ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 9/332/05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Божок В.С., Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Установи "28 Управління начальника робіт" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015у справі№9/332/05 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"доВійськової частини А 1739простягнення 23460,38 грн.за участю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області за участю представників:

скаржника: не з'явився,

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

ВДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2005 позов ПАТ "Миколаївобленерго" до В/ч А 1739 про стягнення 23 460, 38 грн. боргу задоволено у повному обсязі.

19.12.2005 місцевим судом видано відповідний наказ на його виконання.

07.08.2015 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернулося до господарського суду Миколаївської області із поданням про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якого просило замінити сторону у виконавчому провадженні № 43621212 та у виконавчому провадженні № 43621145 з примусового виконання наказів господарського суду Миколаївської області від 19.12.2005 по справі №9/332/05, а саме: боржника Військову частину А - 1739 на Установу "28 Управління начальника робіт".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.2015 у справі № 9/332/05, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015, зазначене подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області задоволено. Здійснено по справі № 9/332/05 заміну відповідача (боржника) військову частину А1739 (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А; код ЄДРПОУ 08044899) на її правонаступника Установу "28 Управління начальника робіт" (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 24967480).

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Установа "28 Управління начальника робіт" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні подання відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, як зазначається скаржником, судом не застосовано положення ч.7 ст. 59 ГК України, приписи постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій", Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 28.11.2005 №380. З огляду на зазначені нормативні акти, як зазначає скаржник, в/частина А1739 повинна була перебувати у Реєстрі будучи юридичною особою, а тому її ліквідація повинна підтверджуватися витягом з даного Реєстру з відповідним записом про ліквідацію наданого Державним комітетом статистики, який наділений повноваженнями надавати відомості про це. Судами не надано правової оцінки авізо №3 від 03.01.2006, який долучений до матеріалів справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом попередніх інстанцій, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження № 48379325 до складу якого входять виконавчі провадження з виконання:

- наказу господарського суду Миколаївської області від 19.12.2005 по справі №9/332/05 про: "стягнення з військової частини А-1739 на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" 234,60 грн. державного мита, 118,00 витрат по оплаті за інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу".

- наказу господарського суду Миколаївської області від 19.12.2005 по справі №9/332/05 про: "стягнення з військової частини А-1739 на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" 23460,38 грн. боргу".

Згідно з ч.5 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником; для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. З урахуванням наведених законодавчих приписів заміна однієї з сторін у виконавчому провадження її правонаступником здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали; новий наказ при цьому не видається.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України, згідно ч. 1 якої, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Обов'язок доказування наявності факту правонаступництва покладається на особу, яка звертається до суду з відповідною заявою, а саме: або на державного виконавця або на заінтересовану сторону.

Керуючись Законом України "Про господарську діяльність у Збройних силах України"; Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997, згідно п.8.2.1 якого військова частина (з'єднання) розформовується на підставі директиви (наказу) відповідного командування, у якій визначаються, зокрема, строк розформування та її правонаступник; та з урахуванням наявних у справі доказів розформування в/ч А-1739 та припинення її діяльності, як то - ліквідаційний акт від 16.06.2006 по розформуванню 210 управління начальника робіт (ВЧ А1739); - акт приймання-передачі документів від 03.02.2006 по земельній ділянці; - лист першого заступника начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України та витяг із директиви в якій зазначено, що станом на 23.06.2005 в/ч А-1739 відповідно до вимог директиви МОУ від 20.04.2005 № 322/1/010 розформована, а правонаступником визначено 28 управління начальника робіт; - лист головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби від 04.09.2015 № 322/1/7797 про те, що відповідно до обліку ЄДРПОУ МОУ згідно з вимогами директиви МОУ від 20.04.2005 станом на 23.05.2005 в/ч А1739 розформована, а ідентифікаційний код 08044899 анульовано, господарський суд попередніх інстанцій дійшов висновку про задоволення подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Проте з таким висновком суду колегія не погоджується з огляду на таке.

Згідно зі ст. 104 ЦК України (в редакції станом на 2005р.) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 111 ЦК України визначено порядок ліквідації юридичної особи, яка є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічні положення містяться і у ст. 59 ГК України, відповідно до якої суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Постановою КМ України від 03.05.2000р. № 749 відповідно до статей 4, 10 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" затверджено Порядок реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах, який визначає механізм реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах, а також виключення з відповідного реєстру таких військових частин у разі припинення ними в установленому порядку господарської діяльності.

Згідно п. 3, 4, 8 Порядку реєстрація військових частин як суб'єктів господарської діяльності проводиться Міноборони. Рішення про включення військової частини до реєстру приймається на підставі подання про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах за зразком згідно з додатком 1, до якого, наряду з іншим, додається і довідка про включення військової частини до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За рішенням Міноборони господарська діяльність військової частини може бути припинена. У цьому разі військова частина виключається з реєстру, про що Міноборони повідомляє у п'ятиденний термін податковий орган та орган Державного казначейства за місцезнаходженням військової частини.

Аналіз наведеної норми свідчить, що перебування військової частини у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України є обов'язковою умовою для включення її до відомчого реєстру МО України, з огляду на що дані обліку ЄДРПОУ МО України про розформування згідно директиви МО України від 20.04.2005 станом на 23.05.2005 в/ч А1739 та анулювання ідентифікаційного коду 08044899 не можна вважати беззаперечним доказом припинення юридичної особи (в/ч А1739) у відповідності до положень ст. 104, 111 ЦК України, ст. 59 ГК України та ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Слід також зазначити, що відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо поліпшення роботи органів державної статистики України" від 21.12.1995 N 1172/95, Міністерство статистики України є головним обліково-статистичним центром держави, яке забезпечує створення і належне функціонування загальнодержавної системи економіко-статистичної інформації на базі інтегрованої комп'ютерної мережі, координує діяльність міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади у галузі обліку та звітності, налагоджує міжнародне співробітництво та бере участь у підготовці міжнародних договорів з питань статистики.

Згідно Положення "Про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України", затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 28.11.2005 № 386, це Положення розроблено для забезпечення в межах чинного законодавства відкритості, доступності, законності одержання та використання інформації, яка надається користувачу з Реєстру на підставі письмового запиту у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Наразі такий витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про припинення в/ч А1739 матеріали справи не містять.

Отже, вирішуючи питання про заміну сторони її правонаступником, судом не було враховано вищенаведені вимоги чинного законодавства та не з'ясовано факт припинення в/ч А1739 з огляду на відсутність відомостей про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення зазначеного суб'єкта господарювання.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом були неправильно застосовані норми матеріального права та не застосовано норми, які підлягають застосуванню, що призвело до прийняття неправильного рішення та є підставою для скасування оскаржуваних судових актів із направленням справи на новий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.10.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 у справі № 9/332/05 скасувати.

Справу направити до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: В.С. Божок

Г. М. Мачульський