ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Справа № 910/23199/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі№ 910/23199/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язоктехсервіс"доДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавного агентства з енергоефективності і енергозбереження Українипростягнення 54 799 688,79 грн. за участю представників сторінвід позивача:Лєшков Г.Ю. (дов. б/н від 01.02.2016),від відповідача:Петренко С.В. (дов. № 121 від 17.03.2016),від третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зв'язоктехсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 54 799 688,79 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі № 910/23199/15 (суддя Стасюк С.В.) позов задоволено, визначено до стягнення із ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь ТОВ "Зв'язоктехсервіс" 50 939 455,02 грн. основного боргу та 3 860 233,77 грн. 3% річних.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі № 910/23199/15 (колегія суддів у складі: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) рішення місцевого господарського суду від 17.11.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 29.12.2012 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зв'язоктехсервіс" (далі - генпідрядник) укладено договір підряду № 01-2/1186-12 (далі - договір підряду), за умовами якого генпідрядник зобов'язувався у 2012-2013 роках на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої уповноваженим представником замовника проектної документації, виконати та здати замовнику в установлений цим договором строк закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до робочого проекту "ЛЕП 110 кВ Придунайська - Залізничне та пристанційний вузол (ПС 110 кВ "Придунайська") для приєднання об'єкта альтернативної енергетики до ПС 110 кВ "Залізничне", а також виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації; а замовник зобов'язувався надати генпідрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктами 3.3 - 3.4 договору підряду визначено, що загальна ціна робіт за договором (ціна об'єкта будівництва) складає 97 685 569,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 16 280 928,17 грн. При цьому вартість будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт за договором складає 42 799 864,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 7 133 310,67 грн., а вартість обладнання складає 54 885 705,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 9 147 617,50 грн.

Відповідно до п. 4.6 договору підряду в редакції додаткової угоди № 2 від 23.10.2013 оплата за поставлене генпідрядником обладнання здійснюється замовником щоразу протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня фактичної поставки такого обладнання на будівельний майданчик, що підтверджується відповідними документами, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації.

Перелік обладнання, що необхідно придбати на будівництво об'єкту та його вартість наведені у додатку № 3 до договору підряду.

На виконання умов договору підряду позивач поставив відповідачу обладнання на загальну суму 50 939 455,02 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином завіреними копіями видаткових накладних та двосторонньо підписаних актів приймання-передачі, а саме:

- видаткова накладна № ВН-1186/1 від 29.12.2012 та акт приймання-передачі обладнання № 1186/00/1 від 29.12.2012 на суму 46 058 356,26 грн.;

- видаткова накладна № ВН-1186/2 від 29.12.2012 та акт приймання-передачі обладнання № 1186/00/2 від 29.12.2012 на суму 983 294,76 грн.;

- видаткова накладна № ВН-1186/3 від 29.12.2012 та акт приймання-передачі обладнання № 1186/00/3 від 29.12.2012 на суму 3 897 804,00 грн.

В матеріалах справи містяться копії довіреностей на отримання вказаного обладнання № 751 від 29.12.2012, № 752 від 29.12.2012, № 753 від 29.12.2012.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду в частині повної та своєчасної оплати вартості переданого йому обладнання на загальну суму 50 939 455,02 грн. стало підставою для звернення ТОВ "Зв'язоктехсервіс" до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів чи інших правочинів.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана правова норма кореспондується зі ст. 193 ГК України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Нормами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що на виконання умов договору підряду, позивач поставив, а відповідач отримав обладнання на загальну суму 50 939 455,02 грн., що підтверджується довіреностями на право отримання товару, видатковими накладними, актами прийому-передачі обладнання, які долучено до матеріалів справи. Однак відповідач за поставлене йому обладнання не розрахувався, у зв'язку з чим заборгував позивачу 50 939 455,02 грн., які підлягають стягненню із відповідача у примусовому порядку.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованих висновків про задоволення позову в частині стягнення із відповідача 3 % річних в розмірі 3 860 233,77 грн., оскільки порушення відповідачем встановлених договором підряду строків оплати поставленого йому обладнання є підставою для застосування до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Водночас суди попередніх інстанцій правильно відхилили заперечення відповідача з посиланням на відсутність фінансування з Державного бюджету України та ненастанням у зв'язку з цим зобов'язання з оплати вартості поставленого обладнання, оскільки за змістом ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Виходячи із принципу рівності усіх учасників судового процесу та положень наведених правових норм, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутність у ньому коштів, призначених для оплати вартості поставленого обладнання, не можуть вважатися достатньо обґрунтованою підставою для звільнення відповідача від виконання своїх грошових зобов'язань за договором.

Отже, доводи скаржника про порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у касаційному порядку. Викладені в касаційній скарзі доводи по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до визначених ст. 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскарженій постанові суду апеляційної інстанції та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34, 35 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі № 910/23199/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова