ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 908/5165/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Бондар С.В., Васищака І.М.,за участю представників сторін позивача - Шаповал А.М., Новіков О.Ф.; відповідача - Закарлюка І.В.;розглянувши касаційну скаргу Гуляйпільської міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від26.04.2016у справі№ 908/5165/15за позовомГуляйпільського районного споживчого товариствадоГуляйпільської міської радипровизнання незаконним та скасування рішення Гуляйпільської міської ради 6-го скликання 38 сесії від 26.09.2013 № 6 "Про розгляд клопотання Гуляйпільського районного споживчого товариства"

В С Т А Н О В И В:

Гуляйпільське районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Гуляйпільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Гуляйпільської міської ради 6-го скликання 38 сесії від 26.09.2013 № 6 "Про розгляд клопотання Гуляйпільського районного споживчого товариства".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 порушено провадження у справі № 908/5165/15 за позовом Гуляйпільського районного споживчого товариства до Гуляйпільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Гуляйпільської міської ради 6-го скликання 38 сесії від 26.09.2013 № 6 "Про розгляд клопотання Гуляйпільського районного споживчого товариства".

Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Носівець В.В.) від 30.11.2015 в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.) від 26.04.2016 рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 скасовано, позов задоволено, суд визнав незаконним (недійсним) рішення Гуляйпільської міської ради 6-го скликання 38 сесії від 26.09.2013 № 6 "Про розгляд клопотання Гуляйпільського районного споживчого товариства".

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду Гуляйпільська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що у Статуті райспоживтовариства не зазначено про наявність обов'язкових письмових рішень загальних зборів, тому твердження апеляційного суду про необхідність письмового рішення загальних зборів райспоживтовариства щодо передачі майна ринку є хибним. Гуляйпільська міська рада вважає, що таке рішення мав право прийняти голова правління.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2016 касаційну скаргу Гуляйпільської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2016.

На адресу суду 30.06.2016 від Гуляйпільського районного споживчого товариства надійшли заперечення на касаційну скаргу Гуляйпільської міської ради, в яких товариство просило відмовити в її задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами листом № 312/01-12 від 24.09.2013 Гуляйпільський міський голова звернувся з пропозицією до райспоживтовариства розглянути питання передачі майна Гуляйпільського районного споживчого товариства, яке знаходиться на території ринку, у комунальну власність Гуляйпільської міської ради.

У свою чергу, голова правління Гуляйпільського районного споживчого товариства в клопотанні № 120, яке надано до Гуляйпільської міської ради 26.09.2013, повідомив, що Гуляйпільське районне споживче товариство не заперечує про передачу майна до комунальної власності територіальної громади м. Гуляйполя торгівельно-складських та допоміжних будівель і споруджень центрального міського ринку.

Гуляйпільська міська рада 26.09.2013, розглянувши клопотання Гуляйпільського районного споживчого товариства, прийняла рішення за № 6 щодо передачі до комунальної власності територіальної громади м. Гуляйполе торгівельно-складських і допоміжних будівель і споруд центрального міського ринку. При прийнятті зазначеного рішення Гуляйпільська міська рада керувалася ч. 5 ст. 16, ч. 2 статті 60, п. 18 ч. 6 ст. 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та враховувала рішення міської ради від 15.08.2013 № 8 "Про створення КП "Гуляйпільський ринок".

Пунктом 1 рішення Гуляйпільська міська рада за № 6 від 26.09.2013 надано згоду на передачу із приватної власності Гуляйпільського районного споживчого товариства до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполе об'єктів нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля (адмінбудівля ринку) за адресою: м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1-а; об'єкт незавершеного будівництва - павільйон "Кисловодськ" за адресою: м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1/вул. Ворошилова, 21.

Пунктом 2 зазначеного вище рішення, передано в господарське відання КП "Гуляйпільський ринок" об'єкти нерухомого майна, а саме:

Нежитлова будівля (адмінбудинку ринку) за адресою м. Гуляйполе, вул. Базарна, 1а та об'єкт незавершеного будівництва - павільйон "Кисловодськ" за адресою м. Гуляйполе, вул. Базарна,1/ вул. Ворошилова, 21.

В матеріалах справи наявні два рішення Гуляйпільської міської ради № 6 від 26.09.2013 різного змісту.

Проте, при розгляді справи № 908/1424/15-г місцевим господарським судом, апеляційним та касаційним судами досліджувалося дане питання, та судами було прийнято до уваги саме рішення, яке містить підпис міського голови та печатку міської ради, з огляду на пояснення представника відповідача та міського голови Гуляйпільської міської ради. До даної справи надані також пояснення представника відповідача (ОСОБА_1) та лист виконавця ремонтних робіт систем персональних комп'ютерів про збій у роботі комп'ютерної мережі відповідача.

З огляду на наведене, враховуючи раніше досліджене судами у справі 908/1424/15-г та зазначені пояснення, місцевий господарський суд прийняв до уваги саме рішення, яке містить підпис міського голови та печатку міської ради.

Рішенням № 6 від 14.11.2013 Гуляйпільська міська рада затвердила акти приймання майна, що передається від Гуляйпільського районного споживчого товариства до комунальної власності територіальної громади м. Гуляйполе.

Актами № 1, 2, 3, 4 від 01.10.2013 приймання майна, що передається від Гуляйпільського районного споживчого товариства до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполе передано: малоцінні необоротні матеріальні активи первісною вартістю 7 925, 31 грн залишковою вартістю 3 735, 31 грн згідно з додатком № 1, основні засоби, в тому числі об'єкт нерухомості - адмінбудівля ринку, яка розташована за адресою: місто Гуляйполе, вулиця Базарна, 1-А, первісною вартістю 120 345, 77 грн залишковою вартістю 68 634, 21 грн згідно з додатком № 2, нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва) - павільйон "Кисловодськ" згідно з додатком № 3, документи згідно акту № 4.

Вищезазначені акти підписано головою комісії, заступником комісії та членами комісії, зокрема Шаповал Г.М., яка є юристом Гуляйпільського районного споживчого товариства - позивача по справі.

Право власності територіальної громади м. Гуляйполе на зазначені об'єкти нерухомості зареєстровано у визначеному законодавством порядку, передано в повне господарське віддання Комунальному підприємству "Гуляйпільський ринок".

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Гуляйпільського районного споживчого товариства до Гуляйпільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Гуляйпільської міської ради 6-го скликання 38 сесії від 26.09.2013 № 6 "Про розгляд клопотання Гуляйпільського районного споживчого товариства".

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з такого.

Статтею 5 Статуту Гуляйпільського районного споживчого товариства (в редакції 2005 року, що діяла у вересні 2013 року) визначено, що вищим органом управління районного споживчого товариства є загальні збори його членів, які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Загальні збори, зокрема, здійснюють право колективної власності споживчого товариства та визначають органи управління товариства, котрим передаються окремі функції по господарському управлінню колективним майном (ст. 5.3.14 Статуту).

Статтею 5.4 Статуту визначені питання, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів, а саме питання передбачені пунктами 5.3.1., 5.3.2., 5.3.3., 5.3.4, 5.3.15.

Місцевим господарським судом встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів Статутом не віднесені питання здійснення права колективної власності, передбачені ст. 5.3.14 Статуту.

Відповідно до ст. 5.12 Статуту правління районного споживчого товариства є його виконавчо-розпорядчим органом, відповідальним перед загальними зборами пайовиків (зборами уповноважених). Воно здійснює керівництво поточною організацією, господарською та соціальною діяльністю споживчого товариства і контроль за роботою підпорядкованих його підприємств. Правління виконує всі функції споживчого товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів.

Статтею 5.15 Статуту визначені права та обов'язки Голови правління районного споживчого товариства.

Виходячи з аналізу наведених положень, суд першої інстанції дійшов висновку, що Статут не містить переліку обмежень повноважень голови правління товариства щодо здійснення права колективної власності товариства.

Стаття 6.4. Статуту передбачає, що товариство самостійно володіє, користується та розпоряджується належним йому майном. Воно реалізує право власника через свої органи (загальні збори пайовиків, збори уповноважених, правління) у відповідності з їх компетенцією, визначеною цим Статутом.

Стаття 6.5. Статуту проголошує, що загальні збори споживчого товариства передають володіння, користування та розпорядження їх власністю правлінню споживчого товариства.

З врахуванням викладеного, доводи позивача щодо порушення головою правління Гуляйпільського районного споживчого товариства порядку прийняття рішення на відчуження майна товариства та перевищення головою правління товариства обсягу своїх повноважень, місцевим господарським судом відхилено внаслідок недоведеності.

Також місцевим господарським судом зазначено, що доводи позивача про протиправну поведінку Голови правління товариства та вчинення ним дій без відома інших членів товариства не знайшли підтвердження, оскільки про факт вибуття з володіння переліченого в оскаржуваному рішенні майні (торгівельно-складських і допоміжних будівель і споруд центрального міського ринку) та передачі його до комунальної власності територіальної громади м. Гуляйполя позивач був обізнаний, що підтверджується по-перше, списком складу комісії з вивчення питання щодо створення комунального підприємства по організації та роботі міського ринку, затвердженого розпорядженням міського голови Гуляйпільської міської ради № 43 від 27.07.2013, до складу якої входила юрист районного споживчого товариства Шаповал Г.М.; по-друге, особистим підписом Шаповал Г.М. на актах приймання майна, що передавалося від позивача до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполе.

На підставі проведеного аналізу норм чинного законодавства суд першої інстанції дійшов висновку, що міська рада правомірно звернулася до товариства із пропозицією про передачу торгівельно-складських та допоміжних будівель і споруджень центрального міського ринку у комунальну власність.

Отримавши відповідне клопотання від товариства про відсутність заперечень щодо передачі зазначеного майна до комунальної власності територіальної громади міста, відповідач розглянув дане клопотання та прийняв оскаржуване рішення. При цьому, Гуляйпільська міська рада діяла у спосіб, що визначений законом та відповідно до наданих повноважень.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідач прийняв оскаржуване рішення за відсутності рішення власника майна щодо його передачі у власність територіальної громади, що є порушенням ст. 41 Конституції України, ст.ст. 9, 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та відповідно скасування рішення місцевого господарського суду.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів.

Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності.

Власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Власність спілок споживчих товариств створюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. Їх частка у власності визначається взаємними угодами.

Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами.

Статтею 10 Закону України "Про споживчу кооперацію" передбачено, що власність споживчої кооперації є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності.

Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ним органів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції матеріали справи не містять ні рішення загальних зборів, ні рішення правління, ні рішення голови правління щодо передачі у власність комунальної громади майна, що належить товариству. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надана до справи копія клопотання, лише містить думку голови правління щодо можливості такої передачі.

В той же час, посилання Гуляйпільської міської ради, що факт відсутності документів, які підтверджують передачу спірного майна до комунальної власності спростовується актами приймання майна, що передається від Гуляйпільського районного споживчого товариства до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполе за № 1, 2, 3, 4 від 01.10.2013, копії яких знаходяться у справі, судом апеляційної інстанції відхилено з огляду на таке.

Передача до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполя адмінбудівлі ринку (адмін. приміщення 80 кв.м., розрубка 20 кв.м., лабораторія 20 кв.м.) підтверджується актом № 2 від 01.10.2013.

В акті чітко зазначено, що актом засвідчується, що Гуляйпільське районне споживче товариство передало із свого володіння, а Гуляйпільська міська рада прийняла до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполе, у господарське відання КП "Гуляйпільський ринок" основні засоби первісною вартістю 120 345, 77 грн залишковою вартістю 68 634, 21 грн станом на 01.10.2013, згідно з додатком № 2. У додатку № 2 зазначено адмін. будівля ринку.

Передача до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполя об'єкта незавершеного будівництва - павільйон "Кисловодськ" підтверджується актом №3 від 01.10.2013р.

В акті зазначено, що актом засвідчується, що Гуляйпільське районне споживче товариство передало із свого володіння, а Гуляйпільська міська рада прийняла до комунальної власності територіальної громади міста Гуляйполе, у господарське відання КП "Гуляйпільський ринок" нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва) павільйон "Кисловодськ", відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки майна, зокрема павільйон "Кисловодськ" - 2 070 000 грн.

При цьому, як зазначив представник Гуляйпільського районного споживчого товариства в письмових поясненнях та в судовому засіданні, при підписанні вище зазначених актів представник позивача діяла на виконання оскаржуваного рішення, яке є обов'язковим для виконання, доки воно не буде визнано судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У таких справах суд, по-перше, встановлює невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування вимогам закону чи іншим правовим актам, наприклад, рішення прийняте органом, який не мав на це законних повноважень; по-друге, суд встановлює, чи порушуються суб'єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси фізичної або юридичної особи цим рішенням, дією чи бездіяльністю.

З огляду на викладене, а також з врахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів погоджується з його висновком про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення Гуляйпільської міської ради 6-го скликання 38 сесії від 26.09.2013 № 6 "Про розгляд клопотання Гуляйпільського районного споживчого товариства", оскільки відповідач прийняв оскаржуване рішення за відсутності рішення власника майна щодо його передачі у власність територіальної громади, що є порушенням ст. 41 Конституції України, ст.ст. 9, 10 Закону України "Про споживчу кооперацію".

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Гуляйпільської міської ради, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції..

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гуляйпільської міської ради залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 908/5165/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В. Васищак І.М.