ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 918/1218/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС Груп Монтаж" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року у справі № 918/1218/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС Груп Монтаж" до приватного підприємства "ІБК "Дедал" про стягнення 42 435 грн 24 коп.,

УСТАНОВИВ: У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС Груп Монтаж" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до приватного підприємства "ІБК "Дедал" про стягнення 26 174 грн 28 коп. основного боргу, 15 319 грн 29 коп. інфляційних втрат, 706 грн 29 коп. річних та 5 631 грн 86 коп. пені з підстав неналежного виконання умов договору підряду від 15 вересня 2013 року № 15/09П (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року позов задоволено в частині стягнення 26 174 грн 28 коп. основного боргу, 5 631 грн 86 коп. пені, 706 грн 29 коп. річних та 12 019 грн 46 коп. інфляційних втрат; у решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 7 грудня 2015 року здійснено розподіл судових витрат - стягнуто з відповідача на користь позивача 1 133 грн 97 коп. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року (судді І. Розізнана, В. Грязнов, О. Мельник) рішення змінено: позов задоволено в частині стягнення 7 179 грн 11 коп. основного боргу, 251 грн 27 коп. пені та 20 грн. 65 коп. річних; у решті позову відмовлено; додаткове рішення змінено та стягнуто 213 грн 86 коп. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС Груп Монтаж"просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статей 526 837 Цивільного кодексу України, статей 4, 33, 43, 59, 82, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте приватне підприємство "ІБК "Дедал" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Господарськими судами встановлено, що 15 вересня 2013 року сторони уклали договір підряду № 15/09П (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати роботи з електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення на об'єкті будівництва: Універсальний навчально-тренувальний центр зимових видів спорту, що знаходиться по вулиці Польова 47в, у м. Богуслав Київської області, а відповідач (замовник) - прийняти та оплатити їхню вартість.

Умовами договору сторони погодили, що вартість робіт за договором становить 420 111 грн 60 коп. у т.ч. податок на додану вартість 20 відсотків - 70 018 грн 60 коп.; вартість робіт визначається згідно кошторисної документації на виконання робіт, що підписуються сторонами та є невід'ємною частиною договору; оплата за договором здійснюється замовником наступним чином: передоплата в розмірі 30 відсотків, що становить 126 033 грн 48 коп. у т.ч. податок на додану вартість 20 відсотків - 21 005 грн 58 коп. замовник сплачує підряднику після підписання договору для закупівлі матеріалів необхідних для початку виконання даних робіт; оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника; датою платежу є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника; кінцеві розрахунки здійснюються у тижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених робіт; строк виконання робіт до 31 грудня 2014 року; замовник зобов'язується прийняти завершений об'єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених договором та додатками до нього; підрядник має право отримувати оплату за виконані обсяги робіт у розмірах та в терміни, передбачені договором; у разі затримки замовником оплати виконаних робіт за договором підрядник має право зупинити подальше виконання робіт до погашення замовником заборгованості; здавання-приймання виконаних робіт за договором оформляється актами виконаних робіт форми КБ-2в, підписаними сторонами, які надаються підрядником для замовника два рази на місяць, а саме 10 та 25 числа поточного календарного місяця; за умови відсутності зауважень до виконаних підрядником робіт, замовник зобов'язаний підписати акт протягом 5 календарних днів з моменту його одержання; (пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.5, 3.3, 4.2.1, 4.3.1, 5.1, 5.2, договору).

Підрядник виконав роботи на загальну суму 379 903 грн 44 коп., проте замовник оплатив їхню вартість на суму 353 729 грн 16 коп. і борг дорівнює 26 174 грн 28 коп.

Відмова боржника погасити борг спричинила спір.

Встановивши факти виконання позивачем підрядних робіт і порушення відповідачем зобов'язання за договором, господарський суд частково задовольнив позов, здійснивши додатковим рішенням розподіл судових витрат.

Змінюючи рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що обов'язок замовника сплатити вартість робіт у заявленій позивачем сумі виникає виключно за умови виконання підрядником робіт на суму 420 111 грн 60 коп. (пункт 2.5 договору) і, оскільки роботи були виконані на меншу суму, борг відповідача дорівнює 7 179 грн. 11 коп.

Зміна рішення господарського суду в частині розміру стягнення зумовила зміну апеляційним господарським судом розподілу між сторонами судових витрат, а отже й додаткового рішення від 7 грудня 2015 року.

Такого висновку господарський суд апеляційної інстанції дійшов без урахування всіх обставин справи і вимог закону.

Згідно з приписами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України).

Пунктами 1.2. і 2.2. договору сторони погодили, що об'єм і вартість робіт вказується/визначається у кошторисній документації. Окрім того, вартість робіт визначена договором (пункт 2.1 договору).

В матеріалах справи відсутні докази складання сторонами кошторисної документації, а отже й переліків видів робіт, які мав виконати підрядник. Також господарським судам не подано доказів щодо завдань, які замовник доручив виконати підряднику після спливу строку виконання робіт - 31 грудня 2014 року. Водночас апеляційним господарським судом не дано правової оцінки доводам апеляційної скарги про введення в експлуатацію навчально-тренувального центру зимових видів спорту у місті Богуславі Київської області

За таких обставин виконання підрядником робіт на меншу, ніж визначено ціною договору, суму не свідчить про не виконання підрядником усіх передбачених договором робіт.

Господарський суд, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнив позов у частині стягнення суми боргу.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Отже, господарський суд обґрунтовано задовольнив позов у частині стягнення індексу інфляції і річних, здійснивши перерахунок інфляційних втрат.

Пунктом 7.3.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за фактично виконану роботу замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсоток від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

З підстав порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд, на підставі пункту 7.3.1 договору, статей 230, 231 і 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнив позов у частині стягнення пені.

Додатковим рішенням господарський суд правомірно здійснив розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції статті 193 Господарського кодексу, статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України зумовлює скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС Груп Монтаж" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року у справі № 918/1218/15 скасувати, рішення Господарського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 7 грудня 2015 року залишити в силі.

У поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2016 року видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства "ІБК "Дедал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС Груп Монтаж" 1 461 грн 60 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання касаційної скарги. Видати наказ.

Доручити видати накази Господарському суду Рівненської області.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець