ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 911/3879/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 рокуу справі господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест", м. Київдо1. Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ; 2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", м. Київза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів1. Національного банку України, м. Київ; 2. Міністерства фінансів України, м. Київпропро визнання договорів недійсними та витребування земельної ділянки

за участю представників

позивача: Глушакова Г.В.,

відповідача-1: Кучерявий Д.В.,

відповідача-2: не з'явився,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київщина-Інвест" (далі за текстом - ТОВ "Київщина-Інвест") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі за текстом - ПАТ АБ "Укргазбанк") та публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі за текстом - ПАТ "АКБ "Київ") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Національного банку України про визнання недійсним Договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року, укладеного ПАТ "АКБ "Київ" та ПАТ АБ "Укргазбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4545; визнання недійсним Договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року, укладеного ПАТ "АКБ "Київ" та ПАТ АБ "Укргазбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4546; витребування з чужого незаконного володіння ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ТОВ "Київщина-Інвест" земельну ділянку, площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів було залучено Міністерство фінансів України.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.11.2015 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним Договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року, укладеного ПАТ "АКБ "Київ" та ПАТ АБ "Укргазбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4546; визнано недійсним Договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року, укладеного ПАТ "АКБ "Київ" та ПАТ АБ "Укргазбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4545; витребувано з чужого незаконного володіння ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ТОВ "Київщина-Інвест" земельну ділянку, площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1,0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що оскільки договір міни від 13.08.2009 року у судовому порядку було визнано недійсним і рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 зобов'язано ПАТ "АКБ "Київ" повернути позивачу спірні земельні ділянки, станом на 06.07.2015 року ПАТ "АКБ "Київ" не був власником спірних земельних ділянок, а тому не мав повноважень на розпоряджання ними, в тому числі на їх передачу ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку; враховуючи той факт, що ПАТ АБ "Укргазбанк" не є добросовісним набувачем, а спірні земельні ділянки вибули із власності позивача поза його волею, вказане свідчить про можливість застосування віндикації для захисту порушених інтересів позивача та витребування з незаконного володіння ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь позивача спірних земельних ділянок.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року рішення господарського суду Київської області від 11.11.2015 року було скасовано, а у задоволенні позовних вимог - відмовлено повністю.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факту наявності порушення його прав та охоронюваних законом інтересів під час укладення оспорюваних правочинів та наявності в діях ПАТ АБ "Укргазбанк" ознак недобросовісності, оскільки між сторонами не існує зобов'язальних правовідносин та рішення господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 щодо захисту порушених прав позивача відносно того ж самого нерухомого майна залишається не виконаним; при цьому, право власності на спірні земельні ділянки за позивачем у встановленому порядку зареєстровано не було, тобто він не набув відповідні речові права на спірне нерухоме майно, земельні ділянки є такими, що вибули з володіння позивача на підставі договору міни від 13.08.2009 року, який визнано недійсним в судовому порядку та те, що відповідач-1 отримав у власність спірне нерухоме майно відповідно до Плану врегулювання неплатоспроможного банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року № 096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року № 136/15) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 61; відтак, відсутність підстав для визнання спірних договорів недійсними обумовлює помилковість висновків суду першої інстанції про задоволення вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння внаслідок недійсності оспорюваних договорів.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Київщина-Інвест" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року, а рішення господарського суду Київської області від 11.11.2015 року залишити без змін.

ПАТ АБ "Укргазбанк" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року - скасувати і залишити без змін рішення господарського суду Київської області від 11.11.2015 року, а представник відповідача-1 проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідача-2 та третіх осіб згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористалась передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.08.2009 року ПАТ "АКБ "Київ" (за договором - сторона 1) та ТОВ "Київщина-Інвест" (за договором - сторона 2) укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2303 (далі за текстом - договір міни), згідно з п. 1.1 якого сторона 1 зобов'язується передати у власність належні їй майнові права на нерухоме майно в обмін на належні стороні 2 земельні ділянки, а сторона 2 передає стороні 1 у власність належні їй земельні ділянки в обмін на належні стороні 1 майнові права на нерухоме майно. Міна проводиться з грошовою доплатою.

Відповідно до п. 1.2 договору міни у власність сторони 1 переходить наступне нерухоме майно: земельна ділянка № 1: площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ "Грін-Зунд" цільове призначення (використання) якої - для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка № 2: площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ "Грін-Зунд" цільове призначення (використання) якої для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом 1.3 договору міни передбачено, що у власність сторони 2 переходять майнові права на: трикімнатну квартиру під номером 271 на сімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 222 на десятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128,20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 264 на шістнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 284 на вісімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 278 на вісімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м; трикімнатну квартиру під номером 277 на сімнадцятому поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві загальною площею 128, 20 кв. м.

26.02.2010 року ПАТ "АКБ "Київ" та Національним банком України укладено договір за реєстровим № 31 про внесення змін до іпотечного договору від 21.10.2008 року за реєстровим № 262, відповідно до п. 1 якого, сторони дійшли згоди про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.10.2008 року за реєстровим № 262 в частині передачі ПАТ "АКБ "Київ" Національному банку України в іпотеку: земельну ділянку площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058 та земельну ділянку площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, які розташовані на території Київської області, Обухівського району, смт. Козин, ТІЗ "Грін-Зунд".

Згідно п. 1 іпотечного договору вказані земельні ділянки належать іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії АБ№304321, виданого Обухівським районним відділенням земельних ресурсів 23.01.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0048 та на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу 13.08.2009 року за реєстровим № 2303. Право власності іпотекодавця на земельні ділянки зареєстровано в Поземельний книзі за реєстровими №-ми 995:03:033:0058:001 та 995:03:033:0058:002.

В подальшому, ПАТ "АКБ "Київ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київщина-Інвест" про визнання недійсним договору міни від 13.08.2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 року у справі № 6/151 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011 року у справі № 6/151 касаційну скаргу ПАТ "АКБ "Київ" задоволено частково: рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "АКБ "Київ" задоволено: визнано недійсним договір міни від 13.08.2009 року, укладений між ПАТ "АКБ "Київ" та ТОВ "Київщина-Інвест".

Також ТОВ "Київщина-Інвест" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "АКБ "Київ", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів України про зобов'язання вчинити певні дії, а саме застосування наслідків недійсності договору міни від 13.08.2009 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі за № 911/5176/14 позовні вимоги ТОВ "Київщина-Інвест" задоволено: зобов'язано ПАТ "АКБ "Київ" повернути ТОВ "Київщина-Інвест" земельну ділянку, площею 4, 5141 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ "Грін-Зунд", цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 1, 0887 га, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, ТІЗ "Грін-Зунд", цільове призначення (використання): для ведення особистого селянського господарства, зобов'язано ТОВ "Київщина-Інвест" повернути ПАТ "АКБ "Київ": майнові права на трикімнатну квартиру під номером 271, загальною площею 128, 20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 222, загальною площею 128, 20 кв.м., на 10 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 264, загальною площею 128, 20 кв.м., на 16 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києв; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 284, загальною площею 128, 20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 278, загальною площею 128, 20 кв.м., на 18 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві; майнові права на трикімнатну квартиру під номером 277, загальною площею 128, 20 кв.м., на 17 поверсі секції Б в будинку під номером 4-Б, що будується на вулиці Драгомирова в місті Києві.

Рішення господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 набрало законної сили 21.02.2015 року та 25.02.2015 року на примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі №911/5176/14 видано наказ.

04.03.2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46746882 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2015 року за № 911/5176/14.

Як зазначено в судових актах попередніх інстанцій, ПАТ "АКБ "Київ" добровільно не виконано наказ господарського суду Київської області від 25.02.2015 року за № 911/5176/14, земельні ділянки позивачу не повернуто.

Кабінетом Міністрів України 11.02.2015 року прийнято постанову за № 61 "Деякі питання участі держави у виведенні з ринку ПАТ "АКБ "Київ", якою постановлено, що держава в особі ПАТ АБ "Укргазбанк" бере участь у виведенні ПАТ "АКБ "Київ" з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань у разі віднесення Національним банком ПАТ "АКБ "Київ" до категорії неплатоспроможних.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 року № 128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.02.2015 року № 39 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АКБ "Київ", згідно з яким запроваджено строком на 3 місяці з 25.02.2015 року по 25.05.2015 року тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АКБ "Київ".

24.06.2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 411 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКБ "Київ".

25.06.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АКБ "Київ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

06.07.2015 року ПАТ "АКБ "Київ" (за договором - неплатоспроможний банк) та ПАТ АБ "Укргазбанк" (за договором - приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4546, відповідно до п. 1.1 якого неплатоспроможний банк передає у власність, а приймаючий банк приймає у власність нерухоме майно - земельну ділянку, що належить на праві власності неплатоспроможному банку: земельну ділянку, розташовану: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, кадастровий номер 3223155400:03:033:0055, реєстраційний номер майна 255412832231, площею 1, 0887 га.

Також 06.07.2015 року ПАТ "АКБ "Київ" (за договором - неплатоспроможний банк) та ПАТ АБ "Укргазбанк" (за договором - приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4545, відповідно до п. 1.1 якого неплатоспроможний банк передає у власність, а приймаючий банк приймає у власність нерухоме майно - земельну ділянку, що належить на праві власності неплатоспроможного банку: земельну ділянку, розташовану: Київська область, Обухівський р-н, смт. Козин, кадастровий номер 3223155400:03:033:0058, реєстраційний номер майна 255358132231, площею 4, 5141 га.

В п. 1.1 вищевказаних договорів зазначено, що нерухоме майно, що передається за цим договором включено до Реєстру земельних ділянок неплатоспроможного банку, який є складовою частиною Реєстру договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, складеному станом на 19.06.2015 року.

Встановивши дані фактичні обставини у справі, керуючись ст. ст. 202, 203, 215, 216 321, 373, 388 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки договір міни від 13.08.2009 року у судовому порядку було визнано недійсним і рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 зобов'язано ПАТ "АКБ "Київ" повернути позивачу спірні земельні ділянки, станом на 06.07.2015 року ПАТ "АКБ "Київ" не був власником спірних земельних ділянок, а тому не мав повноважень на розпоряджання ними, в тому числі на їх передачу ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку; внаслідок неправомірного укладення АКБ "Київ" та ПАТ АБ "Укргазбанк" договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року за № 4545 та № 4546, відповідачі позбавили позивача законного права власності на спірні земельні ділянки; при цьому, позивач не надавав свою згоду на передачу земельних ділянок ПАТ АБ "Укргазбанк" та не є стороною договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 06.07.2015 року за № 4545 та № 4546, своєчасне та належне повідомлення ПАТ АБ "Укргазбанк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що спірні земельні ділянки мають бути повернуті позивачу в порядку двосторонньої реституції (в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України) на виконання судового рішення, що набрало законної сили, а тому земельні ділянки є такими, що вибули з володіння власника поза його волею, а ПАТ АБ "Укргазбанк" не є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок; відтак, вказане свідчить про можливість застосування віндикації для захисту порушених інтересів позивача та витребування з незаконного володіння ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь позивача спірних земельних ділянок.

В той же час, апеляційний господарський суд з урахуванням встановлених обставин справи, на підставі ст. ст. 16, 203, 215, 216 316, 317, 319, 331, 334, 373, 388 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дійшов протилежного висновку у справі про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на недоведеність факту наявності порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача під час укладення оспорюваних правочинів та наявності в діях ПАТ АБ "Укргазбанк" ознак недобросовісності, оскільки між сторонами не існує зобов'язальних правовідносин та рішення господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5176/14 щодо захисту порушених прав позивача відносно того ж самого нерухомого майна залишається не виконаним; при цьому, право власності на спірні земельні ділянки за позивачем у встановленому порядку зареєстровано не було, тобто він не набув відповідні речові права на спірне нерухоме майно, земельні ділянки є такими, що вибули з володіння позивача на підставі договору міни від 13.08.2009 року, який визнано недійсним в судовому порядку та те, що відповідач-1 отримав у власність спірне нерухоме майно відповідно до Плану врегулювання неплатоспроможного банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 року № 096/15 (зі змінами від 19.06.2015 року № 136/15) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 61; відтак, відсутність підстав для визнання спірних договорів недійсними обумовлює помилковість висновків суду першої інстанції про задоволення вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння внаслідок недійсності оспорюваних договорів.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що такі висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу, Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.

Так, за змістом ст. 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та ч. 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України судом може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За змістом ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Способами захисту прав при цьому є двостороння реституція або, у разі її неможливості, - відшкодування вартості того, що одержано (ч. 1), відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди (ч. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Серед способів захисту прав на земельні ділянки приписи ст. 152 Земельного кодексу України визначають і такий, як визнання угоди недійсною.

Відтак, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними і настання відповідних наслідків.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення принципу повноти дослідження всіх обставин справи не було з'ясовано, яка особа на момент прийняття рішення суду була власником земельних ділянок і хто є власником таких ділянок на даний час, а також чи відбувся перехід права власності на землю від ПАТ "АКБ "Київ" до ПАТ АБ "Укргазбанк".

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи даний спір судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити як докази передачі майнових прав на квартири за договорами від ТОВ "Київщина-Інвест" до ПАТ "АКБ "Київ", так і наявність державних актів на спірні земельні ділянки в смт. Козин Обухівського району Київської області.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що судам при розгляді справи необхідно було надати оцінку існуючим правовідносинам сторін з позиції розумності та справедливості і враховувати права та законні інтереси всіх учасників договірних правовідносин, які виникли між відповідними суб'єктами.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи даний спір з метою всебічного з'ясування обставин справи судам необхідно залучити до участі у справі відповідний територіальний орган земельних відносин, оскільки його участь у справі буде сприяти правильному вирішенню спору.

Однак, зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Київщина-Інвест" підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року та рішення господарського суду Київської області від 11.11.2015 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 11.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року у справі № 911/3879/15 - скасувати.

3. Справу № 911/3879/15 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок Г.М. Мачульський