ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 924/377/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКролевець О.А., суддівВладимиренко С.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Хмельницького заводу "Полімер"на рішення та постановуГосподарського суду Хмельницької області від 16.06.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016у справі№924/377/16 Господарського суду Хмельницької областіза позовомОСОБА_4доХмельницького заводу "Полімер"провизнання недійсними рішень загальних зборів співвласників КП "Завод Полімер" від 03.11.2011р., оформленого протоколом зборів №1; від 08.11.2011р., оформленого протоколом зборів №2; від 17.11.2011р., оформленого протоколом зборів №3за участю представників сторінвід позивача:ОСОБА_5,від відповідача:Попель О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2016 (суддя Шпак В.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 (колегія суддів у складі: Філіпова Т.Л., Василишин А.Р., Олексюк Г.Є.), позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників КП "Завод Полімер" від 03.11.2011р., від 08.11.2011р. та від 17.11.2011р., оформлені протоколами зборів №1, №2 та №3 відповідно.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями і обґрунтуваннями до неї, в яких просить зазначені судові рішення скасувати як такі, що прийняті з порушеннями норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

ОСОБА_4 (далі - учасниця) було подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 11.11.2016 у зв'язку з відпусткою судді Попікової О.В. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №924/377/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.11.2016 у справі №924/377/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Хмельницької міської адміністрації №1083 від 28 квітня 1994року зареєстровано Колективне підприємство „Завод „Полімер" (далі - Завод), яке створено організацією орендарів заводу „Полімер" відповідно до протоколу №10 від 02 березня 1994 року.

Відповідно до п.1.1 Статуту Заводу, затвердженого рішеннями загальних зборів (протокол №10 від 02.03.1994р.) Колективне підприємство „Завод „Полімер" є колективним підприємством, яке має право юридичної особи та здійснює свою діяльність на підставі цього статуту і у відповідності з законодавством України з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Згідно з п.1.2 Статуту Заводу підприємство створене організацією орендарів Хмельницького заводу „Полімер" (зареєстрована розпорядженням Хмельницької міської адміністрації від 12.03.1993р. №519, яка здійснила викуп державного майна, зданого в оренду, відповідно до договору купівлі-продажу від 12.01.1994р.).

Пунктом 1.4 Статуту Заводу передбачено, що підприємство є правонаступником щодо прав та обов'язків (майнових та по трудовихвідносинах) орендного підприємства заводу „Полімер".

Членами підприємства є його працівники (співвласники майна), що входили до складу організації орендарів, в її складі взяли участь у викупі державного майна та по кожному з яких визначено вклад у майні підприємства (п.3.1 Статуту Заводу).

Пунктом 3.6 Статуту Заводу передбачено, що член підприємства має право брати участь в управлінні підприємством.

Відповідно до п.3.8 Статуту Заводу вихід з членства підприємства здійснюється шляхом подачі заяви про вихід з членів підприємства до правління підприємства, яка розглядається протягом 10 днів з моменту її подання. Працівнику, який вибув з членів підприємства, виплачується частка вартості майна підприємства, пропорційна його вкладів в цьому майні. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому працівник вийшов з членів підприємства, протягом 12 місяців від дня виходу.

Згідно з п.7.4 Статуту Заводу загальні збори вважаються правомочними, якщо на них присутні члени підприємства, які володіють у сукупності більш 65 відсотків голосів (при ліквідації, реорганізації підприємства - 80 відсотків).

Пунктом 7.6 Статуту Заводу загальні збори обирають відкритим голосуванням голову та секретаря загальних зборів. Загальні збори скликає голова загальних зборів. Позачергові загальні збори проводяться у випадку, якщо це необхідно в інтересах підприємства, за вимогою правління або членів підприємства, які у сукупності володіють більш як 50 відсотками голосів.

У відповідності до п.7.7 Статуту Заводу загальні збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності підприємства. Зокрема, виключною компетенцією загальних зборів є прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію підприємства, затвердження порядку і строку проведення ліквідації, реорганізації, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу (при реорганізації роздільного балансу), вирішення питання про використання майна підприємства у зв'язку з ліквідацією. Вирішення питання про вступ до об'єднань підприємств та вихід з них.

Рішенням загальних зборів співвласників КП Хмельницького заводу „Полімер", оформленим протоколом №3 від 14.04.1999р., до Статуту Заводу були внесені доповнення, зокрема Статут доповнено п.8.6, згідно якого доля співвласника у викупі підприємства підтверджується сертифікатом, виданим на руки, який пронумерований і завірений підписом та печаткою. В сертифікаті відображені кошти: власні гроші, майновий сертифікат, орендне майно, розподілений прибуток.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_4, 24 квітня 1991 року вона була прийнята на посаду бухгалтера Хмельницького заводу "Полімер", а 8 жовтня 2001 року відповідно до наказу №22 її було звільнено з роботи на підставі ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штатів.

Позивачем долучено до матеріалів справи сертифікат НОМЕР_1, виданий в 1996 році Колективним підприємством „Завод „Полімер" на ім'я ОСОБА_4, яким підтверджується, що нею як співвласником підприємства внесено на викуп підприємства кошти: майновий сертифікат вартістю 1050000 крб. власні кошти в сумі 500000 крб., орендне майно в сумі 5577350 крб., розподілений прибуток 2147620 крб.

29.11.2006р. на загальних зборах співвласників КП Хмельницького заводу „Полімер" було прийнято рішення, оформлене протоколом №3, про ліквідацію підприємства - КП Хмельницького заводу „Полімер" та створено ліквідаційну комісію у складі семи чоловік: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Як вбачається з матеріалів справи, процедура ліквідації колективного підприємства у 2006 році не була здійснена.

Натомість 20.08.2007р. було прийнято рішення загальних зборів співвласників КП Хмельницького заводу "Полімер", оформлене протоколом №4 ліквідаційної комісії, про вихід з числа співвласників колективного підприємства усіх співвласників та про ліквідацію юридичної особи - КП Хмельницький завод "Полімер".

Судами також встановлено, що у листопаді 2011 року одним з співвласників колективного підприємства було скликано та проведено загальні збори КП Хмельницький завод "Полімер", на яких вирішено наступні питання.

Так, на загальних зборах, скликаних 03.11.2011р. (протокол №1), за участі одного учасника (ОСОБА_12) було вирішено припинити процедуру ліквідації колективного підприємства, скасувати протокол №3 загальних зборів співвласників КП заводу „Полімер" від 29.11.2006 та вилучити відповідний запис з ЄДР.

08.11.2011р. рішенням загальних зборів співвласників КП заводу „Полімер" (протокол №2 від 08.11.2011р.) було прийнято до складу співвласників КП „Завод Полімер" ОСОБА_17 та внесено відповідні зміни до Статуту Заводу.

17.11.2011р. рішенням загальних зборів співвласників КП заводу „Полімер" (протокол №3 від 17.11.2011р.) було виключено ОСОБА_12 зі складу співвласників підприємства на підставі її нотаріальної заяви про вихід, а також вирішено ряд інших питань, пов'язаних з діяльністю підприємства, в тому числі перейменування підприємства на Хмельницький завод „Полімер".

Предметом даного спору є вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників КП "Завод Полімер" від 03.11.2011р., від 08.11.2011р. та від 17.11.2011р., оформлених протоколами зборів №1, №2 та №3 відповідно.

