ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 13/154-11 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Бойко Г.В.; відповідача - не з'явився; третьої особи - Богатова Н.І.;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Вірджині"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від07.10.2015та на рішенняГосподарського суду Київської областівід14.07.2015у справі№ 13/154-11за позовомПублічного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Вірджині"провизнання права власності на житлове приміщення

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" (далі - ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" (далі - ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд") про визнання права власності ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51, 0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2011 порушено провадження у справі № 13/154-11 за позовом ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" про визнання права власності на житлове приміщення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014, позов задоволено повністю. Суд визнав за ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" право власності на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51, 0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірджині" (далі - ТОВ "Вірджині").

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду справи ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" подало уточнену позовну заяву, в якій просило зобов'язати ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" ввести в експлуатацію житловий будинок за адресою Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-в та протягом 30-ти днів після введення зазначеного будинку в експлуатацію - надати ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" документ на підтвердження факту введення зазначеного будинку в експлуатацію для оформлення ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" права власності на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51, 0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Рішенням Господарського суду Київського області (суддя Кошик А.Ю.) від 14.07.2015 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Суд зобов'язав ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" ввести в експлуатацію житловий будинок за адресою Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-в та протягом 30-ти днів після введення зазначеного будинку в експлуатацію, надати ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" документ на підтвердження факту введення зазначеного будинку в експлуатацію для оформлення права власності на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Рябуха В.І., Ропій Л.М.) від 07.10.2015 рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 та рішенням Господарського суду Київської області від 14.07.2015, ТОВ "Вірджині" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині зобов'язання ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" протягом 30-ти днів після введення зазначеного будинку в експлуатацію, надати ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" документ на підтвердження факту введення зазначеного будинку в експлуатацію для оформлення права власності на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області - скасувати, та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В іншому рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, без належного з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, що призвело до порушення та неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається зокрема на те, що після прийняття в експлуатацію будинку третя особа також має право зареєструвати право власності на житлове приміщення кв. 26, однак за оспорюваними рішеннями судів попередніх інстанцій позбавлена такого права на майбутнє.

Також ТОВ "Вірджині" вказує на те, що для визначення чи є відповідний договір № 1/26 на фінансування будівництва спірної квартири підставою для придбання сторонами відповідних прав і обов'язків, суди мали з'ясувати чи відповідає він вимогам ст. 203 ЦК України, зокрема встановити чи не суперечить він чинному законодавству.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 касаційну скаргу ТОВ "Вірджині" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.03.2016.

ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Вірджині", в якому позивач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.03.2016 розгляд справи відкладено на 06.04.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами 14.12.2005 Відкрите акціонерне товариство "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій", правонаступником якого є позивач, та відповідач уклали договір фінансування будівництва квартири № 26, в смт. Гостомель, Київської області по вул. Кірова, № 2-В № 1/26 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання своїми силами та засобами або силами та засобами третіх осіб, за власний рахунок та/або за рахунок коштів третіх осіб, в тому числі з використанням коштів позивача, здійснити будівництво жилого будинку, в тому числі побудувати об'єкт - індивідуально визначену договором квартиру та ввести в експлуатацію жилий будинок за будівельною адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, буд. 2-В, та передати об'єкт позивачу.

Відповідно до пункту 1.4 договору позивач може отримати всі документи щодо оформлення права власності на об'єкт лише за умови сплати 100% вартості загальної площі об'єкту.

У пункті 1.8 договору сторонами визначені характеристики об'єкту, а саме: район забудови - Київська область, смт. Гостомель, вулиця - Кірова, номер будинку - 1 (за робочою нумерацією; серія будинку - індивідуальна; поверх - перший, номер квартири - 26, кількість кімнат 2, загальна площа 53,12 кв.м). Також пунктом 1.8 договору сторонами погоджено, що дата введення будинку в експлуатацію - II квартал 2007 року, дата передачі будинку під заселення - II - III квартал 2007 року (фінансування будівництва).

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що відповідач зобов'язується самостійно чи за допомогою третіх осіб (на підставі генерального договору підряду) збудувати і передати у власність позивача об'єкт на умовах, передбачених договором.

Замовник зобов'язаний протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію замінити "Довідку про сплату загальної площі квартири" після повної оплати на "Довідку про сплату 100% загальної площі конкретної квартири", надати замовнику цей договір, довідку БТІ про відсутність заборгованості перед місцевою радою у зв'язку із відрахуванням на соціальну та транспортну інфраструктуру населеного пункту, акт державної комісії про введення будинку в експлуатацію для оформлення прав власності на об'єкт (п. 3.2.7 договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області № 74 від 07.04.2009 "Про присвоєння адресного номеру: селище Гостомель, вул. Кірова, 2-В", прийнятим за результатами розгляду заяви президента відповідача, 85-квартирному житловому будинку (незавершеного будівництва з готовністю 95%) загальною площею 5 767, 4 кв.м., житловою площею 2 291 кв. м., що розташований на земельній ділянці площею 1,6995 га в селищі Гостомель по вул. Кірова б/н (згідно договору оренди земельної ділянки від 18.02.2005), присвоєно адресний номер: селище Гостомель, вул. Кірова, 2-В.

Матеріалами справи підтверджується, що у 2007 році ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів" перераховано на рахунок відповідача 169 984 грн, що складає 100% від вартості загальної площі квартири № 26, яка будується за будівельною адресою: смт. Гостомель Київської області, вул. Кірова, 2-В, що підтверджується довідкою відповідача про сплату 100% вартості загальної площі квартири № 23 від 04.04.2007.

Факт повного виконання позивачем своїх обов'язків по оплаті спірної квартири також встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 у справі № 13/71 за позовом ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів" до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" про зобов'язання вчинити дії, яким останнього зобов'язано виконати обов'язок в натурі, а саме: передати ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" жилі приміщення у вигляді квартири № 26, загальною площею 51,0 кв.м, жилою площею 26,1 кв.м, в будинку № 2-В, по вул. Кірова, в смт. Гостомель, Київської області (з урахуванням ухвали Господарського суду м. Києва у справі № 13/71 від 07.09.2011 про виправлення описки).

Актом державного виконавця від 01.09.2011, складеним в межах виконавчого провадження з виконання вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 у справі № 13/71, позивачу передано в натурі квартиру № 26, загальною площею 51,0 кв.м, житловою площею 26,1 кв.м в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Для з'ясування факту введення спірного будинку в експлуатацію суд першої інстанції звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з запитом - чи введено в експлуатацію житловий будинок, що знаходиться за адресою Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-В, проте відповіді на вказаний запит суд не отримав.

ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" доказів того, що вказаний будинок введено в експлуатацію, суду не надано.

З врахуванням викладеного, господарськими судами також встановлено, що за умовами договору ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд", серед іншого, прийняло на себе зобов'язання у ІІ кварталі 2007 року ввести спірний будинок в експлуатацію та передати у власність ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів" спірну квартиру, проте доказів виконання ним вказаних обов'язків матеріали справи не містять.

Спір у даній справі стосується квартири № 26 в незавершеному будівництвом та незданому в експлуатацію житловому будинку, будівництво якого розпочало та на час розгляду справи в судах не завершило ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд", що знаходиться за адресою: Київська область, селище Гостомель, вул. Кірова, 2-в. Проте ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів" позбавлений можливості реалізувати своє право власності на квартиру шляхом його державної реєстрації з вини ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд", який порушує умови договору № 1/26 та не вводить будинок в експлуатацію.

Предметом спору у даній справі, згідно уточнених позовних вимог, є матеріально-правова вимога ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів" до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" про зобов'язання ввести в експлуатацію житловий будинок за адресою Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-в та протягом 30-ти днів після введення зазначеного будинку в експлуатацію - надати ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" документ на підтвердження факту введення зазначеного будинку в експлуатацію для оформлення ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" права власності на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51, 0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" свого договірного зобов'язання по введенню спірного житлового будинку в експлуатацію та передання замовнику відповідних документів для оформлення права власності.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими зокрема можуть бути: визнання права; примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб'єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права. Водночас тут відсутнє звернення інших осіб до юрисдикційних органів про відсутність у особи цивільного права.

Оспорювання суб'єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб'єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі. Якщо таким органом є суд, то особа, чиє право оспорюється, може вимагати його визнання шляхом звернення із зустрічним позовом.

Надзвичайно важливе значення має необхідність належного з'ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб (лист Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").

З врахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки тій обставині, що актом державного виконавця від 01.09.2011, складеним в межах виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 у справі № 13/71, позивачу передано в натурі квартиру № 26, загальною площею 51,0 кв.м, житловою площею 26,1 кв.м в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Примусове виконання обов'язку в натурі як спосіб захисту застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором.

Встановивши, що фактично спір у даній справі стосується квартири № 26 в незавершеному будівництвом та незданому в експлуатацію житловому будинку, суди попередніх інстанцій не врахували такого.

Згідно із ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Як зазначає Верховний Суд України при розгляді спорів стосовно майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва, у зв'язку з чим виникають питання стосовно майнових прав як об'єкта права власності, суди визнають "майнові права на квартиру", "право власності на квартиру, об'єкт інвестування будівництва", "майнові права на об'єкт інвестування" та ін. Є випадки звернення з позовом про визнання права власності на майнове право на житлову квартиру за будівельним номером і "суд приходить до висновку, що для захисту прав та законних інтересів інвестора позивача, за ним слід визнати право власності на майнові права на об'єкт незавершеного будівництва".

З аналізу чинного законодавства, а також з урахуванням висновків Верховного Суду України за результатами розгляду спорів з приводу майнових прав (справи N 6-29429св09, 6-52295св10, 6-32594св10) вбачається, що майнові права поряд з будь-якими рухомими, нерухомими речами, грошима, цінними паперами є об'єктами цивільного обороту.

До майнових прав належить, зокрема, право вимоги, що виникає з приводу володіння, користування та розпоряджання майном, право вчиняти дії щодо оформлення права власності на майно (лист Верховного Суду України від 01.07.2013 "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ").

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 січня 2013 у справі № 6-168цс12 зроблено висновок, що майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та з урахуванням характерних ознак незавершеного будівництва слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

При вирішенні питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва слід враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Згідно з нормами чинного законодавства, зокрема положеннями статей 182, 331, 334 ЦК, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об'єкта нерухомості є державна реєстрація прав на нього.

Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч. 2 ст. 331 ЦК, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461. Цей Порядок визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Відповідно до п. 9 Порядку на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням, зокрема таких особливостей:

житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном.

Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п. 11 Пордяку).

Задовольнивши позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" ввести в експлуатацію житловий будинок за адресою Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-в, судами попередніх інстанцій не враховано наведених норм чинного законодавства, якими встановлено, що факт набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва пов'язується із такими обставинами як: завершення будівництва та прийняття нерухомого майна до експлуатації.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що житловий будинок в селищі Гостомель, вул. Кірова, 2-В є незавершеним будівництвом з готовністю 95%. Окрім того, прийняття в експлуатацію здійснюється у визначеному порядку уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного контролю, а не забудовником.

Згідно із ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Вірджині" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 та рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2015 у справі № 13/154-11 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.