ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 909/921/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКоробенка Г.П., Сибіги О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуІвано-Франківської міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід12.01.2016у справі№909/921/15Господарського судуІвано-Франківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-ІФ"доІвано-Франківської міської радипровизнання незаконним та скасування умов рішення, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання додаткової угоди укладеною,за участю

позивача:Чежегов Є.М. (довіреність від 19.10.2015),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо-ІФ" (далі - позивач) просило, з урахуванням зміни підстав та позовних вимог, визнати незаконним та скасувати п.5.3 рішення Івано-Франківської ради (далі - відповідач) 52-ї сесії 6-го скликання "Про поновлення термінів оренди земельних ділянок" від 24.02.2015 №1684-52, яким відмовлено в поновленні терміну оренди земельної ділянки по вул. Ленкавського 4а в м. Івано-Франківську, площею 0,1043 га для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями, кадастровий номер 2610100000:002:0256; визнати поновленим Договір оренди земельної ділянки від 13.12.2011, укладений між відповідачем та позивачем на підставі рішення №445-15 сесії 15 скликання 6 від 20.10.2011, яким відповідач передав в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,1043 га, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 4а на такий самий строк і на тих самих умовах, а саме до 13.12.2017; визнати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 06.11.2011, укладену між відповідачем та ТОВ "Радіоремсервіс", що змінило назву на ТОВ "Кредо-ІФ" (позивач), зареєстрованого в управлінні Деркомзему у м. Івано-Франківську від 13.12.2011 №261010004000288, укладеною у наступній редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди землі від 06.11.2011року

м. Івано-Франківськ ""201__року.

Орендодавець Івано-Франківська міська рада в особі міського голови , з одного боку, та Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДО-ІФ", в особі директора Горблянського С.П.М. згідно Статуту, з другого боку, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, про наступне:

1. Викласти п.8 (строк дії) Договору оренди землі у новій редакції:

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 13.12.2017 року.

По закінченню терміну дії договору, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У цьому разі, зацікавлена сторона зобов'язана повідомити орендодавця про бажання укласти договір на новий термін не пізніше ніж за два місяці до спливу строку договору.

Умови цього договору зберігають свою чинність на весь термін його дії навіть, якщо після набуття чинності договору законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені умовами договору.

При переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи, договір оренди зберігає свою чинність для нового власника.

2. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 06.11.2011р. зареєстрованого в управлінні Держкомзему у м. Івано-Франківську від 13.12.2011р. № 261010004000288.

3. Додаткову угоду укладено в двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

4. Інші умови Договору, не зачеплені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання".

Реквізити сторін.".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки позивач після закінчення строку договору оренди землі та за відсутності протягом одного місяця після закінчення цього строку заперечень орендодавця продовжує користуватись земельною ділянкою, то відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 (суддя Неверовська Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Юрченко Я.О., судді Давид Л.Л., Хабіб М.І.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані вище судові рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити, посилаючись на неповне встановлення усіх обставин справи, та на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на законність та обґрунтованість прийнятих рішень і, спростовуючи доводи відповідача, просить оскаржені рішення залишити без змін.

Відповідач відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використав наданого законом процесуального права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.10.2011 між відповідачем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс" ЛТД (назва змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо-ІФ", позивач у справі) (орендар) укладено договір оренди землі № 231, який зареєстровано в управлінні Держкомзему у м. Івано-Франківську 13.12.2011 за №261010004000288.

Згідно з п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення кадастровий номер 2610100000040020256, яка знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 4-а.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1043 га.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - незавершене будівництво. Земельна ділянка передається в оренду разом з об'єктами, що на ній розташовані (п.3,4 договору).

Згідно з п.14 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Відповідно до п.8 договору його укладено строком на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар (відповідач) має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з актом приймання-передачі об'єкта оренди від 13.12.2011 земельну ділянку передано в оренду орендарю.

Після закінчення трьох річного терміну дії договору оренди, з метою поновлення дії договору, оскільки це є необхідним для проведення завершальної стадії будівництва (здачі документації про готовність збудованого будинку до експлуатації та присвоєння йому поштової адреси, можливості покупцям нерухомості зареєструвати своє право власності), позивач звернувся до відповідача із заявою від 26.11.2014, додавши проект додаткової угоди до договору оренди землі від 13.12.2011 щодо поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 06.11.2011.

Відповідачем протягом одного місяця з дати отримання звернення від 26.11.2014 не надано відповіді із запереченнями стосовно продовження дії договору оренди і позивач продовжував користуватися земельною ділянкою.

Однак, пунктом 5.3 рішення Івано-Франківської міської ради №1684-52 від 24.02.2015 вирішено відмовити в поновленні терміну оренди земельної ділянки по вул. Ленкавського, 4-а, м. Івано-Франківськ, площею 0,1043 га для будівництва багатоквартирного будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Вказана обставина стала підставою для звернення у суд за захистом порушеного права.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди, укладений між сторонами, вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у зв'язку з не надсиланням відповідачем позивачу протягом місяця з моменту закінчення строку договору оренди листа-заперечення щодо продовження договору оренди, тому рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди є незаконним, а додаткова угода про поновлення договору оренди має бути визнана укладеною в редакції позивача.

Повністю погодитись із такими висновками судів не можна виходячи із наступного.

Суди попередніх інстанцій вірно зазначили в своїх рішеннях, що частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди землі, передбачає іншу, відмінну від частин першої - п'ятої, підставу для поновлення договору оренди землі.

Так, відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI, а саме останній редакції, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.8). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.9). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.10).

Таким чином із наведеної статті вбачається, що законодавчо відокремлено переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1 - 5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Саме з такого розуміння зазначених норм матеріального права виходив суд першої інстанції приймаючи своє рішення, із яким погодився суд апеляційної інстанції, тому їх висновки про те, що договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, є правильними.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не ґрунтуються на приписах вказаної статті.

Разом з тим, у резолютивній частині оскарженого рішення місцевого господарського суду зазначено, що такий договір визнано поновленим до 10.12.2017.

Між тим, як вбачається із умов укладеного між сторонами договору оренди землі №231 від 06.10.2011, у ньому відсутня така умова як кінцевий строк дії договору.

Положення наведеної статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема частини шостої, також не містять вимог щодо кінцевого терміну дії такого договору, а встановлюють, що такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже вказівка у рішенні суду на те, що договір є поновленим саме до 10.12.2017, є безпідставною, тому судові рішення у частині визначення строку, до якого договір вважається поновленим, належить скасувати, а у позові у цій частині належить відмовити.

Також із наведених мотивів не можуть бути залишені в силі судові рішення в частині визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною у редакції позивача, оскільки в резолютивній частині рішення суду щодо цих позовних вимог міститься вказівка про те, що договір діє до 13.12.2017.

Таким чином ця дата не співпадає із датою, до якої суд визнав договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме із датою 10.12.2017.

Крім того, умови п.1 додаткової угоди, визнаної судом укладеною, відрізняються від подібних умов договору оренди землі №231 від 06.10.2011, що містяться у п.8, що суперечить приписам частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди на тих самих умовах, а відповідно суперечать приписам частини восьмої цієї статті.

У зв'язку із наведеним судові рішення у цій частині підлягають скасуванню, а у позові у цій частині належить відмовити.

Щодо доводів, наведених у касаційній скарзі, про заборгованість позивача з орендної плати і відповідно неналежне виконання ним своїх обов'язків за договором, суд касаційної інстанції зазначає, що судами встановлено, що відповідно до листа ДПІ в м. Івано-Франківську від 06.02.2015 №514/9/09-15-15-03-33/711 заборгованість під час дії договору у позивача була відсутня, а положення частини 6-ї статті 33 Закону України "Про оренду землі" не визначає неналежне виконання стороною своїх обов'язків за договором із оплати критерієм для відмови у поновленні такого договору.

Ці обставини відповідачем не спростовані.

Посилання відповідача на скасування адміністративним судом постановою від 05.11.2014 п.п.4.4. рішення Івано-Франківської міської ради від 20.10.2014 №445-15, яким позивачу в оренду була передана земельна ділянка, також не можуть бути підставою для скасування оскаржених рішень, оскільки договір оренди від 06.10.2011 не оскаржувався і недійсним не визнавався, тому оскільки своєї чинності він не втрачав, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Таким чином прийняте Івано-Франківською міською радою рішення про передачу позивачу в оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі укладання договору оренди юридичною особою, має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 зі справи №21/405а14, яка відповідно до приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України має враховуватися судами.

Таким чином в іншій частині судові рішення належить залишити без змін.

Судовий збір відповідно до приписів статті 49 частини 1-ї Господарського процесуального кодексу України належить розподілити між сторонами пропорційно від задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.п.1, 2, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 у справі №909/921/15 скасувати в частині:

- визначення дати, а саме до 10.12.17, до якої строк договору оренди земельної ділянки від 06.10.2011 є поновленим;

- задоволення позову про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 06.11.11, укладеною в редакції позивача.

В цій частині прийняти нове рішення, яким у позові у наведених частинах відмовити.

В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-ІФ" на користь Івано-Франківської міської ради 4019 (чотири тисячі дев'ятнадцять) грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сибіга