ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2016 року Справа № 910/25511/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Фролової Г.М. (доповідача)суддівДанилової М.В., Корсака В.А.за участю представників:позивачаДвоєглазов Д.О., дов. від 25.09.15відповідачів:1) Безносик А.О., дов. від 11.03.16 Дорошенко О.С., дов. від 09.03.16 2) Трохлюк А.М., дов. від 10.03.16 Кобзіна Т.В., дов. від 10.05.16 третьої особи ТОВ "Ріелт-Сервіс" Двоєглазов Д.О., дов. від 08.10.15третьої особи Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Трохлюк А.М., дов. від 04.08.15 Кобзіна Т.В., дов. від 10.09.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКиївської міської радина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.03.16у справі№910/25511/15 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Полюс"до1. Київської міської ради, 2. Київської міської державної адміністраціїтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт-Сервіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)пророзірвання договору та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Полюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.12.1999, укладеного між Київською міською державною адміністрацією та позивачем, та зобов'язання Київської міської ради прийняти орендовану земельну ділянку. Позов мотивовано, зокрема, тим, що договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.12.1999, укладений між позивачем та Київською міською державною адміністрацією, має бути розірваний у зв'язку з переходом права власності на розташовані на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомості до третьої особи-1, у зв'язку з чим до набувача перейшло право користування спірною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача та обґрунтовано приписами статей 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 120, 141 Земельного кодексу України та статей 377, 651 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2015 залучено до участі у справі іншого відповідача - Київську міську державну адміністрацію.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2015 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 (судді: Михальська Ю.Б. - головуючий, Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) у справі №910/25511/15 позовні вимоги задоволено частково. В частині позовних вимог до Київської міської державної адміністрації відмовлено. Розірвано Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди (кадастровий номер 8000000000:62:009:001) від 30.12.1999, укладений між Київською міською державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством "Полюс", зареєстрований у книзі договорів на право тимчасового користування землею 30 грудня 1999 року за № 62-5-00042. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Київська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 13, 24, 25, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 8, 93, 120, 141 Земельного кодексу України, статей 377, 638, 792 Цивільного кодексу України. Заявник, зокрема, зазначає, що ні положеннями договору, ні чинним законодавством не передбачено такої підстави для розірвання договору як перехід права оренди земельної ділянки до нового власника нерухомого майна.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
В судовому засіданні 26.05.16 оголошувалась перерва відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.02.1998 №413 "Про оформлення закритому акціонерному товариству "Полюс" права користування земельними ділянками та надання земельних ділянок для обслуговування та експлуатації будівель у Ватутінському районі" надано ЗАТ "Полюс" право тимчасового довгострокового користування на умовах оренди строком на 25 років земельною ділянкою площею 0,21 га для експлуатації та обслуговування кафе на вул. Бальзака, 62 у Ватутінському районі, відведеною згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.04.1981 № 645 "Про відведення земельної ділянки управлінню капітального будівництва виконкому міськради під будівництво першої черги житлового масиву Троєщина".
30.12.1999 на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.02.1998 №413, між Київською міською державною адміністрацією (орендодавець) та ЗАТ "Полюс" (орендар) було укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2058 кв.м. для обслуговування та експлуатації кафе на вул. Бальзака, 62 у Ватутінському районі м. Києва.
Також установлено, що 26.08.2009 між ЗАТ "Полюс" (продавець) та ТОВ "Ріелт-Сервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. за №1878, відповідно до умов якого позивач продав, а покупець купив належне позивачу на праві приватної власності нерухоме майно, яким є будівля БПО-53, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Оноре Бальзака, буд. 62, загальною площею 1143,20 кв. м. Згідно з пунктом 2 договору купівлі-продажу нерухомого майна, документом, що підтверджує право власності на нерухоме майно є договір купівлі-продажу комунального майна, посвідчений Київською державною нотаріальною конторою №15 від 28.06.1994, зареєстрований в реєстрі за №4у-418, та зареєстрований у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 02 грудня 1996 року, записаний в реєстровій книзі під реєстровим №202-з.
Як вбачається з матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Полюс" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Полюс".
Установлено судами і те, що позивач звернувся до Київської міської ради із листами за від 11.11.2010 та від 18.08.2015 про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.12.1999, у зв'язку зі зміною власника об'єкта нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці. Однак, станом на дату розгляду спору, договір не розірвано.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є вимога про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.12.1999, укладеного між Київською міською державною адміністрацією та позивачем, та зобов'язання Київської міської ради прийняти орендовану земельну ділянку у зв'язку з переходом права власності на розташовані на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомості до третьої особи.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, що, з огляду на приписи частини 3 статті 7, статей 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 120, 141 Земельного кодексу України, статей 377, 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання спірного договору. При цьому судами відмовлено у задоволенні позовних вимог до відповідача - Київської міської державної адміністрації, оскільки, як зазначено судами, розпорядження земельними ділянками, що знаходяться в межах міста станом на день розгляду спору відноситься до виключної компетенції Київської міської ради.
Втім, зазначені висновки судів попередніх інстанцій визнаються колегією суддів передчасними з огляду на наступне.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 26.08.2009 між ЗАТ "Полюс" (продавець) та ТОВ "Ріелт-Сервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач продав, а покупець купив належне позивачу на праві приватної власності нерухоме майно, яким є будівля БПО-53, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Оноре Бальзака, буд. 62.
За приписами частини 2 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції до 01.01.2010, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування
Крім того, відповідно до частини 2 статті 377 Цивільного кодексу України (у редакції до 01.01.2010 на момент виникнення спірних правовідносин) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається фактичний перехід права користування на частину земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частину ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, укладено між ЗАТ "Полюс" (продавець) та ТОВ "Ріелт-Сервіс" 26.08.2009, предметом розгляду у даній справі є правовідносини, що виникли до 1 січня 2010 року та врегульовані законодавством, чинним на момент їх виникнення, на що судами попередніх інстанцій уваги звернуто не було.
Серед іншого, відмовляючи у задоволенні позову до відповідача - Київської міської державної адміністрації, суди виходили, зокрема, з того, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими, а відтак станом на день розгляду спору розпорядження земельними ділянками, що знаходяться в межах міста станом на день розгляду спору відноситься до виключної компетенції Київської міської ради. Водночас, судами не з'ясовано, яким чином відбулася заміна сторони у зобов'язанні, чи вносились зміни до такого договору, враховуючи, що стороною договору є саме Київська міська державна адміністрація.
Таким чином, для правильного вирішення даного спору судові необхідно визначити предмет та з'ясувати підстави позову, встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті.
Відтак, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.16 у справі №910/25511/15 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2015 у даній справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий Г.Фролова
Судді М.Данилова
В.Корсак