ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 918/511/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Білошкап О.В., Удовиченка О.С.розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 рокуу справі Господарського суду№ 918/511/14 Рівненської областіза заявоюРівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській областідоВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів"про визнання банкрутом ліквідаторСокотун В.А.у судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль": Міхай-Седова Ю.С. (довіреність №427/16 від 11.07.2016 року),Здолбунівської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області: не з'явилися,ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів": не з'явилися.В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.05.2014 року за заявою Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №918/511/14 про банкрутство ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (далі - боржника) за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 493 662, 43 грн., з яких: 404 081, 75 грн. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 13 851, 45 грн. - основний борг, підтверджений документально, 75 729, 20 грн. - неустойка (пеня, штраф), введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів до 19.09.2014 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сокотуна В.А. (том 2, а.с. 14 - 15).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 205 315, 06 грн., в тому числі з грошовими вимогами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Рівненської обласної дирекції на суму 518 897, 27 грн. основного боргу (четверта черга), 239, 60 грн. неустойки (штраф, пеня) (шоста черга) та 1 218 грн. судового збору (перша черга) (том 2, а.с. 99 - 102).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Рівненської області від 25.11.2014 року (залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сокотуна В.А. (том 2, а.с. 231 - 233, том 3, а.с. 141 - 143, 170 - 174).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.05.2015 року здійснено заміну ініціюючого кредитора - Здолбунівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області її правонаступником - Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області (том 4, а.с. 23 - 24).

21.09.2015 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за вих. №140-5-2-7-00-721 від 18.09.2015 року про надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про факт доведення боржника до банкрутства, в якому конкурсний кредитор просив направити до органу досудового розслідування повідомлення в порядку частини 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про наявність в діях власників та керівника ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" порушень законності, що містять ознаки дії, передбаченої статтею 219 Кримінального кодексу України - "Доведення до банкрутства" (том 4, а.с. 183 - 192).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.11.2015 року (суддя Трускавецький В.П.) клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 18.09.2015 року вих. №140-5-2-7-00-721 про надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про факт доведення боржника до банкрутства задоволено частково; надіслано копії матеріалів справи до органу досудового розслідування - Слідчому управлінню фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області для встановлення та перевірки фактів, викладених у клопотанні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 18.09.2015 року вих. №140-5-2-7-00-721, а зокрема, для з'ясування наявності в діях власників та керівника ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" порушень законності, що містять ознаки дії, передбачені статтею 219 Кримінального кодексу України - "Доведення до банкрутства"; зупинено провадження у даній справі (том 4, а.с. 237 - 239).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.05.2016 року здійснено заміну ініціюючого кредитора - Здолбунівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області її правонаступником - Рівненською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області (том 5, а.с. 91 - 93).

16.05.2016 року конкурсний кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 18.11.2015 року, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 18.09.2015 року вих. №140-5-2-7-00-721 про надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про факт доведення боржника до банкрутства, мотивуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права та невідповідністю його висновків за змістом оскаржуваної ухвали обставинам справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., судді: Демянчук Ю.Г., Тимошенко О.М.) відмовлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у відновленні строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.11.2015 року у даній справі та повернено апеляційну скаргу (том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 18.11.2015 року у справі №918/511/14, а.с. 35 - 36).

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 23.05.2016 року про відмову у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та її повернення, справу передати до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.11.2015 року у даній справі. Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 53, 93 ГПК України, що полягало в неналежній оцінці апеляційним судом об'єктивних обставин, що наводились скаржником як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 18.11.2015 року про надіслання копій матеріалів даної справи на перевірку до органу досудового розслідування на предмет встановлення складу злочину за статтею 219 КК України (доведення до банкрутства) та зупинення провадження у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.08.2016 року прийнято касаційну скаргу скаржника до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.09.2016 року о 10 год. 40 хв.; зобов'язано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги за вих. №140-5-2-00-7-1013 від 13.05.2016 року з додатками на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.11.2015 року у даній справі.

06.09.2016 року до початку судового засідання у справі через канцелярію Вищого господарського суду України скаржником подано документи, витребувані ухвалою суду касаційної інстанції від 29.08.2016 року (вх. №10458 Д4/16031).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Міхай-Седову Ю.С., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу, зокрема, відповідно до пункту 6 частини 1 зазначеної статті - ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у Постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції прийнято 18.11.2015 року, а 23.11.2015 року її копії надіслано учасникам провадження у даній справі в кількості шести примірників (том 4, а.с. 237 - 239); при цьому, в межах строку, визначеного статтею 93 ГПК України, зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Апеляційним судом встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", як конкурсний кредитор боржника, звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 18.11.2015 року про надіслання копій матеріалів даної справи на перевірку до органу досудового розслідування та зупинення провадження у справі лише у травні 2016 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції майже на шість місяців, що не заперечується скаржником.

Апеляційний суд встановив, що скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 18.11.2015 року у даній справі, обґрунтоване тим, що у засіданні від 18.11.2015 року місцевим господарським судом було оголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, однак, копію її повного тексту скаржнику не надіслано та не надано, що унеможливило визначення ним необхідності подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження; при цьому, з повним текстом ухвали суду першої інстанції від 18.11.2015 року представник банку ОСОБА_7 ознайомилася лише 13.05.2016 року та 16.05.2016 року звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою через місцевий господарський суд. Зазначені обставини заявник апеляційної скарги вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 18.11.2015 року у даній справі.

Апеляційним судом встановлено, що представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" був присутній у засіданні суду першої інстанції від 18.11.2015 року, за результатами якого прийнято оскаржувану ухвалу (том 4, а.с. 236). Відтак, скаржник-конкурсний кредитор, як учасник провадження у даній справі, не був позбавлений можливості у розумний строк скористатися процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами справи (частина 2 статті 22 ГПК України), в тому числі з повним текстом ухвали місцевого господарського суду від 18.11.2015 року про надіслання копій матеріалів даної справи на перевірку до органу досудового розслідування та зупинення провадження у справі, чи отримати копію зазначеного рішення (ухвали) безпосередньо в суді та оскаржити його в апеляційному порядку в максимально стислі строки з метою дотримання принципу юридичної визначеності судового рішення, яке набрало законної сили.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення скаржником належними доказами поважності причин пропуску зазначеного процесуального строку, посилаючись на те, що доводи скаржника за змістом апеляційної скарги ґрунтуються на його суб'єктивній оцінці обставин справи та не можуть вважатися об'єктивними причинами пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 18.11.2015 року майже на шість місяців.

Зазначене стало підставою для відмови ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 18.11.2015 року у даній справі та її повернення скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України, про що прийнято ухвалу від 23.05.2016 року, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 18.11.2015 року, який пропущено скаржником на шість місяців, зроблені за умов повної оцінки обставини справи та прийняті з дотриманням положень статей 43, 93, 97 ГПК України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з наведенням мотивів такої оцінки доказів (неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження), а також підстав, за яких подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт ознайомлення представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_7 з матеріалами даної справи про банкрутство та виготовлення їх фотокопій 04.02.2016 року (том 5, а.с. 5), що спростовує доводи скаржника про те, що повний текст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду від 18.11.2015 року став йому відомим лише 13.05.2016 року при ознайомленні його представника з матеріалами справи (том 5, а.с. 71).

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 1115, 1117 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року у даній справі, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду за змістом оскаржуваної ухвали, а спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно з положеннями статті 1117 ГПК України, а відтак, є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року у справі №918/511/14 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.В. Білошкап

О.С. Удовиченко