ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року Справа № 910/17379/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Коробенко Г.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Гришковець О.О. - дов. від 01.04.14, відповідача: не з'явились, повідомлені належно,касаційну скаргуКомунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністраціїна постановуКиївського апеляційного господарського судувід20.05.15у справі№910/17379/14 Господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністраціїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Приватна юридична бібліотека "ЕКС ЛІБРІС"простягнення заборгованості

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 04.08.15 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Коробенка Г.П.

Комунальне підприємство "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна юридична бібліотека "ЕКС ЛІБРІС" 41032,03 грн. боргу, 1318,82 грн. інфляційних втрат, 1653,15 грн. - 3% річних та 11961,35 грн. пені. Обґрунтовуючи позов, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати повної вартості отриманих послуг за договором про надання послуг з водо, - теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території №3526 від 08.04.08 за період з 01.01.12 до 31.03.14.

Позивачем, 06.11.14, до прийняття рішення у справі було подано заяву про зміну позову, в якій позивач просив стягнути з відповідача 20109,05 грн. боргу та відмовлявся від позову в іншій частині (стягнення 1318,82 грн. інфляційних втрат, 1653,15 грн. - 3% річних та 11961,35 грн. пені).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.14 (суддя Головатюк Л.Д.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 41032,03 грн. боргу за спожиті комунальні послуги та витрати з утримання будинку та прибудинкової території, 11961,35 грн. пені, 1653,15 грн. - 3% річних, 1318,82 грн. інфляційних втрат. Суд виходив з факту несплати відповідачем вартості послуг за період з 01.01.12 до 31.03.14 за спірним договором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.15 (судді: Скрипка І.М., Гончаров С.А., Самсін Р.І.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1318,82 грн. інфляційних втрат, 1653,15 грн. - 3% річних та 11961,35 грн. пені припинено на підставі пункту 4 частиною 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині і прийняття її судом. В іншій частині позову (про стягнення 20109,05 грн. боргу) відмовлено. Припиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач до прийняття судом рішення відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 1318,82 грн. інфляційних втрат, 1653,15 грн. - 3% річних та 11961,35 грн. пені, проте така заява, в порушення норм процесуального права, місцевим господарським судом не була розглянута. Відмовляючи у позові про стягнення боргу, апеляційний господарський суд виходив з недоведеності позивачем факту надання відповідачеві послуг у спірному періоді за договором №3526 від 08.04.08 та їх розміру.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Комунальне підприємство "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, яке (з урахування змін, зроблених представником позивача у судовому засіданні) просить постанову у справі скасувати в частині відмови у позові про стягнення з відповідача 20109,05 грн. та задовольнити позов у цій частині. Він наголошує на неналежному виконанні відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг за період з січня 2012 року до березня 2014 року. Скаржник посилається на те, що виставлені відповідачеві рахунки на оплату були оплачені ним невчасно і не в повному обсязі у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість; що від відповідача не надходило зауважень щодо якості та вартості наданих послуг. Підприємство також вказує, що розрахунок за теплову енергію використану на опалення та гаряче водопостачання здійснюється ПАТ "Київенерго" у вигляді табуляграм, які надсилаються позивачеві.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено, що 08.04.08 між Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради (правонаступником якого є позивач) - виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна юридична бібліотека "ЕКС ЛІБРИС" - орендарем (власником) був укладений договір №3526 про надання послуг з водо, - теплопостачання, водовідведення та участь у витратах з утримання будинку та прибудинкової території. Предметом цього договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, загальною площею 306,20 кв. м, у м. Києві, на вул. Соціалістичній, 21/10, та участь орендаря (власника) у витратах з утримання будинку і прибудинкової території. Приміщення використовується для розміщення бібліотеки (кафе). Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що орендар (власник) щомісячно сплачує виконавцеві вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно з виставленими постачальниками табуляграмами. Орендар (власник) користується послугами опалення, гарячого та холодного водопостачання (пункт 2.2 договору). Крім плати за комунальні послуги відповідач сплачує позивачу експлуатаційні витрати (п. 2.6. договору), та відшкодовує витрати за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та опалення (пункт 2.7 договору). Тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках за цим договором без додаткового погодження сторін. Відповідно до пункту 4.1 договору орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені договором, незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним. Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору він діє з 08.04.08 до 08.04.09 та його дія може продовжуватися на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна юридична бібліотека "ЕКС ЛІБРІС" заборгованості за договором про надання послуг з водо, - теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території №3526 від 08.04.08 за період з 01.01.12 до 31.03.14. Скасовуючи судове рішення, суд апеляційної інстанції припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені на підставі пункту 4 частиною 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині та прийнятті такої відмови судом. Водночас суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову про стягнення з відповідача 20109,05 грн. боргу через його необґрунтованість та недоведеність. Між тим, як убачається зі змісту касаційної скарги, в частині припинення провадження у справі постанова суду апеляційної інстанції скаржником не оскаржена. Скаржник не погоджується з відмовою апеляційного господарського суду у стягненні з відповідача 20109,05 грн. боргу, а тому постанова переглядається в оскарженій частині. Як вже зазначалося, відмовляючи у стягненні з відповідача 20109,05 грн. боргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність і необґрунтованість цієї вимоги. Проте такі висновки суду апеляційної інстанції визнаються передчасними. За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Разом з цим, за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Тобто, метою апеляційного суду є розгляд справи повторно. Проте, ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції вимог вказаних норм не виконав, не з'ясував усіх необхідних для вирішення спору обставин, з наданням оцінки зібраним у справі доказам. Як вже зазначалося, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань за договором №3526 про надання послуг з водо, - теплопостачання, водовідведення та участь у витратах з утримання будинку та прибудинкової території від 08.04.08. Тобто спір між сторонами стосується фактичного виконання умов зазначеного договору, а отже, до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо наявності та виконання сторонами зобов'язань за спірним договором, аналіз документів, поданих на підтвердження такого виконання, здійснення розрахунків за договором, умови та порядок їх проведення. Обмежившись посиланням на неподання позивачем доказів на підтвердження факту надання ним комунальних послуг з січня 2012 року до березня 2014 року за договором від 08.04.08 та їх розміру, суд апеляційної інстанції не з'ясував чи продовжувалася дія спірного договору після закінчення строку, на який він укладався, тобто чи був договір пролонгований сторонами після 08.04.09, а відтак чи діяв та виконувався він у спірному періоді; не досліджував суд у повному обсязі умов договору, якими визначені обов'язки сторін за ним, порядок і строки проведення розрахунків за договором (щомісячна сплата відповідачем всіх платежів (включаючи експлуатаційні витрати і витрати з утримання внутрішньобудинкових мереж, котрі передбачені зазначеним договором) до 1 числа місяця, наступного за звітним); не з'ясовував і не досліджував підстав, з яких виник спірний борг, його складових; не дослідив і не перевірив повторно наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми боргу (а.с. 94). Окрім того, апеляційний господарський суд, зазначивши у постанові про перерахування відповідачем з січня 2012 року до березня 2014 року 72215,62 грн. за послуги за спірним договором, не встановив та не з'ясував підстав перерахування вказаних коштів (за що вони були сплачені), не дослідив те, які послуги надавалися, в якому обсязі та на яку суму. В свою чергу, відповідач у відзиві на позов зауважував на тому, що строк оплати не наступив і звернення з даним позовом є передчасним. Таким чином, судові для правильного вирішення даного спору необхідно встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються. Викладене свідчить про невжиття апеляційним господарським судом заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, а тому постанова у справі прийнята за неповно з'ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. Відтак, постанова у справі в частині відмови у стягненні боргу у сумі 20109,05 грн. (в оскарженій частині) підлягає скасуванню, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, а касаційна скарга задовольняється частково.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.15 у справі №910/17379/14 скасувати в частині відмови у стягненні боргу у сумі 20109,05 грн., скерувавши справу в цій частині на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. Решту постанови залишити без змін.

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити частково.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Коробенко