Обґрунтовуючи підстави позову, учасниця посилалася на порушення її корпоративних прав у зв'язку з відсутністю належного повідомлення про час і місце проведення зборів та зміст питань порядку денного, які мали вирішуватися на загальних зборах, що відбулися 03.11.2011р., 08.11.2011р. та 17.11.2011р.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач на час звернення до суду є співвласником Хмельницького КП "Полімер", а права позивача як власника корпоративних прав були порушені у зв'язку з неповідомленням його про дату та порядок денний зборів, що спричинило порушення його прав брати участь в управлінні колективним підприємством, приймати рішення щодо його діяльності. При цьому суд зазначив про відсутність підстав для застосування позовної давності з тих мотивів, що про оспорювані рішення учасниця дізналася в березні 2015 року під час проведення слідчих дій по кримінальному провадженні, коли її допитали в якості свідка.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, в свою чергу, виходив з того, що не можна вважати встановленим та доведеним факт виходу ОСОБА_4 та інших учасників з членів колективного підприємства, з чого вбачається неможливість визначити наявність або відсутність кворуму для проведення загальних зборів 03.11.2011р., 08.11.2011р. та 17.11.2011р., оскільки не встановлено загальну чисельність учасників колективного підприємства станом на відповідні дати.

Колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частинами 1 та 5 ст.63 ГК України встановлено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Згідно з ч.1 ст.65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України (в редакції від 28.03.2014р., чинній на час звернення з даним позовом у квітні 2016р.) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Як роз'яснено в п.п.1.1,1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", при визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 ЦК України, частини п'ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб. За змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, статті 167 ГК України, статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.

Згідно імперативних приписів ч.6 ст.4 ГПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 10.10.2013 №642-VII, який набрав чинності з 28.03.2014р., суттєво розширено коло суб'єктів корпоративних відносин, спори за участю яких належать до підвідомчості господарських судів. Зокрема, до таких спорів віднесено, окрім власне спорів між господарським товариством та його учасниками (попередня редакція п.4 ч.1 ст.12 ГПК України), також спори між іншими суб'єктами господарювання (виробничі кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо) та їх учасниками (засновниками, членами).

Наведеним спростовується безпідставне посилання скаржника на п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" в обґрунтування своїх доводів щодо непідвідомчості господарським судам корпоративного спору за участю позивача, як члена Колективного підприємства Хмельницький завод "Полімер", про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників КП "Завод Полімер" від 03.11.2011, від 08.11.2011 та від 17.11.2011, та обумовленої цим наявності підстав для припинення провадження у справі.

Адже, вказаний пункт постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" є наслідком судового тлумачення норми п.4 ч.1 ст.12 ГПК України в редакції, що діяла до 28.03.2014р.

При вирішенні даного спору судом першої інстанції достеменно встановлено та відповідачем належним чином не спростовано недоведеність добровільного виходу ОСОБА_4 зі складу членів КП "Завод Полімер" у порядку, передбаченому п.3.8 Статуту Заводу (за власною заявою) та виплати позивачу вартості частки співвласника у спільному майні, оскільки відповідна заява позивачем не подавалася.

В свою чергу, наявний у справі сертифікат НОМЕР_1, виданий в 1996 році Колективним підприємством „Завод „Полімер" на ім'я ОСОБА_4, переконливо свідчить, що позивач залишається учасником КП "Завод Полімер" та має корпоративні права.

При цьому, місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на податковий розрахунок сум доходу за 3 квартал 2007р. (форми №1ДФ), який в розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є належним доказом здійснення реальних виплат коштів на користь конкретних осіб.

Крім того, суд вірно зауважив про те, що незважаючи на прийняття рішення від 20.08.2007 (протокол №4) загальними зборами співвласників КП "Завод Полімер", протокол підписано головою та членами ліквідаційної комісії, а не головою та секретарем зборів, як того вимагає п.7.6 Статуту Заводу.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно приписів ч.ч.1,3,5 ст.111 ЦК України (в редакції, чинній в період з 20.08.2007р. до 17.11.2011р.) ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судами не встановлено та скаржником не доведено автоматичного вибуття ОСОБА_4 та всіх інших співвласників зі складу членів КП "Завод Полімер" у 2007 році саме в зв'язку з ліквідацією цього колективного підприємства після прийняття загальними зборами рішення від 20.08.2007, оформленого протоколом №4, оскільки, як правильно зазначає позивач у відзиві на касаційну скаргу, з матеріалів справи не вбачається як складання ліквідаційною комісію остаточного ліквідаційного балансу та його затвердження членами КП "Завод Полімер", так і внесення до ЄДРПОУ запису про припинення Заводу.

Таким чином, рішення загальних зборів від 20.08.2007 про ліквідацію КП "Завод Полімер" залишилося невиконаним, а сама ліквідаційна процедура незавершеною, що, до речі, підтверджується як оспорюваним рішенням загальних зборів від 03.11.2011 (протокол №1) про припинення процедури ліквідації колективного підприємства, так і зазначенням у протоколі №4 загальних зборів від 20.08.2007 про затвердження лише проміжного балансу станом на 31.07.2007р.

Згідно зі ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Касаційна інстанція враховує, що оспорюване рішення загальних зборів від 17.11.2011 (протокол №3) про перейменування КП "Завод Полімер" на Хмельницький завод "Полімер" свідчить про відсутність його реорганізації шляхом перетворення в розумінні ст.108 ЦК України, оскільки зміна назви юридичної особи не означає зміни її організаційно-правової форми.

Водночас, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого є загальнодоступними, колегією суддів вбачається, що організаційно-правова форма відповідача (колективне підприємство) залишилася незмінною.

Враховуючи ті обставини, що згідно з п.7.4 Статуту Заводу кворум загальних зборів при вирішенні питань ліквідації чи реорганізації підприємства має становити 80 відсотків голосів членів підприємства, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду апеляційної інстанції про неможливість визначити наявність або відсутність кворуму при проведенні спірних загальних зборів 03.11.2011р., 08.11.2011р. та 17.11.2011р., оскільки, з огляду на недоведеність виходу ОСОБА_4 та інших учасників з членів КП "Завод Полімер", не встановлено дійсну загальну чисельність учасників колективного підприємства станом на відповідні дати.

Суд першої інстанції, відхиляючи заяву відповідача про застосування позовної давності, також дійшов вірного висновку про відсутність пропуску ОСОБА_4 строку позовної давності, оскільки позивача, як члена колективного підприємства, протягом значного часу не повідомляли про проведення загальних зборів підприємства, тому про прийняття оспорюваних рішень позивач дізнався лише під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні в березні 2015 року, коли її допитали в якості свідка у кримінальній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наявні заперечення скаржника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами наявних у справі доказів (протокол №3 загальних зборів співвласників КП "Завод Полімер" від 20.08.2007, протоколи №30 та №31 засідання ліквідаційної комісії КП "Завод Полімер" від 10.09.2007 та від 23.10.2007, банківські виписки з особового рахунку КП "Завод Полімер", податковий розрахунок сум доходу за 3 квартал 2007р. (форми №1ДФ), сертифікат НОМЕР_1 від 1996р., протокол додаткового допиту свідка від 31.03.2015 тощо) та необхідність їх переоцінки, що виходить за межі перегляду справи в порядку касації.

Стосовно посилань заявника касаційної скарги на копію вироку Хмельницького міськрайонного суду від 22.09.2016 в кримінальній справі №686/18210/15-к, який не набрав законної сили, в обґрунтування виходу позивача з числа співвласників КП "Завод Полімер" та подальшої виплати йому відповідної частки у спільному майні ліквідованого підприємства, касаційна інстанція звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, в розумінні ч.4 ст.35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні має преюдиціальне значення виключно в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (обвинуваченим, засудженим).

Враховуючи вищевикладене, касаційна інстанція погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання оспорюваних рішень недійсними.

В свою чергу, самі по собі помилкові посилання апеляційного суду в обґрунтування своїх висновків на норми ст.ст.116,148 ЦК України, ст.88 ГК України та ст.ст.10,58,61 Закону України "Про господарські товариства", що регулюють правовідносини за участю господарських товариств, до яких колективне підприємство не відноситься, не призвели до прийняття неправильної по суті постанови, а тому, з врахуванням відсутності відповідних посилань у рішенні від 16.06.2016, не можуть бути достатньою підставою для її скасування.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих рішення і постанови судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Хмельницького заводу "Полімер" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.06.2016 у справі №924/377/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді С. Владимиренко

О. Євсіков