ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 902/1501/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Сетам" на рішення господарського суду Вінницької області від 2 грудня 2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 березня 2016 року у справі №902/1501/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" до державного підприємства "Сетам", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; ОСОБА_4 про визнання електронних торгів недійсними,-

Встановив:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до державного підприємства "Сетам" про визнання недійсними електронних торгів з реалізації 80/125 часток нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 2 грудня 2015 року у справі №902/1501/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 березня 2016 року, позов задоволено. Визнано недійсними електронні торги з реалізації нежитлових приміщень, які знаходяться в АДРЕСА_1, - які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою за стартовою ціною продажу 3 142 132 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218 грн. судового збору.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, в межах виконавчого провадження, відкритого департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за наказом господарського суду Вінницької області, виданого згідно рішення від 29 грудня 2012 року у справі №3/22/2012/5003, 15 липня 2013 року державним виконавцем проведено процедуру опису й арешту майна, а саме: 80/125 часток нежитлових приміщень, які знаходяться у АДРЕСА_1, і на праві власності зареєстровані за позивачем.

За результатами вказаної процедури було складено Акт опису й арешту вказаного майна.

11 червня 2015 року постановою державного виконавця призначено суб'єкта оціночної діяльності у даному виконавчому провадженні - ТОВ "Українська експертна група", згідно висновку якого вартість арештованого майна складає 3 142 132 грн.

Не погоджуючись з вказаним вище висновком з незалежної оцінки майна та керуючись ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", позивач звернувся до департаменту ДВС із заявою про призначення рецензування висновку, на підставі чого було проведено рецензування і 18 серпня 2015 року до відома позивача надіслано Рецензію №28 на Звіт про незалежну оцінку описаного і арештованого майна, згідно якої звіт повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року у справі №3/22/2012/50063, визнано незаконними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Міністерства юстиції України щодо проведення оцінки арештованого майна та визнано протиправною оцінку цього майна згідно Звіту від 16 червня 2015 року.

2 листопада 2015 року в межах зазначеного виконавчого провадження проведено електронні торги з реалізації нежитлових приміщень, розташованих у АДРЕСА_1, - які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою за стартовою ціною продажу 3 142 132 грн., за результатами яких складено протокол №126663 проведення електронних торгів (а.с. 36), в якому зазначено, що торги відбулися; дата та час проведення електронних торгів - 2 листопада 2015 року 9 год.; ціна продажу - 3 142 132 грн.; сума сплаченого гарантійного внеску - 157 106,60 грн.; переможець торгів - ОСОБА_4; підстава визначення переможця - найвища цінова пропозиція; сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - 2 985 025,40 грн.; реквізити для надсилання протоколу - відповідач (04053, м. Київ, вул. Артема, б. 73); зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 16 листопада 2015 року. Даний протокол містить підпис переможця торгів.

Встановивши дані обставини, а також те, що позивач не був належним чином повідомлений про призначення та проведення торгів з реалізації майна, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" п. 5 ч. 3 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, (далі - Тимчасовий порядок) затвердженого наказом Міністерства юстиції України №656/5 від 16 квітня 2014 року, чинного на момент здійснення оцінки вартості арештованого майна та проведення електронних торгів з його продажу, дійшов висновку, що оскільки оцінка майна згідно Звіту від 16 червня 2015 року про незалежну оцінку в судовому порядку визнана протиправною, то відповідно електронні торги проведені за недійсною стартовою ціною продажу також є недійсними, а тому позов ТОВ "Диженю Плаза" підлягає задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції погодився і апеляційний господарський суд при перегляді справи в апеляційній інстанції, залишивши рішення місцевого господарського суду без змін.

При цьому, встановивши, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 січня 2016 року у справі №3/22/2012/5003 ухвалу суду першої інстанції від 30 жовтня 2015 року, якою визнано незаконними дії державного виконавця при проведенні оцінки майна та протиправною оцінку майна згідно звіту від 16 червня 2015 року про незалежну оцінку майна - 80/125 часток нежитлових приміщень, загальною площею 3 635,10 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, скасовано і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, апеляційний господарський суд зазначив, що ці обставини не можуть бути підставою для скасування по суті правильного оскаржуваного рішення, а можуть бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ці вимоги процесуального права, а також вимоги ст. 43 ГПК України, апеляційним господарським судом не враховані, а встановленим постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 січня 2016 року у справі №3/22/2012/5003 обставинам, які мають істотне значення для правильного вирішення спору і в силу ст. 35 ГПК України не потребують доказування, не дана правова оцінка.

Висновки апеляційного господарського суду про те, що ці обставини є підставою для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами ґрунтуються без урахування вимог ст. 112 ГПК України про те, що за нововиявленими обставинами може бути переглянуто лише судове рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, встановивши, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення торгів, суд апеляційної інстанції не урахував, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними.

Апеляційному господарському суду слід було встановити наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів і визначити, які саме права і законні інтереси особи, яка оспорює торги, порушено неналежним повідомленням боржника про проведення торгів.

За таких обставин прийняту у справі постанову апеляційної інстанції не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд, оскільки саме ним допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, залежно від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Сетам" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 березня 2016 року у справі №902/1501/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Головуючий:П.А.ГончарукСудді:І.Д.Кондратова Л.В.Стратієнко