотекодавець) за спірним правочином права власності на спірне майно згідно рішення Фастівського міського районного суду Київської області від 27.04.2007р., зареєстрованого 18.05.2007р. КП "Київське бюро технічної інвентаризації" про що здійснено запис в реєстрову книгу №95П-245 за реєстровим № 6378-П/548-П, яким визнано дійсним договір укладений між позивачем та відповідачем-1 18.01.2007р. купівлі-продажу нерухомого майна та визнано за відповідачем-1 право власності на спірне нерухоме майно. Врахував зазначені обставини, пославшись на ст.5 Закону України "Про іпотеку", суд першої інстанції, дійшов висновку про відповідність спірного правочину приписам ст. 203 Цивільного кодексу України, відсутність підстав для визнання його недійсним по ст. 215 Цивільного кодексу України.

24.04.2015р. приватне підприємство "Русь-95" звернулось до господарського суду Черкаської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. у справі №08/5026/1282/2012 з проханням його скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.05.2015р. (суддя Спаських Н.М.) у справі №08/5026/1282/2012 у задоволенні заяви приватного підприємства "Русь-95" про перегляд рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Суховий В.Г., суддів Мальченко А.О., Буравльов С.І.) у справі №08/5026/1282/2012 апеляційну скаргу приватного підприємства "Русь-95" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.05.2015р. залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, приватне підприємство "Русь-95" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на не правильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. та ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.05.2015р. скасувати, задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення у даній справі від 23.10.2012р. за нововиявленими обставинами і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю: визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки без оформлення заставної від 30.12.2008р. №6 щодо нежитлових приміщень загальною площею 707,70кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Порика Василя, 13, який укладено між ТОВ "Святослав" та ВАТ АБ "Укргазбанк" і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований у реєстрі за № 9985.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Приписами вказаної норми процесуального права визначений вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

В обґрунтування наявності нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. ПП "Русь-95" зазначило про встановлення в мотивувальній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р. у справі №910/18969/14 за позовом ЗАТ"Сонат" до ПП"Русь-95", ТОВ "Святослав", КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про застосування наслідків нікчемного правочину суттєві для постановлення рішення від 23.10.2012р. обставини:

- недійсність рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007р. у справі № 2-801 2007р., протиправність дій БТІ 18.05.2007р.;

- незаконність записів державної реєстрації за ТОВ "Святослав" права власності на приміщення на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007р. у справі № 2-801 2007р., оскільки останнє так і не набрало законної сили, ТОВ "Святослав" відмовлено в задоволенні позову про дійсність договору від 18.01.2007р. купівлі - продажу нерухомого майна через нікчемність цього договору;

- наявність заборон суду (арешту) на відчуження приміщення.

Оскаржувані ПП "Русь-95" судові акти мотивовані тим, що вказані заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони вже були відомі суду, не відповідають критерію, що вони не були і не могли бути відомі позивачу, а також не могли призвести до прийняття іншого рішення у справі.

Так, судами попередніх інстанцій зазначено, що з судового рішення від 23.10.2012р. вбачається обізнаність суду про недійсність (скасування) рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007р.; для суду немала значення зміна обставин після укладання договору №6 від 30.12.2008р. та скасування статусу власника майна у ТОВ "Святослав" на предмет іпотеки; встановлення судовим рішенням у справі №910/18969/14 протиправності дій БТІ 18.05.2007р. та незаконності записів державної реєстрації за ТОВ"Святослав" права власності на приміщення, здійснені на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007р., є похідними обставинами після скасування рішення Фастівського міськрайонного суду і залежать від неї; наявність заборон суду (арешту) на відчуження приміщення спричинило б неможливість нотаріального посвідчення договору іпотеки №6 від 30.12.2008р. на час його укладення, разом з тим, рішенням господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. встановлено, що спірний договір є нотаріально посвідченим, оскільки зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за №9984, докази неправомірності дій нотаріуса при посвідченні спірного договору іпотеки в матеріалах справи відсутні; наявність арештів приміщення, не має прямого відношення до висновків, викладених у рішенні господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. Також зазначено, що при прийнятті рішення суд спирався на існування рішення Фастівського міськрайонного суду щодо вказаного договору, яке було чинним на час укладення спірного договору іпотеки. Стосовно нікчемності (недійсності) договору купівлі - продажу приміщення від 18.01.2007р., які встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р.у справі № 910/18969/14, судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки дані обставини виникли у зв'язку із скасуванням апеляційним судом Київської області 28.01.2015р. рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007р., тому цих обставин не існувало станом на 27.04.2007р., а отже, вони не можуть бути нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія Вищого господарського суду України вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про невіднесення до нововиявлених обставин - незаконності записів державної реєстрації за ТОВ "Святослав" права власності на спірні приміщення, як наслідків нікчемності (недійсності) договору купівлі-продажу приміщення від 18.01.2007р. визнані постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р. у справі №910/18969/14, оскільки суд апеляційної інстанції з'ясовував наявність цих обставин станом на 27.04.2007р., дату прийняття рішення Фастівським міськрайсудом Київської області, тоді як згідно ст. 112 Господарського процесуального кодексу України слід з'ясовувати наявність цих обставин на час розгляду справи господарським судом. Водночас, твердження суду першої інстанції про не віднесення до нововиявлених обставин наведених ПП "Русь-95" обставин щодо протиправності дій Бюро технічної інвентаризації 18.05.2007р. і незаконності записів державної реєстрації за ТОВ"Святослав" права власності на приміщення, внаслідок їх похідності і залежності від скасування рішення Фастівського міськрайонного суду, а також обізнаності позивача відносно наслідків нікчемності правочину є помилковими, оскільки за приписами ст.ст. 15, 215, 216 Цивільного кодексу України застосування наслідків недійсності нікчемного правочину віднесено до повноважень суду, який їх застосовує встановив нікчемність правочину.

При цьому, слід звернути увагу судів на те, що в роз'ясненнях наведених в п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що відповідно до ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами, зокрема про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Відповідно до ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні відповідно до вимог ст. 15 Цивільного кодексу України (п.6 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України).

В пункті 7 вказаної постанови Пленуму Верховного суду України роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Згідно зі ст.ст. 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Крім цього, судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (ч.1 ст. 4 вказаного Закону). Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Тоді як судом першої інстанції при прийнятті рішення від 23.10.2012р. у даній справі було встановлено обставину щодо реєстрації за ТОВ "Святослав" нерухомого майна 18.05.2007р. КП "Київське бюро технічної інвентаризації", а наведена ПП "Русь-95" обставина щодо протиправності дій БТІ 18.05.2007р. і незаконності записів державної реєстрації за ТОВ "Святослав" права власності на приміщення на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р. у справі №910/18969/14 не була належним чином досліджена судами попередніх інстанцій на предмет віднесення її до нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, висновки судів попередніх інстанцій, при розгляді заяви ПП "Русь-95" про не віднесення до нововиявлених обставин з'ясованої Київським апеляційним господарським судом у справі №910/18969/14 недійсності рішення Фастівського міськрайсуду Київської області від 27.04.2007р. у справі № 2-801 2007р., є передчасними, без надання належної правової оцінки наведеному в постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р. у справі №910/18969/14 рішенню апеляційного суду Київської області від 28.01.2015р. у справі № 2-801/2007 (провадження № 22-ц/780/240/15), зі з'ясуванням наявності підстав для віднесення цієї обставини до нововиявлених у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, тоді як в рішенні господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. встановлена обставина належності іпотекодавцю нерухомого майна згідно рішення Фастівського міськрайсуду Київської області від 27.04.2007р.

При цьому, судами попередніх інстанцій, зі здійсненого аналізу наявних матеріалів справи, при розгляді заяви ПП"Русь-95" встановлена наявність ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2010р. у справі №2-362/2009р. №8-14/2010 (врахована при прийнятті рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. у даній справі) за заявою ПП "Русь-95" про поворот виконання судового рішення, якою здійснено поворот виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2009р. у справі №2-362/2009р. №8-14/2010р., яким скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_8 на нерухоме майно, визначене цим судовим рішенням, та, зобов'язано Бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на вказане майно за ПП "Русь-95". З цієї ухвали Фастівського міськрайоного суду Київської області суди попередніх інстанцій не встановили наявності скасування рішення Фастівського міськрайоного суду Київської області від 27.04.2007р.

Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій, при розгляді заяви ПП"Русь-95", про не віднесення до нововиявлених обставин заборон суду (арешту) на відчуження приміщення, відповідають приписам ст.112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди встановили обізнаність ПП"Русь-95" про накладені арешти на його майно, вжиті Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 03.04.2007р. у справі №12/732, у якій воно було відповідачем.

При цьому, висновки судів попередніх інстанцій, при розгляді заяви ПП "Русь-95", про не віднесення до нововиявлених обставин з'ясованої Київським апеляційним господарським судом у справі №910/18969/14 протиправності дій БТІ 18.05.2007р. є передчасними, без надання належної правової оцінки, наведеним в постанові Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/18969/14 постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2013р. у справі №826/7085/13-а, ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014р. та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014р., зі з'ясуванням наявності підстав для віднесення цієї обставини до нововиявлених у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, тоді як в рішенні господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. у даній справі встановлена обставина реєстрації КП "Київське бюро технічної інвентаризації" 18.05.2007р. спірного майна, як належного іпотекодавцю.

Поряд з вищевикладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу судів на роз'яснення викладені в підпункті 4.3.8. п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", за якими договір застави може бути визнаний недійсним за позовом третьої особи, яка вважає, що предмет застави належить їй на праві власності чи повного господарського відання і довела цю обставину. Якщо предмет застави є індивідуально визначеним майном, відповідна вимога може бути поєднана з вимогою про повернення цього майна з чужого незаконного володіння (заставодавця чи заставодержателя) на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала господарського суду Черкаської області від 27.05.2015р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. підлягають скасуванню, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а заява Приватного підприємства "Русь-95" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. у справі №08/5026/1282/2012 - передачі на розгляд до суду першої інстанції для здійснення перегляду рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. за нововиявленими обставинами.

Згідно зі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді заяви судам необхідно взяти до уваги викладене, надати належну юридичну оцінку наведеним обставинам, з'ясувати наявність підстав для їх віднесення до нововиявленних в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України та відповідно для перегляду рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.1012р. у справі № 08/5026/1282/2012 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Русь-95" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. та ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.05.2015р. у справі № 08/5026/1282/2012 скасувати.

Заяву Приватного підприємства "Русь-95" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2012р. у справі №08/5026/1282/2012 передати на розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя: С.В. Владимиренко

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст