ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 911/4884/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Білошкап О.В., Удовиченка О.С.розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року у справі Господарського суду№ 911/4884/14 Київської областіза заявоюТОВ "Інтеркристал"доТОВ "Інтеркристал"провизнання банкрутомліквідаторБєлова О.А.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

ВСТАНОВИВ :

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/4884/14 про банкрутство ТОВ "Інтеркристал" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 24.11.2014 року (залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій) за заявою боржника за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 68 - 69, 142 - 149, том 2, а.с. 45 - 49).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Київської області від 09.12.2014 року, ліквідатором банкрута призначено Кучака Ю.Ф., який виконував повноваження ліквідатора підприємства-боржника в досудовому порядку (том 1, а.с. 80 - 83).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2015 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.02.2016 року, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Інтеркристал" на загальну суму 8 241 543, 04 грн., в тому числі з грошовими вимогами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 249 040, 92 грн. у четверту чергу, на суму 18 116, 86 грн. у шосту чергу та на суму 1 218 грн. судового збору у першу чергу (том 1, а.с. 260 - 266, том 3, а.с. 151).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Інтеркристал", справу передано на розгляд до місцевого господарського суду на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду (том 3, а.с. 197 - 206).

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/4884/14 передано судді Наріжному С.Ю. (том 4, а.с. 1).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2016 року (суддя Наріжний С.Ю.) прийнято до провадження справу №911/4884/14; призначено судове засідання у справі №911/4884/14 для дослідження обставин справи та вирішення можливості подальшого виконання арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. обов'язків ліквідатора банкрута на 17.05.2016 року об 11 год. 50 хв.; зобов'язано ліквідатора банкрута Кучака Ю.Ф. подати до суду письмові пояснення щодо виявлених Вищим господарським судом України недоліків в процесі здійснення ліквідатором заходів в ліквідаційній процедурі ТОВ "Інтеркристал"; ухвалено викликати в судове засідання повноважних представників учасників провадження у даній справі (том 4, а.с. 2 - 3).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 16.05.2016 року конкурсний кредитор - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - скаржник) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №561/16), в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 25.04.2016 року в частині необхідності вирішення подальшого виконання арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. обов'язків банкрута та прийняти нове рішення, яким продовжити ліквідаційну процедуру боржника та усунути ліквідатора Кучака Ю.Ф. від виконання обов'язків, мотивуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року, припинено повноваження ліквідатора банкрута Кучака Ю.Ф. та призначено ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Бєлову О.А. (том 4, а.с. 33 - 36, 107 - 113).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Разіної Т.І., суддів: Остапенка О.М., Верховця А.А.) відмовлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2016 року у даній справі (том 4, а.с. 56 - 58). Апеляційний суд виходив з того, що скаржником оскаржується ухвала про призначення судового засідання у справі про банкрутство, яка згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не може бути предметом апеляційного перегляду окремо від рішення господарського суду, оскільки не передбачена статтею 106 цього Кодексу, лише забезпечує рух судового процесу та не вирішує спір про права учасників провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.05.2016 року, справу повернути до Київського апеляційного господарського суду для подальшого розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 25.04.2016 року, обґрунтовуючи помилковістю висновків апеляційного суду про правову природу оскаржуваної ухвали як такої, якою лише призначено судове засідання у справі про банкрутство, та неможливість її оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Згідно з частиною 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Отже, частиною 1 статті 106 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

За змістом апеляційної скарги за вих. №140-5-5-00/11-431 від 13.05.2016 року судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", як конкурсним кредитором, оскаржується ухвала місцевого господарського суду від 25.04.2016 року про прийняття справи до провадження з призначенням судового засідання у справі про банкрутство ТОВ "Інтеркристал" та визначенням предмету, який буде досліджуватися в такому судовому засіданні. Така ухвала за своєю правовою природою забезпечує хід судового процесу та не вирішує жодного спору про права учасників провадження у справі про банкрутство. Згідно з переліком за статтею 106 ГПК України не передбачено можливості перегляду таких ухвал місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

З огляду на таке, висновки апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 25.04.2016 року узгоджуються з нормами господарського процесуального права.

Зазначене відповідає роз'ясненню згідно абзацу 3 пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року про те, що якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною 2 статті 106 ГПК України повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину 2 статті 106 ГПК України.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що ухвали про порушення провадження у справі, відкладення розгляду справи, призначення судового засідання, витребування необхідних для розгляду справи документів, поновлення провадження у справі права учасників провадження не порушують, оскільки зазначені судові акти лише забезпечують рух судового процесу та не вирішують спір про права сторін (учасників провадження у справі про банкрутство). Відтак, зазначені ухвали місцевого господарського суду не можуть оскаржуватися в апеляційному (та касаційному) порядку.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до положень статей 1115, 1119 ГПК України, вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року у справі №911/4884/14 прийнята з дотриманням норм процесуального права, а доводи скаржника за змістом касаційної скарги не спростовують правильності висновків апеляційного суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Доводи касаційної скарги про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду може бути предметом апеляційного перегляду як така, що визначає подальший рух справи в частині вирішення питання щодо можливості виконання попереднім ліквідатором своїх обов'язків чи призначення нового ліквідатора банкрута, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки оскаржуваною ухвалою лише призначено судове засідання у справі та в порядку підготовки справи до розгляду зобов'язано попереднього ліквідатора Кучака Ю.Ф. надати суду витребувані документи, що в цілому не порушує прав скаржника як учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтеркристал".

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає, що пунктом 51 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року роз'яснено про те, що частиною 3 статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому, за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відтак, подання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 25.04.2016 року про призначення судового засідання у справі, яка лише забезпечує рух судового процесу та не вирішує спір про права учасників провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтеркристал", та звернення в подальшому до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення господарського суду, є зловживанням скаржником процесуальними правами, що спрямоване на затягування строків здійснення ліквідаційної процедури банкрута, яка триває понад 1,5 року (з 09.12.2014 року), та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є України, щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про необхідність дотримання Господарським судом Київської області вимог частини 2 статті 106 ГПК України щодо самостійного повернення апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню, шляхом винесення ухвали суду про повернення апеляційної скарги, яка не може бути предметом апеляційного оскарження, з метою дотримання процесуальних строків здійснення провадження у справі про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року у справі №911/4884/14 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.В. Білошкап

О.С. Удовиченко