ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 922/2155/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Могила C.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областінапостанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.16 та рішення господарського суду Харківської області від 02.08.16у справігосподарського суду Харківської області №922/2155/16за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областідофізичної особи-підприємця ОСОБА_4,третя особа, позивачаяка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Державний навчальний заклад "Харківський коледж текстилю та дизайну",простягнення коштів в розмірі 18 393,25грн. та розірвання договору оренди,

за участі представників сторін:

від позивача - Степаненко В.В.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

29.06.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Україні по Харківській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди №4931-Н, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення у підвалі площею 135,2 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж текстилю та дизайну".

За умовами, визначеними пунктами 1.2, 2.1, 3.1, 3.6, 3.7, 5.3 зазначеного договору майно передається в оренду з метою розміщення буфету, що не здійснює продаж підакцизної групи, у навчальному закладі площею 110,5 кв.м. та розміщення ксерокопіювальної техніки для надання послуг із ксерокопіювання документів на площі 22,0 кв.м.; орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна; орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорційно її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку - травень 2014 р. - 3429,01 грн.; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; несвоєчасно або не у повному обсязі перерахована орендна плата підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати; орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

13.01.2015 сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили строк чинності договору до 29.04.2017.

Стверджуючи про неналежне виконання підприємцем зобов'язань зі сплати орендних платежів, у зв'язку з чим станом на 09.07.2016 у останнього виник борг у розмірі 47,20грн., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулися із позовною заявою до суду (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), у якій просили стягнути з ФОП ОСОБА_4 5 392,25грн., у тому числі: 47,20 грн. заборгованості, 4 432,75грн. пені та 913,30грн. штрафу; розірвати укладений між сторонами договір №4931-Н від 29.06.2011; зобов'язати підприємця повернути за актом приймання-передачі орендоване майно Державному навчальному закладу "Харківський коледж текстилю та дизайну".

02.08.2016 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Пономаренко Т.О.), залишеним без змін 11.10.2016 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Барбашова С.В., Білецька А.М., Істоміна О.А.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 47,20грн. заборгованості, 3 566,80грн. пені, 913,30грн. штрафу. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області посилалися на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову та рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди №4931-Н від 29.06.2011 та повернення орендованого майна, та ухвалити нове рішення, яким ці вимоги задовольнити.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Предметом касаційного перегляду є вимоги про розірвання договору оренди №4931-Н від 29.06.2011 та зобов'язання ФОП ОСОБА_4 повернути орендоване майно його балансоутримувачу.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями статті 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом односторонньої відмови наймодавця від договору, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині розірвання договору оренди №4931-Н від 29.06.2011, суди попередніх інстанцій обгрунтовано виходили з того, що при виконанні своїх договірних зобов'язань відповідач хоча й не у повному обсязі, проте систематично сплачував орендні платежі, що підтверджується платіжним дорученням № 113 від 08.02.2016 на суму 3000,00 грн., № 125 від 31.03.2016 на суму 3000,00 грн. № 139 від 01.06.2016 на суму 5000,00 грн. Виходячи з чого дійшли правильного висновку, що факт невнесення відповідачем протягом 3-х місяців, у період з січня по травень 2016 року, орендної плати спростовується наявними у матеріалах справи документами.

Стосовно позовних вимог у частині повернення орендованого майна, які за висновками судів обох інстанцій носять похідний характер та обгрунтовувались положеннями ст.785 ЦК України, ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", то за умови відхилення вимог про розірвання спірного договору, правові підстави для задоволення цих вимог відсутні.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які з посиланням на положення статей 33, 34 ГПК України, урахувавши те, що відповідно до вимог ч.1 ст.43 ГПК України суд зобов'язаний дослідити та оцінити всі зібрані у справі докази, які є допустимими, правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог через недоведеність.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, які було наведено в апеляційній скарзі, досліджувались судом апеляційної інстанції та мотивовано відхилені як безпідставні, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Стосовно доводів касаційної скарги, спрямованих на переоцінку доказів, пов'язаних з вирішенням спору, то виходячи з приписів ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.16 та рішення господарського суду Харківської області від 02.08.16 у справі №922/2155/16 без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяC.К. Могил