ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 916/3656/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Демидової А.М., Картере В.І.

розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо"на рішення та постановугосподарського суду Одеської області від 20.11.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2016у справі№ 916/3656/14господарського судуОдеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Р.О.С.А."доПублічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромкомплект"провизнання договору іпотеки розірваним та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майномза участю представників: від позивача: Полілова С.І. від відповідача: Пісний А.В., Мідляр В.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 у справі №916/3656/14 у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2016 касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Барицька Т.Л., Плюшко І.А. та призначено до розгляду на 16.08.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.08.2016 у справі №916/3656/14 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв`язку із відпусткою судді Плюшка І.А.

У відповідності до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 15.08.2016 по судовій справі №916/3656/14 склад колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Барицька Т.Л.

Вищим господарським судом України задоволено клопотання представника скаржника про фіксування судового процесу технічними засобами.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 розгляд касаційної скарги у справі №916/3656/14 відкладено в порядку ст.77 ГПК України на 30.08.2016.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 29.08.2016 у справі №916/3656/14 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв`язку із відпусткою судді Барицької Т.Л.

У відповідності до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 29.08.2016 по судовій справі №916/3656/14 склад колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Демидова А.М., Картере В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.08.2016 розгляд касаційної скарги у справі №916/3656/14 відкладено в порядку ст.77 ГПК України на 06.09.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ТОВ "Р.О.С.А." звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Банк Камбіо" про розірвання договору іпотеки, укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого 06.08.2009 приватним нотаріусом, зареєстрованим у реєстрі за №832 з 01.09.2009; усунення перешкод у користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомості шляхом зобов`язання ПАТ "Банк Камбіо" виключити: з Державного реєстру іпотек запис від 06.08.2009, реєстраційний номер 8948440, зроблений у зв`язку з укладенням договору іпотеки від 06.08.2009 про державну реєстрацію обтяження іпотекою майнових прав на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 8556,5 кв. м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Мельницька, 29 та належать ТОВ "Р.О.С.А."; з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 06.08.2009, реєстраційний номер №8948432, зроблений у зв`язку з укладенням договору іпотеки від 06.08.2009 про накладення заборони відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 8556,5 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 29 та належать ТОВ "Р.О.С.А.".

Позов обгрунтовано тим, що у п.6.2 договору іпотеки від 06.08.2009 сторони погодили вважати даний договір розірваним, якщо до 31.08.2009 між позичальником ТОВ "Товари народного вжитку" та банком ТОВ "Універсальний комерційний Банк "Камбіо" не буде укладено жодного кредитного договору та договору про надання овердрафту, що вказані в п.1.1 Генеральної кредитної угоди №026/1-2009/840 від 04.08.2009.

Позивач стверджує, що станом на 01.09.2009 будь-яких кредитних договорів або договорів про надання овердрафту в рамках даної Генеральної кредитної угоди між банком та позичальником не укладалось, а тому договір іпотеки розірвано за згодою сторін, у зв`язку з чим слід виключити відповідні відомості з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.11.2015 (судді: Д`яченко Т.Г. - головуючий, Никифорчук М.І., Шаратов Ю.А.) у справі №916/3656/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 (судді: Богатир К.В. - головуючий, Лашин В.В., Мишкіна М.А.), позов задоволено частково, в частині розірвання договору іпотеки відмовлено, в решті позовні вимоги задоволено.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору іпотеки господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що договір іпотеки від 06.08.2009 за реєстровим №832 вже є розірваним з 01.09.2009 за згодою сторін у зв`язку з тим, що не настала подія, з якою сторони пов`язували подальшу дію цього договору.

Судами відхилено посилання відповідача на укладення 19.08.2009 між банком та позичальником кредитного договору №026/1-2009/840, оскільки згідно висновків експертизи №17009-17012/14-34/15481-15487/15-34 від 16.10.2015 підписи від імені ОСОБА_13 на кожному аркуші кредитного договору №026/1 -2009/840 від 19.08.2009 виконано ймовірно пізніше вересня 2011 року, тобто не у той час, яким датований договір, а саме 19.08.2009, підписи від імені ОСОБА_14 на кожному аркуші кредитного договору №026/1-2009/840 від 19.08.2009 виконано ймовірно пізніше вересня 2013 року, тобто не у той час, яким датований договір, а саме 19.08.2009.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.11, 204, 525, 526, 604, 629, 651, 653, 654 ЦК України ст.193 ГК України, ст.ст.4-3, 32-34, 41-43 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У скарзі вказується, що відповідач у спростування позиції позивача надав суду докази, зокрема, кредитний договір від 19.08.2009 №026/1-2009/840, дві додаткові угоди до кредитного договору від 08.09.2009, в тому числі про припинення дії кредитного договору, меморіальний ордер №TR.2993.1.97, який підтверджує встановлення 19.08.2009 ліміту кредитної лінії на виконання кредитного договору, декілька додаткових угод до договору іпотеки, укладених вже після 01.09.2009.

Скаржник стверджує, що судами неправомірно відхилено вказані докази з посиланням на висновки експертизи. Судова експертиза викликає сумніви в її об`єктивності, адже грунтується на припущеннях. При цьому суд відмовив у клопотанні відповідача про проведення додаткової експертизи.

Крім того, експертом встановлено, що кредитний договір дійсно підписано уповноваженими особами сторін та містить їх справжні печатки.

Також скаржник звертає увагу, що апеляційним господарським судом взагалі не надано оцінки меморіальному ордеру, який є первинним документом, що підтверджує внутрішньобанківську операцію з встановлення ліміту кредитної лінії саме по кредитному договору, проведену 19.08.2009. Меморіальний ордер є беззаперечним доказом не тільки укладення кредитного договору до 31.08.2009, але й його виконання.

Скаржник стверджує, що підписання додаткових угод до кредитного договору спричинило продовження строку виконання зобов`язань за кредитним договором, а тому іпотека зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань відповідно до останнього речення п.6.2 договору іпотеки.

Підписуючи додаткові угоди до договору іпотеки банк та іпотекодавець фактично визнали чинність договору іпотеки і підтвердили існування між ними іпотечних правовідносин, які виникли з моменту укладення основного договору іпотеки.

Крім того, скаржник посилається на норми ст.654 ЦК України та зазначає, що розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який розривається.

Також скаржник вказує, що факт підроблення кредитного договору може бути встановлений лише вироком суду.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги ПАТ "Банк Камбіо" вказує, що умова другої частини п.6.2 договору іпотеки - "У випадку продовження строку виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладання додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань" - є достатньою самостійною правовою підставою для відмови у позові.

Термін "Кредитний договір", який вживається в п.6.2 договору іпотеки, визначений у п.1.1 договору іпотеки, це - усі угоди, які можуть бути укладені на виконання Генеральної кредитної угоди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до кредитного договору від 19.08.2009 (факт укладення якого оспорюється і був предметом дослідження судових експертиз) підписано дві додаткові угоди від 08.09.2009.

Крім того, 07.09.2009 та 10.09.2009 укладено ще два кредитних договори, у зв`язку з чим до договору іпотеки шляхом підписання додаткових угод внесені відповідні зміни.

Шляхом укладення кредитного договору від 19.08.2009 (та додаткових угод до нього від 08.09.2009), а також кредитних договорів від 07.09.2009 та 10.09.2009 - банк і позичальник засвідчили свою волю продовжити строк виконання зобов`язань за ними та за Генеральним кредитним договором.

Іпотекодавець, підписуючи додаткові угоди до договору іпотеки, зі своєї сторони прийняв на себе зобов`язання забезпечити їх виконання.

Таким чином, в силу другої частини пункту 6.2 договору іпотеки, його чинність зберігається до повного виконання кредитних зобов`язань.

Чинність договору іпотеки та додаткових угод до нього, а також дійсність зобов`язань позичальника за кредитними договорами від 07.09.2009 та 10.09.2009 є преюдиційним фактом, встановленим у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 №916/1181/14.

У поясненнях на касаційну скаргу ПАТ "Банк Камбіо" зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання розірваним договору іпотеки від 06.08.2009, при цьому вимога про встановлення факту вчинення/укладення кредитного договору позивачем не заявлялась, як і не подавалось клопотання про вихід суду за межі позовних вимог.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

Спростовуючи доводи касаційної скарги, ТОВ "Р.О.С.А." у відзиві вказує, що ніяких клопотань від ПАТ "Банк Камбіо" про проведення додаткових експертиз до суду не надходило.

Додаткові угоди до кредитного договору датовані після 31.08.2009 та не містять зауважень щодо дії договору іпотеки. За кредитним договором від 19.08.2009 ніяких зобов`язань не виникло.

На думку позивача, меморіальний ордер не є підтвердженням видачі кредитних коштів позичальнику. В судовому засіданні банк сам визнав відсутність перерахування коштів за цим кредитним договором позичальнику.

Позиція банку щодо висновків експертизи є упередженою, вибірковою та суперечливою.

Щодо договорів про внесення змін до договору іпотеки від 15.09.2009, 23.12.2009, 30.12.2009, 16.08.2010, то вони є самостійними договорами з огляду на вимоги ч.1 ст. 638 ЦК України. Усі ці договори до фактичного розірвання договору іпотеки з 01.09.2009 не мають юридичної сили.

Додаткові угоди та окремі кредитні договори (з 07.09.2009) здійснено банком поза договором іпотеки, який з 01.09.2009 вже був розірваним. Самостійно встановити обставини про відсутність укладених кредитних угод та овердрафтів у період до 31.08.2009 позивач не мав можливості.

Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

04.08.2009 між ТОВ "Універсальний комерційний Банк "Камбіо" та ТОВ "Товари народного вжитку" як позичальником укладено Генеральну кредитну угоду №026/1-2009/840, згідно п.1.1 якої банк зобов`язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у відповідних кредитних договорах, договорах про надання овердрафтів та додаткових угодах до них, укладених в межах цієї угоди і які є її невід`ємними частинами.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що випливають із Генеральної кредитної угоди №026/1-2009/840 від 04.08.2009, а також усіх додаткових угод до вищезазначеного договору, які можуть бути укладені банком і позичальником до закінчення їх строку дії, 06.08.2009 між ТОВ "Універсальний комерційний Банк "Камбіо", правонаступником якого є ПАТ "Банк Камбіо", як іпотекодержателем та ТОВ "Р.О.С.А." як іпотекодавцем укладено договір іпотеки.

ТОВ "Р.О.С.А." виступило майновим поручителем за ТОВ "Товари народного вжитку". В іпотеку передано нежитлові будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Одеська обл., м.Одеса, вул. Мельницька, буд.29, загальною площею 8556,5 кв.м, які належать іпотекодавцю.

Вказаний договір іпотеки 06.08.2009 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вагіною Ж.В. та зареєстровано за №832.

06.08.2009 приватним нотаріусом Вагіною Ж.В. накладено заборону відчуження зазначених в договорі іпотеки належних позивачу нежитлових будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, 29, за реєстровим №833.

Відповідно до п.6.2 договору іпотеки від 06.08.2009 цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим договором, а у разі якщо до 31.08.2009 між позичальником та іпотекодержателем не буде укладено жодного кредитного договору та договору про надання овердрафту, що вказані в п.1.1 Генеральної кредитної угоди №026/1-2009/840 від 04.08.2009, даний договір вважати розірваним за згодою сторін та іпотекодавець зобов`язується виключити записи про іпотеку з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до 02.09.2009. У випадку продовження строку виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладання додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань.

Відповідачем надано суду копію укладеного між банком та позичальником кредитного договору № 026/1-2009/840 від 19.08.2009 на виконання Генеральної кредитної угоди від 04.08.2009 №026/1-2009/840.

Згідно висновку експертів №17009-17012/14-34/15481-15487/15-34 від 16.10.2015 за результатами проведення судової технічної експертизи документів встановлено, зокрема, що відтиски печаток банку та позичальника на кредитному договорі №026/1-2009/840 від 19.08.2009, Генеральній кредитній угоді №026/1-2009/840 від 04.08.2009, кредитному договорі №026/1-2009/840/2 від 07.09.2009 та кредитному договорі №026/1- 2009/840/3 від 10.09.2009 нанесено одними і тими ж печатками.

Підпис від імені ОСОБА_13 (представник банку) на кожному аркуші кредитного договору №026/1 -2009/840 від 19.08.2009 виконано ймовірно пізніше вересня 2011 року, тобто не у той час, яким датований договір, а саме 19.08.2009. Більш точно встановити період виконання підписів у досліджуваному документі не представляється можливим із причини малої кількості наданих зразків порівняння із штрихами паст такої ж рецептури, як і у досліджених підписах.

Підпис від імені ОСОБА_14 (представник позичальника) на кожному аркуші кредитного договору №026/1-2009/840 від 19.08.2009 виконано ймовірно пізніше вересня 2013 року, тобто не у той час, яким датований договір, а саме 19.08.2009. Більш точно встановити період виконання підписів у досліджуваному документі не представляється можливим із причини малої кількості наданих зразків порівняння із штрихами паст такої ж рецептури, як і у досліджених підписах.

За доводами позивача саме неукладення у визначений в п.6.2 договору іпотеки строк кредитних договорів стало підставою вважати договір іпотеки розірваним.

6. Нормативно-правові акти, на які зверталася увага судів при вирішенні спору

За ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч.3 ст.17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

7. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається із встановлених судами обставин справи, між сторонами існують спірні правовідносини щодо розірвання договору іпотеки від 06.08.2009.

Для встановлення факту розірвання іпотечного договору на підставі п.6.2 цього договору суди визначилися, що необхідно встановити, чи укладались між банком та позичальником кредитні договори та договори про надання овердрафту до 31.08.2009.

Господарськими судами попередніх інстанцій відхилено посилання відповідача на укладення 19.08.2009 кредитного договору №026/1-2009/840 з підстав, викладених у висновках експертизи №17009-17012/14-34/15481-15487/15-34 від 16.10.2015.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними та недостатньо обгрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ст.42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов`язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У постанові Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №4 роз`яснено, що висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Як вбачається, висновок експертизи грунтується на припущеннях, що підписи представників сторін на кредитному договорі №026/1-2009/840 від 19.08.2009 виконано ймовірно пізніше ніж 19.08.2009.

Зазначаючи, що договір іпотеки від 06.08.2009 є розірваним з 01.09.2009, господарські суди не надали оцінки всім доказам у справі.

У матеріалах справи наявні копія меморіального ордеру №TR.2993.1.97, в якому призначення платежу є: встановлення ліміту кредитної лінії згідно угоди №026/1-2009/840 від 19.08.2009 (а.с.196 т.3), та банківська виписка щодо ліміту кредитного договору №026/1-2009/840 від 19.08.2009 (а.с.197 т.3).

Крім того, відповідачем вказується, що між позивачем та відповідачем укладалися договори про внесення змін до договору іпотеки від 15.09.2009, 23.12.2009, 30.12.2009, 16.08.2010.

Посилання апеляційного господарського суду на те, що цими договорами вносились зміни до фактично розірваного договору іпотеки з 01.09.2009, а тому не мають юридичної сили, не відповідають висновкам господарських судів по справі №916/1181/14.

Судами попередніх інстанцій не досліджено вказаних документів належним чином, не надано їм оцінку та не встановлено, чи є вказані документи доказами існування між позивачем та відповідачем правовідносин на підставі договору іпотеки від 06.08.2009.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Крім цього, судами не досліджено належним чином умову останнього речення п.6.2 договору іпотеки та не перевірено доводи відповідача з цього приводу.

З огляду на зазначене прийняті у цій справі рішення та постанова не відповідають вищенаведеним нормам процесуального права.

Суди попередніх інстанцій зазначені положення законодавства не врахували та дійшли передчасного висновку про факт розірвання договору іпотеки, що потягло за собою наявність підстав для часткового задоволення позову.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та дії, які повинен виконати суд першої інстанції при новому розгляді справи

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суди прийшли до передчасних висновків по справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Суди припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому рішення та постанова у цій справі підлягають скасуванню, а справа направляється на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в порядку п.3 ч.1 ст. 111 10 ГПК України.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати вищевикладене, всебічно і повно з`ясувати обставини справи, дослідити подані сторонами докази та перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити, чи було позичальнику надано кредитні кошти та чи існує у позивача обов`язок майнового забезпечення перед банком, прийняти об`єктивне, законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 у справі № 916/3656/14 скасувати.

Справу № 916/3656/14 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: А. Демидова

В. Картере