ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року Справа № 910/26024/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "АКБ "Київ" Кічука Олега Івановича на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.05.2015у справі№ 910/26024/14 господарського суду міста Києваза позовомприватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2"допублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України,прозобов'язання виконати умови договору за участю представників сторін:

від позивача: Черкасов Д.О., дов. від 01.10.2014

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 2" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про зобов'язання відповідача виконати умови підпунктів 2.1.3., 2.1.10. договору банківського рахунку юридичної особи № ІD2814381 від 21.11.2011 щодо видачі приватному акціонерному товариству "Автотранспортне підприємство № 2" готівки у розмірі 45 012,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення ст. 527, ч. 1 ст. 1066, ч. 3 ст. 1068 ЦК України, ст. 193 ГК України, Інструкції про ведення касових операцій банками України, затвердженої Правлінням НБУ, та умов укладеного між сторонами договору банківського рахунку юридичної особи № ІD2814381 від 21.11.2011 не видав йому, як клієнту банку, готівкові грошові кошти за наданими ним заявами у передбачені договором строки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2015 (суддя: Селівон А.М.) позов задоволено. Зобов'язано ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" видати готівкові кошти в розмірі 45 012,00 грн з рахунку № 26000202816801 приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 2". Стягнуто з ПАТ "АКБ "Київ" на користь ПрАТ "Автотранспортне підприємство № 2" 1 827,00 грн витрат на сплату судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (склад колегії суддів: Шапран В.В. - головуючий, Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "АКБ "Київ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2015 - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем умов укладеного між ним та позивачем договору банківського рахунку № ІD2814381 від 21.11.2011 щодо видачі позивачу готівки у розмірі 45 012,00 грн за заявами, наданими позивачем до запровадження в банку тимчасової адміністрації, внаслідок чого банк не забезпечив право позивача на безперешкодне розпорядження власними коштами, що знаходяться на його рахунку, а у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання з розрахунково-касового обслуговування.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "АКБ "Київ" Кічука Олега Івановича просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 21.11.2011 між відкритим акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство № 2" (клієнт), правонаступником якого є позивач - приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 2", та публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (банк, відповідач) укладено договір банківського рахунку юридичної особи №(далі за текстом - договір банківського рахунку), відповідно до умов якого банк зобов'язався здійснювати обслуговування поточного рахунку клієнта, що використовується для зберігання грошових коштів, та здійснювати усі види операцій у відповідності з чинним законодавством України, в національній валюті України та/або в іноземних валютах.

Згідно з п. 8.1. договору банківського рахунку останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє на невизначений строк.

За умовами додаткової угоди №від 21.10.2013 до договору банківського рахунку банк відкрив клієнту рахунок № 26044028168001 для зарахування страхових коштів.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3. договору банківського рахунку банк зобов'язався здійснювати за дорученням клієнта розрахункові та касові операції у відповідності з чинним законодавством України, здійснювати видачу готівкових коштів у відповідності з попередніми заявками клієнта, представленими в банк: за один день до отримання готівки або, за згодою банку, в день отримання заявки.

11.09.2014, 22.09.2014, 14.10.2014 приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 2" подало до ПАТ "АКБ "Київ" заявки на видачу грошових коштів на виплату заробітної плати № 11/09 на суму 34 969,00 грн, № 22/09 на суму 8 457,00 грн та № 14/10 на суму 1 586,00 грн, загальною сумою 45 012,00 грн.

Однак, відповідач заявки позивача не задовольнив, видачу готівкових коштів за вказаними заявками на загальну суму 45 012,00 грн не здійснив. Натомість, надіслав позивачу лист № 285/1 від 15.10.2014, в якому зазначив про визнання ним факту невиконання зобов'язань за договором банківського рахунку, яке полягає у недостатності коштів на його кореспондентському рахунку, а також вказав, що заяви позивача на виплату готівки з рахунку взяті банком на облік на позабалансовий рахунок "Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що невиконані банком у встановлений законодавством України строк".

Невидача відповідачем позивачу, як клієнту банку, готівкових грошових коштів при наявності на рахунку позивача достатньої кількості грошових коштів і стала підставою для звернення ПрАТ "Автотранспортне підприємство № 2" з позовом у даній справі.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України та ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення зобов'язання є договір.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначені критерії, за умови наявності яких Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки.

В пункті 7.1. договору банківського рахунку передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Однією з таких причин договором визначено дії Уряду або Національного банку України, які забороняють або будь-яким чином обмежують проведення операцій по відповідних рахунках.

Постановою Правління Національного банку України № 507/БТ від 19.08.2014 в ПАТ "АКБ "Київ" у зв'язку з погіршенням фінансового стану банку встановлено особливий режим контролю за його діяльністю шляхом призначення куратора.

Відповідно до постанови Правління НБУ № 539/БТ від 29.08.2014 ПАТ "АКБ "Київ" було віднесення до категорії проблемних з огляду на допущення банком протягом звітного місяця зменшення на 5 і більше відсотків значень окремих нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, установлених нормативно-правовими актами НБУ, та наявність негативно класифікованих активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв ПАТ "АКБ "Київ", обсягом більше 40% від загальної суми активів банку.

Наведені обставини погіршення фінансового стану ПАТ "АКБ "Київ" і віднесення його з 29.08.2014 до категорії проблемних підтверджуються Постановою НБУ № 128 від 24.02.2015 (абзац 3), наявною в матеріалах справи (а.с. 136).

Таким чином, невиконання відповідачем обмовлених договором банківського рахунку зобов'язань щодо видачі готівкових коштів клієнту банку за заявами від 11.09.2014, 22.09.2014, 14.10.2014 було обумовлено наявністю у банку обмежень на здійснення розрахунково-касових операцій, встановлених НБУ на підставі ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Однак, наведеного не було враховано судами попередніх інстанцій, у зв'язку з чим суди безпідставно не взяли до уваги пояснення відповідача про неможливість виконання ним у встановлені законодавством строки заяв позивача на видачу готівкових грошових коштів.

Крім того, відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 128 від 24.02.1015 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 39 від 24.02.2015 ПАТ "АКБ "Київ" віднесено до категорії неплатоспроможних, з 25.02.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ "АКБ "Київ" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25.02.2015 по 24.05.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Київ".

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Згідно зі ст. 2 вказаного закону та ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з положеннями ЦК України, Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і "Про банки і банківську діяльність", умовами договору банківського рахунка між сторонами у справі склалися зобов'язальні правовідносини, які мають майново-грошовий характер, а отже, у такому разі позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, на якого поширюється обмеження, встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником. Враховуючи те, що вимоги позивача про здійснення розрахунково-касових операцій за його заявами від 11.09.2014, 22.09.2014, 14.10.2014 залишились не виконаними банком і на час запровадження в ПАТ "АКБ "Київ" тимчасової адміністрації, то виконання банком зазначеної операції обмежувалося в силу положень пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, чинній на час виникнення спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.06.2015 у справі № 927/1379/14.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна юридична оцінка та не вірно застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "АКБ "Київ" Кічука Олега Івановича задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 910/26024/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Головуючий О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк