ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 922/2024/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Мачульського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система", м. Запоріжжяна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 рокуу справі господарського суду Харківської областіза позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система", м. ЗапоріжжядоТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Готіка", м. Харківпростягнення 13 358,52 грн.

за участю представників

позивача: Батовська Т.І.,

відповідача: Репетун К.В.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" (далі за текстом - ДП "НЕК "Укренерго") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Готіка" (далі за текстом - ТОВ "БК "Готіка") про стягнення 13 358, 52 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.09.2015 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року в позові відмовлено повністю.

Вищезазначені судові акти мотивовано відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача збитків, оскільки акт ревізії Державної фінансової інспекції України № 05-21/259 від 18.10.2013 року не є належним та допустимим доказом спричинення позивачу відповідачем збитків та їх розміру; крім того, матеріали справи не містять доказів завищення відповідачем обсягу виконаних робіт та їх вартості, виконані роботи були прийняті та оплачені позивачем, а позов фактично являє собою вимогу про зміну ціни договору після його виконання, що не передбачено чинним законодавством.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ДП "НЕК"Укренерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ТОВ "БК "Готіка" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.03.2012 року ДП "НЕК "Укренерго" (замовник) та ТОВ "БК "Готіка" (підрядник) укладено Договір підряду № 16/30-12 (далі за текстом - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується у 2012 році виконати роботи, які зазначені в п. 1.2 цього Договору, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи

Відповідно до п. 1.2 Договору підрядник зобов'язується на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів та обладнання виконати роботи з капітального ремонту виробничих та службових приміщень адміністративної будівлі Дніпровської ЕС (інв. № 010311), а саме: капітальний ремонт коридору III поверху, згідно з договірною ціною (Додаток № 1 до цього Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору та договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) ціна Договору є динамічною та складає 611 131, 20 грн., в т.ч. ПДВ (20 %) - 101 855, 20 грн. Договірна ціна визначена у відповідності до ДБН Д.1.1-1-2000 - Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 07.05.2002 року № 80 (далі - ДБН Д.1.1-1-2000).

Пунктом 4.2 Договору встановлено порядок здійснення оплати.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору після підписання цього Договору, за наявністю фінансування, замовник перераховує на поточний рахунок підрядника попередню оплату в розмірі 30 % від ціни Договору, що складає 183 339, 36 грн., у томі числі ПДВ (20 %) - 30 556, 56 грн., на підставі виставленого рахунку.

Подальші розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 15 банківських днів від дати підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, довідки за формою КБ-3, за умови одержання замовником податкової накладної, на підставі виставленого підрядником рахунку, з урахуванням попередньої оплати (п. 4.2.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору строк (термін) виконання робіт з капітального ремонту виробничих та службових приміщень - до 01.07.2012 року.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що після завершення виконання робіт підрядник надає замовнику акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3. Якість матеріалів, що застосовуються при виконанні робіт за цим Договором, повинна підтверджуватись сертифікатами якості або відповідності, які підрядник надає замовнику одночасно з актом приймання виконаних підрядних робіт.

Додатковою угодою № 1 від 26.06.2012 року до Договору у зв'язку з досягненням сторонами взаємної згоди про зміну строку виконання робіт за Договором, пов'язану з затримкою фінансування витрат замовника, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" у чинній редакції, сторони визначили пункт 5.1 Договору підряду №16/30-12 від 29.03.2012 року викласти в новій редакції: "5.1. Строк (термін) виконання робіт з капітального ремонту виробничих та службових приміщень - до 30 липня 2012 року".

Роботи за Договором прийняті за актом № 1/215-12 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року на суму 342 930, 83 грн. (у тому числі ПДВ), актом № 2-16/320-12 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року на суму 220 903, 28 грн. (у тому числі ПДВ) та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ форми КБ-3 на загальну суму 563 834, 11 грн.

Розрахунки за виконані роботи проведені позивачем відповідно до платіжних доручень № 736 від 27.04.2012 року на суму 183 339, 36 грн., № 1041 від 06.06.2012 року на суму 159 591, 47 грн., № 937 від 27.08.2012 року на суму 220 903, 28 грн. Таким чином, оплата робіт здійснена на загальну суму 563 834, 11 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України у ІІІ-му кварталі 2013 року відповідно до п. 2.9 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ України на III квартал 2013 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 18.07.2013 року № 655 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "НЕК "Укренерго" в частині фінансово-господарської діяльності Дніпровської електроенергетичної системи ДП "НЕК "Укренерго" за період з 01.07.2011 року по 30.06.2013 року, про що був складений акт № 05-21/259 від 18.10.2013 року.

Зокрема, в акті зазначено, що ревізією достовірності визначення вартості виконаних будівельних робіт підрядником - ТОВ "БК "Готіка" встановлені порушення за Договором підряду № 16/30-12 від 29.03.2012 року, а саме: "В порушення п. 3.3.10.1, п. 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000, для виконання робіт з вирівнювання поверхні клейовими сумішами по сітці стін (суха суміш Ceresit CR-61) встановлено застосування розцінки Е15-70-1 "Покращена штукатурка по сітці стін без влаштування каркасу (цементно-вапняним розчином)" замість розцінок Р19-27-5 "Влаштування каркасу ізоляції з сітки на плоских та криволінійних поверхнях" та E15-72-1 "Штукатурка цементно-церезитова по каменю і бетону"; встановлено зайве застосування розцінки Е12-21-1 "Ґрунтування основ з бетону або розчину під водоізоляційний покрівельний килим" (яка відноситься до збірника 12 "Покрівлі") для виконання робіт з ґрунтування цементної стяжки ґрунтовкою Ceresit СТ-17 (підлога всередині будівлі), в той час, як виконання даних робіт передбачено також складом робіт за застосованою розцінкою ЕД11-43-3 "Стяжки самовирівнюючі з суміші Ceresit CN-69, товщина 5 мм (влаштування); встановлено завищення норми списання будівельного матеріалу - ґрунтовки воднодисперсійної Ceresit СТ-16 при ґрунтуванні раніше пофарбованих масляною фарбою стін, в тому числі коробів. Внаслідок вищевикладеного, ТОВ "БК "Готіка" завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 38 854, 54 грн., прийнятих та сплачених замовником згідно з актами форми № КБ-2в від 28.05.2012 року № 1/215-12 та від 30.07.2012 року № 2-16/320-12 до Договору від 29.03.2012 року № 16/30-12. Внаслідок зазначених порушень ДП "НЕК "Укренерго" завдано збитків на загальну суму 38 854, 54 грн. Порушення допущено з вини начальника служби експлуатації будівель ОСОБА_6, яким завізовані акти форми № КБ-в від 28.05.2012 року № 1/215-12 та від 30.07.2012 року № 2-16/320-12 до Договору від 29.03.2012 року № 16/30-12. Порушення в ході ревізії не відшкодовано.

Порушення за Договором № 16/30-12 від 29.03.2012 року відповідачем було визнано частково, зауваження стосовно розцінки ЕД11-43-3 прийнято; крім того, при розрахунках була допущена арифметична помилка, яка була виправлена шляхом повернення коштів на рахунок Дніпровської ЕС згідно платіжного доручення № 1962 від 27.12.2013 року в сумі 25 496, 02 грн. (на підставі претензії № 07/3835 від 29.10.2013 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, позивач оскаржив вимогу ДФІ України від 25.11.2013 року № 05-14/1914 про усунення виявлених порушень у частині п. 11.2 щодо ТОВ "БК "Готіка" до окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2014 року № 826/21004/13-а залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Позивач направив відповідачу претензію № 07/228 від 22.01.2014 року про повернення, в тому числі, суми завищення вартості робіт за договором підряду № 16/30-12 від 29.03.2012 року, однак, відповідач з вимогами, викладеними у зазначеній претензії, не погодився, про що направив позивачу відповідь № 3-04/02 від 04.02.2014 року.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є вимога ДП "НЕК "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" про стягнення з ТОВ "БК "Готіка" 13 358, 52 грн. збитків за договором підряду, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В ч. ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до положень ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до положень ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов Договору підряду № 16/30-12 від 29.03.2012 року та Додаткової угоди № 1 від 26.06.2012 року до цього Договору виконані відповідачем роботи були прийняті позивачем у порядку, встановленому Договором та приписами ст. 882 Цивільного кодексу України, а саме, шляхом підписання відповідних актів обома сторонами.

В свою чергу, відповідач перерахував позивачу грошові кошти за виконані роботи платіжними дорученнями на загальну суму 563 834, 11 грн., тобто виконані відповідачем роботи були оплачені у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що в своїй позовній заяві ДП "НЕК "Укренерго" як на підставу позовних вимог посилалось на вищевказаний акт ревізії ДФІ України та на приписи ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

При цьому, як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, Акт ревізії ДФІ України № 05-21/259 від 18.10.2013 року не є належним та допустимим доказом спричинення позивачу відповідачем збитків та їх розміру, оскільки: по-перше, він складений представниками ДФІ України, які не є експертами або фахівцями у галузі будівництва та не попереджалися про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; по-друге, висновки ревізії складені без урахування та аналізу проектно-кошторисної документації до договору та контрольних обмірів; по-третє, зроблені в них розрахунки нічим не обґрунтовані, що викликає сумнів у їх достовірності. До того ж, в акті ревізії зазначено, що збитки завдано позивачем, а не позивачу.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій зауважено, що з акту ревізії вбачається, що недоліки, на які посилається позивач, є явними, тобто такими, що могли бути встановлені або під час виконання робіт (ст. 849 Цивільного кодексу України), або на момент їх прийняття (ст. 853 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, у тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством України порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.

Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

У відповідності до преамбули ДБН Д.1.1-1-2000 ці норми носять обов'язковий характер для підприємств, установ і організацій державної власності. Оскільки позивач є державним підприємством, застосування положень ДБН Д.1.1-1-2000 для нього є обов'язковим.

Отже, саме на позивача покладено обов'язок контролю за відповідністю проектно-кошторисної документації вимогам ДБН Д.1.1-1-2000.

Проте, позивач не надав судам попередніх інстанцій доказів щодо наявності об'єктивних причин, які завадили йому здійснити належним чином контроль за відповідністю проектно-кошторисної документації вимогам ДБН Д.1.1-1-2000 та дотриматися встановленого чинним законодавством порядку виявлення явних недоліків робіт у проектно-кошторисній документації на момент укладання договору.

Отже, з огляду на приписи ст. 853 Цивільного кодексу України після прийняття робіт позивач втратив право посилатися на недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди, а згідно з положеннями ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

З огляду на приписи ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє особу від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачем не доведено завищення відповідачем обсягу виконаних робіт та їх вартості, виконані роботи були прийняті та оплачені позивачем, а, відтак, позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором або виконання укладеного договору з порушенням умов, що виключає застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що оскільки сторонами у справі було укладено Договір підряду № 16/30-12 від 29.03.2012 року, кошти, які позивач просив стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за Договором робіт і такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору і вони не можуть вважатись ані надмірно сплаченими коштами за виконані роботи, ані збитками.

При цьому, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання в обгрунтування позову про стягнення збитків на висновки перевірки ДФІ України не можна вважати обгрунтованими, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також суд касаційної інстанції зазначає, що інші доводи ДП "НЕК "Укренерго", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року у справі № 922/2024/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок Г.М. Мачульський