ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № Б8/142-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.02.2015

у справі№ Б8/142-12 господарського суду Київської області за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." пробанкрутстволіквідаторСалатюк Д.М.в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"Мусієнко Г.І.Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській областіНорець В.М.ПАТ "Київобленерго"Курмаз С.М.ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."Колесник Р.Ю.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (далі - ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.") за загальною процедурою, передбаченою ст.6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30.06.1999, далі - Закон).

Господарським судом Київської області від 22.04.2013 винесено ухвалу за результатами підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.".

Постановою господарського суду Київської області від 01.07.2014 визнано банкрутом ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."; відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Салатюка Д.В.

Миронівська об'єднана ДПІ Головного управління ДФС у Київській області звернулася до суду з заявою про визнання поточних кредиторських вимог до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", в якій просило визнати та включити до реєстру вимог кредиторів банкрута грошові вимоги Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області у розмірі 14892092,85 грн., які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Заява Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області розглядалася неодноразово.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2015 (суддя Наріжний С.Ю.) заяву Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області задоволено, визнано грошові вимоги Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в сумах :310491,58 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 11897352,65 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів; 2684248,62 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 (колегія суддів: Сотніков С.В., Шевченко Е.О., Мартюк А.І.) ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2015 змінено в частині визнання кредиторських вимог Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області, визнано грошові вимоги Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в сумі 14892092,85 грн. з включенням їх в реєстр вимог кредиторів до шостої черги задоволення.

Миронівська об'єднана ДПІ Головного управління ДФС у Київській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016, ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2015 залишити без змін.

В обґрунтування скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови ст.ст.1, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.11112 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2015, зокрема, визнано грошові вимоги Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області у розмірі 14892092,85 грн., які підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 ухвалу господарського суду Київської області від 18.06.2015 в частині віднесення вимог Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області у розмірі 14892092,85 грн. до шостої черги вимог кредиторів залишено без змін, а апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду Київської області від 18.06.2015 (в частині кредиторських вимог Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області) у справі №Б8/142-12 скасовано, справу в частині розгляду кредиторських вимог Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до ч.1 ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, під час нового розгляду місцевий господарський суд зобов'язаний діяти згідно з цими вказівками і не має права ухилитися від їх виконання.

Суд касаційної інстанції вказав на неповноту встановлення обставин справи у рішеннях місцевого та апеляційного господарського суду, а також зазначив про неврахування судами при розгляді заяви кредитора обставин об'єктивної можливості реалізації права на подання заяви з грошовими вимогами до боржника, якими є ухвалення Вищим господарським судом України постанови від 23.10.2014, якою постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 скасовано, а постанову господарського суду Київської області від 01.07.2014 про визнання боржника банкрутом залишено в силі.

Судом першої інстанції встановлено, що заява Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області про визнання поточних кредиторських вимог до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." подана до господарського суду в межах строків, визначених ст.38 Закону, оскільки кредитор зміг скористатися своїм правом на звернення до господарського суду лише після того, як постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2014 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014, а постанову про визнання боржника банкрутом від 01.07.2014 залишено в силі.

Натомість, суд апеляційної інстанції всупереч вимог ч.1 ст.11112 ГПК України не звернув уваги на вказівки суду касаційної інстанції та не погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вимоги заявлені ДПІ не є конкурсними та підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Висновок суду апеляційної інстанції є необґрунтованим та зробленим без врахування приписів ч.1 ст. 38, ч.2 ст.25, ч.1 ст. 45 Закону з огляду на наступне.

Згідно ст.45 Закону, якою визначено черговість задоволення вимог кредиторів, встановлено, що у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань із з сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування; у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Згідно приписів ч.4 ст.23, ч.1 ст. 38, ч.2 ст.25 Закону, у шосту чергу задовольняються вимоги осіб, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, неустойка (штраф, пеня).

Судом першої інстанції встановлено, що поточні вимоги заявлені до боржника виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредитора включають: вимоги з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; вимоги з податків і зборів; вимоги з пені та штрафні санкції.

Заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 310491,58 грн. виникла на підставі звітів за травень-вересень 2014. Вимоги є обґрунтованими та згідно ст.45 Закону підлягають включенню до 2 черги задоволення.

Заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств виникла на підставі декларацій з ПДВ за липень 2014, та податкових повідомлень-рішень, які стали узгодженими з 24.12.2013 після ухвалення постанови Київського окружного адміністративного суду у справі №2а-1868/12/1070 про відмову у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги кредитора з земельного податку та збору за спеціальне використання води, оскільки підтверджуються відповідними податковими деклараціями.

Враховуючи приписи ст.45 Закону, суд першої інстанції вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) включив до 3 черги задоволення, заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до 2 черги задоволення, а суми вимог штрафних санкцій - до 6 черги задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, виконавши вказівки суду касаційної інстанції, з урахуванням всіх обставин справи, повно та всебічно розглянув заяву Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області та включив вимоги кредитора до реєстру вимог згідно ст.45 Закону.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 у справі №Б8/142-12 скасувати.

Ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2015 залишити в силі.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук