ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 5019/2547/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на постанову та на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 господарського Рівненської області від 01.12.2015

у справі№ 5019/2547/11 господарського суду Рівненської області за заявою доЗдолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Закритого акціонерного товариства "Агротех"пробанкрутсволіквідаторЗуха О.С.в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Брокбізнесбанк"Бірюкова О.А.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.11.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Агротех" (далі - ЗАТ "Агротех") за спрощеною процедурою, передбаченою ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013).

Постановою господарського суду Рівненської області від 10.01.2012 визнано ЗАТ "Агротех" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ЗухаО.С.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.01.2013 клопотання ліквідатора ЗАТ "Агротех" про зняття арештів та заборон з майна та коштів банкрута відхилено; продовжено термін ліквідаційної процедури ЗАТ "Агротех".

Ліквідатор ЗАТ "Агротех" звернувся 01.07.2015 до господарського суду з клопотанням про зняття накладених арештів, в якому просив скасувати наявні заборони по відчуженню майна банкрута. В подальшому ліквідатором банкрута надано 27.11.2015 уточнення до клопотання про зняття накладених арештів на майно боржника, в якому ліквідатор, посилаючись на ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.12.2015 (суддя Заголдна Я.В.) скасовано іпотеки, накладені на нерухоме майно боржника приватним нотаріусом на підставі іпотечного договору №04-07/І (з майновим поручителем) від 08.06.2007, іпотечного договору №33К-08/і (з майновим поручителем) від 16.09.2008; скасовано заборони на відчуження нерухомого майна ЗАТ "Агротех", накладені приватним нотаріусом за реєстраційними номерами обтяження: №5103669, №5104003, №5104309, №5104333, №5104388, №5104407, №5104447, №5104429, №5104478, №5104616, №5104628 на підставі іпотечного договору №04-07/І (з майновим поручителем) від 08.06.2007; за реєстраційними номерами обтяження: №7923995, №7924007, №7924010, № 7924017, №7924022, №7924028, №7924035, №7924043, №7924050, №7924056, №7924062, №7924069, №7924078 на підставі іпотечного договору №33К-08/і (з майновим поручителем) від 16.09.2008.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 (колегія суддів: Тимошенко О.М., Коломис В.В., Огороднік К.М.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.12.2015 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.12.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, справу направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області. В судовому засіданні уточнено вимоги касаційної скарги, а саме, ПАТ "Брокбізнесбанк" просив скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.12.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про зняття накладених арештів від 01.07.2015 з урахуванням уточнення до цього клопотання від 27.11.2015 №02-1/133.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема: ст.593 ЦК України, ст.ст. 3, 17, 33 Закону України "Про іпотеку", ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції).

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-XIV, далі - Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює певні повноваження, зокрема, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1, 2 ст.26 Закону передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, в тому числі що є предметом застави, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Таким чином, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі обтяження активів банкрута підлягають скасуванню, оскільки задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому законом порядку реалізації майна банкрута в процедурі ліквідації.

Частиною 5 ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Отже, порядок скасування обмежень шляхом припинення обтяжень активів банкрута, визначений ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Задовольняючи клопотання ліквідатора банкрута про скасування іпотек, накладених на нерухоме майно боржника на підставі іпотечного договору №04-07/І (з майновим поручителем) від 08.06.2007 та іпотечного договору №33К-08/і (з майновим поручителем) від 16.09.2008, та заборон на відчуження нерухомого майна ЗАТ "Агротех", суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до приписів ч.1 ст.23 Закону майно банкрута, яке є предметом іпотеки, повинно бути включено до складу ліквідаційної маси банкрута, оскільки задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, а тому майно має бути вільним від будь-яких обтяжень.

Колегія суддів вважає, що обґрунтування судів щодо необхідності включення до ліквідаційної маси банкрута предмета застави відповідає правовим засадам, викладеним у ст.23 Закону, при цьому зазначає, що суди не звернули увагу на те, що клопотання ліквідатора банкрута не відповідає способу захисту, визначеному чинним законодавством з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу ч.1 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Підстави припинення іпотеки врегульовано Законом України "Про іпотеку" та статтею 593 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, спеціальним законом та статтею 593 ЦК України передбачені підстави для припинення іпотеки.

Розглядаючи питання про обґрунтованість клопотання ліквідатора банкрута про скасування іпотек, які в даному випадку ґрунтуються на чинних договорах іпотеки, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що спеціальний Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також чинне законодавство про іпотеку не наділяє господарський суд повноваженнями скасовувати іпотеку.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення клопотання ліквідатора банкрута про скасування іпотек на нерухоме майно банкрута та заборон на відчуження нерухомого майна ЗАТ "Агротех", оскільки заявлена ліквідатором ЗАТ "Агротех" вимога про скасування іпотек та заборон на відчуження нерухомого майна ЗАТ "Агротех" не відповідає способу захисту прав суб'єктів господарювання, передбачених приписами статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 та ухвала господарського Рівненської області від 01.12.2015 винесені з порушенням норм ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, а за таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги та касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" покладаються на Закрите акціонерне товариство "Агротех".

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 та ухвалу господарського Рівненської області від 01.12.2015 у справі №5019/2547/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора ЗАТ "Агротех" арбітражного керуючого Зуха О.С. про зняття накладених арештів від 01.07.2015 №02-01/78 та уточнення до клопотання від 27.11.2015 №02-01/133 відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агротех" (код ЄДРПОУ 21093098) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (код ЄДРПОУ 19357489) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень), судовий збір за подання касаційної скарги 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Доручити господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.В. Білошкап

В.Ю. Поліщук