ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року Справа № 910/2904/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.05.15у справі№910/2904/15-ггосподарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"доДочірнього підприємства "Укравтогаз" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення суми за участю представників від:позивачаНовіков С.Ю. (дов. від 29.12.14)відповідачаКовригін О.В. (дов. від 26.12.14)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 129869,22 грн. заборгованості за отриманий товар.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.15 (суддя Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Пашкіної С.А., суддів: Баранця О.М.,

Калатай Н.Ф.), в задоволенні позовних вимоги відмовлено у повному обсязі з підстав пропуску строку позовної давності.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити, посилаючись на те, строк позовної давності був перерваний в порядку ст. 264 Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами підписаний Акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.13, який свідчить про визнання боргу перед позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якого є ПАТ "Укртрансгаз") та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" 22.09.10 укладено договір № 207-Л/59-Л, згідно якого позивач зобов'язався, на умовах визначених договором, передати у власність відповідача, товарно-матеріальні цінності, згідно специфікацій, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію. Згідно з п. 3.4 договору, відповідач зобов'язався здійснити 100% оплату вартості зазначеної продукції протягом 10 днів з дати поставки зазначеної продукції, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Пунктом 5.2 договору передбачено нарахування пені у розмірі 0.1% від вартості продукції, за порушення строку оплати поставленої продукції. Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.10.

На виконання своїх зобов'язань позивач здійснив поставку продукції на суму 93152,02 грн., що підтверджується видатковою накладною №366 від 30.09.10. Відповідач в порушення умов договору за отриману продукцію не розрахувався з позивачем.

Позивач звернувся за захистом порушених прав до суду з позовом, предметом позовних вимог позивача є стягнення з відповідача 129869,22 грн. боргу, з яких: 93152,02 грн. - основного боргу, 16767,36 грн. - пені, 8398,99 грн. - 3% річних, згідно зі ст. 625 ЦК України, 5030,21 грн. - інфляційних втрат, згідно зі ст.625 ЦК України, 6520,64 грн. 7% штрафу.

В процесі розгляду справи місцевим господарський судом відповідач звернувся з клопотанням про застосування строку позовної давності. Суди відмовили в позові у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Право на позов у позивача виникло 10.10.10, позовна заява подана 10.02.15. Трирічний строк позовної давності пропущений. Відповідач заявив про застосування строку позовної давності, тому судами відмовлено в позові з огляду на приписи ст. 267 Цивільного кодексу України.

Втім, як встановлено ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Між сторонами підписаний Акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.13, який свідчить про визнання відповідачем боргу перед позивачем на суму 535632,36 грн. Даний акт судами не був взятий до уваги оскільки він не містить посилань на будь-який договір, тим більше акт підписаний на суму 535632,26 грн., а за договором №207-Л/59-Л від 22.09.10 основний борг становить 129869,22 грн.

Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає, що судам слід було перевірити, чи входить сума 129869,22 грн. (що становить предмет позовних вимог) у суму 535632,26 грн. (узгоджену актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.13), та які ще зобов'язання (та на які суми) існували між сторонами на момент складення та підписання вищевказаного акту.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ні рішення ні постанова цим вимогам не відповідають, а тому, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва від 06.04.15 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.15 у справі №910/2904/15-г скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда