Постанова ВГСУ від 06.04.2016 року у справі №912/1395/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 912/1395/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_1на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 19.02.2016р. у справі господарського суду№912/1395/14 Черкаської областіза позовомЗолотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської областідофізичної особи-підприємця ОСОБА_1про за участю прокуратури - представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 8 080,62грн. та розірвання договору оренди прокурор відділу Генеральної прокуратури України Томчук М.О., посв. №000606 не з'явився пр. ОСОБА_3 - дов. №676376 від 05.04.16р. пр. ОСОБА_4 - дов. №676376 від 05.04.16р.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року Золотоніський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки 0,4380га від 27.02.2008р. укладеного між Золотоніською районною державною адміністрацією і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та стягнення заборгованості у розмірі 8080,62грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014р. дану справу передано за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. (суддя Боровик С.С.) позовні вимоги задоволено, стягнуто заборгованість у розмірі 8080,62грн. та розірвано договір оренди земельної ділянки 0,4380га від 27.02.2008р.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у лютому 2016 року звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення процесуального строку, в яких просив відновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. в частині розірвання договору оренди земельної ділянки 0,4380га від 27.02.2008р. укладеного між Золотоніською районною державною адміністрацією і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2016р. (судді Станік С.Р., Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.) відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволення клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

До Вищого господарського суду України від приватного підприємства "Контраст", яке не є учасником у справі, надійшла заява з поясненнями по суті спору та доданими копіями документів. Керуючись ст.1117 ГПК України колегія суддів Вищого господарського суду України вказану заяву і додані до неї документи долучає до матеріалів справи без надання їм правової оцінки.

Відповідно до ч.2 ст.11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників відповідача та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин, повноти їх встановлення в ухвалі апеляційного суду та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 просив відновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р., посилаючись на поважність пропуску ним такого строку, а саме, що під час розгляду справи судом першої інстанції в 2014 році він перебував у АР Крим і не міг бути з незалежних від нього причин присутнім на судових засіданнях, про судовий розгляд йому взагалі не було відомо, судове рішення він не отримував, а про судове рішення стало відомо лише 10.02.2016р. під час звернення до Золотоніської районної державної адміністрації щодо оформлення кадастрового номеру на земельну ділянку, якою він користується та справно сплачує кошти за користування земельною ділянкою.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що 05.05.2014 Золотоніський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.02.2008, укладеного між Золотоніською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_1, а також стягнення заборгованості в сумі 5 939 грн. з сплати орендної плати, 1 570,12 грн. пені , 3% річних в сумі 571,50 грн.

До матеріалів позовної заяви прокурором додано фіскальний чек поштової установи та опис вкладення у цінний лист на ім'я ФОП ОСОБА_1, згідно яких на юридичну адресу останнього, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_1, направлено позовну заяву та додані до неї документи.

Тобто, позовну заяву та додані до неї матеріали було направлено прокурором на адресу юридичного місцезнаходження ФОП ОСОБА_1.

06.05.2014 господарським судом Кіровоградської області порушено провадження у справі №912/1395/14, про що винесено відповідну ухвалу, яка направлена на адресу юридичного місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 та отримана ним (в особі представника за довіреністю), рекомендоване поштове повідомлення 2502201229157.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2014р. справу №912/1395/14 передано за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області, який ухвалою від 26.05.2014р. прийняв вказану справу до провадження та призначив розгляд справи на 12.06.2014р. Вказана ухвала отримана ФОП ОСОБА_1, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення про вручення зазначеної ухвали 1800506780160.

Також, апеляційним судом встановлено, що 11.06.2014р. ФОП ОСОБА_1 через канцелярію місцевого господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.06.2014р. розгляд справи відкладено на 17.07.2014р.

17.07.2014р. канцелярією місцевого господарського суду зареєстровано телеграму від ФОП ОСОБА_1, в якій останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з знаходженням його на лікуванні.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що ФОП ОСОБА_1 був обізнаний як про наявність судового спору, так і про судові засідання по справі, матеріали позову були йому направлені прокурором, а ухвали місцевих господарських судів (про порушення провадження у справі, про направлення справи за підсудністю, про відкладення розгляду справи) направлялись йому за адресою його юридичного місцезнаходження, і які отримувались.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. задоволено позов Золотоніського міжрайонного прокурора до ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.02.2008р., укладеного між Золотоніською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_1, а також стягнення заборгованості в сумі 5939,00грн. з сплати орендної плати, 1570,12грн. пені, 3% річних в сумі 571,50грн.

Рішення суду містить відмітку суду про його відправлення відповідачу 17.07.2014р.

29.07.2014р. господарським судом видано наказ №912/1395/14 про примусове виконання рішення щодо стягнення, у зв'язку з набранням рішенням законної сили.

Крім того, матеріали справи містять оригінал постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.03.2015р., винесену державним виконавцем відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції, згідно якого виконавче провадження з примусового виконання наказу №912/1395/14 від 29.07.2014р. про стягнення 8080,62грн. боргу закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (борг погашено у повному обсязі).

Доводи касатора про те, що останній добросовісно сплачує кошти за користування земельною ділянкою, були предметом розгляду суду апеляційної інстанції та визнані судом такими, що не є підставою поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р.

Відповідно до ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. не підлягає задоволенню, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, оскільки судом апеляційної інстанції було прийнято ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -