ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 910/23094/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідач суддівАкулової Н.В. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 09.12.2015у справі господарського суду№ 910/23094/14 міста Києваза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5провизнання недійсними договорівза участю представників:

від позивача - ОСОБА_6

від відповідача - Рухлін І.О.

від третьої особи - ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/23094/14 (суддя Марченко О.В.) у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (позивач) відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 (головуючий суддя Тарасенко К.В., Іонникова І.А., Тищенко О.В.) задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/23094/14. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 2391 від 26.12.2007, договір про внесення змін № 1 від 01.09.2008 до кредитного договору № 2391 від 26.12.2007, договір про внесення змін № 2 до кредитного договору № 2391 від 26.12.2007 від 01.12.2008 та договір банківського рахунку від 13.12.2007 № 883. На відповідача покладено судові витрати.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у даній справі та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/23094/14.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норма матеріального та процесуального права, зокрема статей 257- 267 Цивільного кодексу України, статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.03.2016 у справі № 910/23094/14 (головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Гольцова Л.А., Кочерова Н.О.) прийнято касаційну скаргу до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 05.04.2016, у зв'язку з перебуванням судді Гольцової Л.А. у відпустці, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/23094/14.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.04.2016, у зв'язку з перебуванням судді Гольцової Л.А. у відпустці, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Кочерова Н.О.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 13.12.2007 між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" (банк) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 883, відповідно до якого банк відкриває клієнту розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відповідно до Інструкції про Порядок відкриття і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

В матеріалах справи міститься договір від 26.12.2007 № 2391, укладений між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" (банк), який після приведення організаційно правової форми у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" має найменування Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк", та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (клієнт), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3 100 000,00 дол. США, на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до встановлено графіку.

Відповідно до пункту 2.2 договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -13 листопада 2012 року.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що кредит надається із наступним цільовим призначенням: на рефінансування кредитів в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ЗФ ВАТ "Банк Універсальний", УФ АКБ "Форум", на виробничі потреби.

Згідно з пунктом 3.1 договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку: № НОМЕР_2 відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку у м. Рахів Закарпатської області, код банку 312204, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. При цьому, за згодою банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів в іноземну валюту, національну валюту згідно з умовами та на цілі, передбачені цим договором.

Після оплати банком документів на суму, що вказана у пункті 2.1 цього договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого пунктом 2.2. цього договору та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.

Відповідно до пункту 3.9 договору зобов'язання банку з надання кредиту виникає після оформлення договору (-ів) забезпечення на суму 15 650 000,00 грн. (в т.ч. рухомого майна на суму 2 650 000, 00 грн., іпотеки на суму 13 000 000,00 грн., майнових прав на суму 0 грн. та оформлення фінансової поруки ОСОБА_5.

26.12.2007 між Закритим акціонерним товариством Акціонерний промислово-інвестиційний банк (банк) та СПД ОСОБА_4 (позичальник) та ОСОБА_5 (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором по сплаті кредитору: заборгованості по наданому кредиту в розмірі 3 100 000 дол. США; процентів, нарахованих за користування кредитом (у тому числі, у разі прострочення виконання зобов'язання по поверненню кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом), неустойки (штрафу, пені), збитків завданих кредиторові, зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених позичальником сум кредиту.

26.12.2007 між Закритим акціонерним товариством Акціонерний промислово-інвестиційний банк (банк) та Фізичною особою ОСОБА_5 (іпотекодавець), що виступає майновим поручителем по зобов'язаннях суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, укладено іпотечний договір, згідно з пунктом 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2391 від 26.12.2007, між іпотекодержателем та іпотекодавцем (або-боржником), за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю до 13.11.2012 кредит у розмірі 3 100 000,00 дол. США., відсотки за користування кредитом у розмірі 10 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору.

Пунктом 1.5 договору сторони оцінюють предмет іпотеки у 10 600 000,00 грн.

14.02.2008 до іпотечного договору від 26.12.2007 внесено зміни, шляхом укладення договору про внесення змін до іпотечного договору, підписаного між Закритим акціонерним товариством Акціонерним промислово-інвестиційним банком та Фізичною особою ОСОБА_5, який діє від імені фізичної особи ОСОБА_4, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. 26.04.2007 за № 2201. Пункт 1.5 іпотечного договору викладено в редакції: сторони оцінюють предмет іпотеки у 10 000 000,00 грн.

11.02.2008 між Закритим акціонерним товариством Акціонерний промислово-інвестиційний банк (банк) та Фізичною особою ОСОБА_5, який діє від імені фізичної особи ОСОБА_4, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. (іпотекодавець) укладено іпотечний договір. Пунктом 1.1. якого передбачено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2391 від 26.12.2007, між іпотекодержателем та іпотекодавцем (боржником) - Приватним підприємцем ОСОБА_4. Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 3 000 000,00 грн.

28.01.2008 між Закритим акціонерним товариством Акціонерним промислово-інвестиційним банком та Фізичною особою ОСОБА_5, який діє від імені суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. 26.04.2007 за № 2201, укладено договір застави. Предметом вказаного договору є забезпечення вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2391 від 26.12.2007, (а також будь-яких додаткових угод до нього), укладеного між заставодержателем і позичальником - ПП ОСОБА_4, за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю до 13 листопада 2012 року повернути кредит у розмірі 3 100 000,00 дол. США та відсотки за користування ним у розмірі 10%, а також неустойку та інші штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Загальна вартість майна за домовленістю сторін становить 1 400 000,00 грн.

30.01.2008 між Закритим акціонерним товариством Акціонерним промислово-інвестиційним банком та Фізичною особою ОСОБА_5, який діє від імені суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, укладено договір застави.

Предметом вказаного договору є забезпечення вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2391 від 26.12.2007, (а також будь-яких додаткових угод до нього), укладеного між заставодержателем і позичальником - ПП ОСОБА_4, за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю до 13 листопада 2012 року повернути кредит у розмірі 3 100 000,00 дол. США та відсотки за користування ним у розмірі 10%, а також неустойку та інші штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Загальна вартість майна за домовленістю сторін 1 250 000,00 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсними кредитного договору № 2391 від 29.12.2007, договорів про внесення змін до кредитного договору від 01.09.2008, 01.12.2008, договору банківського рахунку № 883 від 13.12.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду мотивована тим, що позивач не підписував спірні правочини та в матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП ОСОБА_4 давав вказівки на підписання договорів іншим особам. Незважаючи на встановлення порушеного права позивача, судом першої інстанції відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.

Суд першої інстанції вказує на те, що перебіг позовної давності для позивача почався в січні 2011 року, коли банком було подано до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області позовну заяву до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з неналежним виконанням останнім кредитного договору. Строк позовної давності сплинув в січні 2014 року, а позов подано до Господарського суду міста Києва 22.10.2014.

Суд звертає увагу на те, що подання ОСОБА_4 у березні 2011 року до суду позову про визнання недійсним кредитного договору № 2391 від 26.12.2007 не призвело до переривання строку позовної давності у розумінні статті 264 Цивільного кодексу України.

Крім того, до матеріалів справи долучені документи, що підтверджують розгляд судами України таких справ: № 303/6840/13-ц (№ 2/303/333/13) за позовом банку до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, треті особи Чинадіївська селищна рада, ТОВ "Екостандарт М" про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням кредитного договору (заочним рішенням Мукачівського суду Закарпатської області від 05.11.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26.06.2014 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.09.2014, позов задоволено.; № 0707/6050/12 (№ 2/303/429/14) за позовом банку до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи Чинадіївська селищна рада, ТОВ "Екостандарт М", ОСОБА_12, ОСОБА_13, про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з невиконанням кредитного договору (рішенням Мукачівського суду Закарпатської області від 05.03.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 18.06.2014 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.08.2014, позов задоволено).

Суд першої інстанції зазначає, що позивач як відповідач брав участь у справах щодо стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням кредитного договору, проте не вчиняв дії для захисту свого права та законного інтересу.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, вказує на те, що позивачем пропущено строк позовної давності з поважних причин, а тому порушене право підлягає захисту.

Суди попередніх інстанцій посилаються на висновок експерта № 773/774/15-32 від 08.04.2015, відповідно до якого досліджувані підписи від імені ФОП ОСОБА_4: в графі "Фізична особа-підприємець ОСОБА_4" в оригіналі договору банківського рахунку від 13.12.2007 № 883; в графі "ФОП ОСОБА_4" в оригіналі кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 2391 від 26.12.2007; в графі "ОСОБА_4." в оригіналі договору поруки від 26.12.2007; в графі "ФОП ОСОБА_4" в оригіналі договору про внесення змін № 1 від 01.09.2008; в графі "ФОП ОСОБА_4" в оригіналі договору про внесення змін № 2 від 01.12.2008; в графі "зразок підпису власника рахунку" та перший підпис в графі "зразки підписів довірених осіб" в оригіналі картки із зразками підписів власника рахунку в філії "Відділення ПІБ в м. Рахів" приватного підприємця ОСОБА_4 - виконані рукописним способом кульковою ручкою без застосування попередньої технічної підготовки і технічних засобів, виконані не громадянином ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), а іншою особою з наслідуванням підпису громадянина ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1); - питання про виконання рукописного тексту від імені ФОП ОСОБА_4 громадянином ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) в оригіналі картки із зразками підписів власника рахунку в філії "Відділення ГПБ в м. Рахів" приватного підприємця ОСОБА_4 не вирішувалося з причини, вказаної в пункті 3 дослідницької частини висновку експертів; - досліджувані підпис від імені ФОП ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у графі "Фізична особа-підприємець ОСОБА_4" в договорі від 13.12.2007 № 883 та перший підпис в графі "зразки підписів довірених осіб" в картці із зразками підписів власника рахунку в філії "Відділення ШБ в м. Рахів" приватного підприємця ОСОБА_4 виконані однією особою; - досліджувані підписи від імені ФОП ОСОБА_4: в графі "ФОП ОСОБА_4" в кредитному договорі, в графі "зразок підпису власника рахунку" в картці із зразками підписів власника рахунку в філії "Відділення ШБ в м. Рахів" приватного підприємця ОСОБА_4 та в графі "ОСОБА_4." в договорі поруки - виконані однією особою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій та вважає висновки передчасними з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 ).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

За приписами статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. У свою чергу настання передбачених статтею 241 Цивільного кодексу України наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Пунктом 2.3 кредитного договору встановлено, що кредит надається із наступним цільовим призначенням: на рефінансування кредитів в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ЗФ ВАТ "Банк Універсальний", УФ АКБ "Форум", на виробничі потреби.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення в іноземній валюті від 26.12.2007, від 07.02.2008, меморіальні валютні ордери, які залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій. Судами не досліджено та не відображено в судових рішеннях, на погашення, яких кредитних договорів спрямовані кошти з позичкового рахунку № НОМЕР_2 відкритого позичальнику, чи отримані вказані кошти банками зазначеними в пункті 2.3 кредитного договору. Не досліджено укладення кредитних договорів ФОП ОСОБА_4 з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ЗФ ВАТ "Банк Універсальний", УФ АКБ "Форум".

Тобто судами не досліджено використання кредитних коштів позичальником за призначенням та їх надання банком.

Судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання чи здійснювалось позичальником погашення кредиту, відсотків за користування кредитом тощо, на виконання умов кредитного договору.

Судами встановлено, що третя особа була обізнана про існування кредитного договору та вчиняла свідомі дії для забезпечення його виконання.

Разом з тим, судами не надано аналізу іпотечному договору від 11.02.2008, договорам застави від 28.01.2008, від 30.01.2008, укладеним фізичною особою ОСОБА_5, від імені суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. 26.04.2007 за реєстраційним номером 2201. Не досліджено зазначеної довіреності та повноважень ОСОБА_5 передбачених даною довіреністю.

Суди попередніх інстанцій вказують на пропуск строку позовної давності, однак не зазначають в судових актах чи банк звертався до позичальника з вимогою, претензією щодо погашення заборгованості по кредитному договору, про дострокову сплату кредиту тощо та чи звертався позивач до банку про витребування оригіналу кредитного договору.

З урахуванням викладеного, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів були неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 910/23094/14 скасувати.

Справу № 910/23094/14 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Акулова

Н. Кочерова