ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 904/4203/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Малетича М.М.,розглянувши матеріали касаційноїскаргипублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.16у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/4203/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"допублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"простягнення 4036,03грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Григоріва О.Ю.,

від відповідача - Сінюхіна І.В.,

У С Т А Н О В И В:

24.05.2016 публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 4 036,03грн. збору за охорону вантажу.

14.07.2016 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Панна С.П.), залишеним без змін 05.10.2016 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Пархоменко Н.В., Вечірко І.О., Кузнецов В.О.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 4 036,03грн. Мотивуючи ухвалені судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що у порушення статті 46 Статуту залізниць України, відповідач своєчасно не вивільнив колії станції Кривий Ріг від вантажу, що надійшов на його адресу за залізничними накладними №№34489120,34459024, 34507038, 34468363, 47149323, 34490169, 47116330, у зв'язку з чим позивачем був складений акт загальної форми про затримку 5-ти вагонів, та на підставі цього у відповідності до затверджених тарифів, здійснено розрахунок збору за охорону вантажу за час затримки вагонів на коліях станції Кривий Ріг, розмір якого зазначений у накопичувальній картці.

У касаційній скарзі публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили зазначені рішення скасувати, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 02.01.2008 між державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (вантажовласник), було укладено договір №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп, відповідно до умов якого залізниця надає вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.2.1. договору вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно з Правилами перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Згідно пункту 2.2. договору залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантаж вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно з затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Пунктом 2.4. договору визначено, що вантажовласник зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці або готівкою на станції.

За змістом пункту 8.4. договору строк його дії складає один рік з моменту підписання, а у разі відсутності за один місяць до закінчення дії договору пропозиції однієї зі сторін про припинення договору, останній продовжує діяти із здійсненням усіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги.

У подальшому 16.11.2012 між сторонами у справі було укладено договір №ПР/М-12-1334/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станцій Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці, предметом якого є експлуатація під'їзної колії, яка належить власнику колії, що примикає, зокрема, до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку №49. Межею під'їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 м від вістря стрілки №49 у напрямку стрілки №51. Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.

Суди обох інстанцій установили, що за залізничними накладними №№ 34489120,34459024, 34507038, 34468363, 47149323, 34490169, 47116330 на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на станцію Кривий Ріг прибув вантаж "Брухт чорних металів" у вагонах №№ 67670000, 60505385, 68718543, 67654301, 56180037, 60438041, 57287708 (а.с. 20-26). При чому у графі 49 залізничних накладних № 34489120, 34459024, 34468363, 47149323, 34490169 містяться відмітки про охорону вантажу у вагонах № 67670000, 60505385, 67654301, 56180037, 60438041 силами воєнізованої охорони залізниці, що також підтверджується Маршрутами форми ХУ-2 №048750 від 08.12.2015 року та №048773 від 09.12.2015 року.

08.12.2015 відповідача було повідомлено про прибуття на його адресу вантажу, що підтверджується відомостями у Книзі №64 повідомлень про час подавання вагонів під завантаження або вивантаження станції Кривий Ріг (форма ГУ-2).

08.12.2015 позивачем складений акт загальної форми ГУ-23 №11466, у якому зазначено, що вагони у кількості 5-ти штук, які надійшли на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" за залізничними накладними № 34489120, 34459024, 34468363, 47149323, 34490169, а також 34507038 та 47116330 (які не є спірними), простоювали на коліях ст. Кривий Ріг, через зайнятість під'їзної колії. Час затримки вагонів згідно акту ф.ГУ-23 №11466 на коліях станції Кривий Ріг склав 14 год. 20 хв. (з 08.12.2015 року 22 год. 00 хв. до 09.12.2015 року 12 год. 20 хв.).

10.12.2015 позивачем було складено накопичувальну картку №11129071 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів та здійснено нарахування плати за охорону вантажу у сумі 3 363,36 грн. (без ПДВ). Натомість представник відповідача підписав зазначену картку із запереченнями та відмовою від сплати вказаної суми, мотивуючи тим, що на момент повідомлення про прибуття вантажу на його адресу, на під'їзній колії знаходились незібрані залізницею склади навантажених вагонів.

Відмова відповідача сплатити відповідну плату за охорону вантажу, нараховану на підставі накопичувальної картки № 11129071 від 10.12.2015 року у сумі 4 036,03 грн. з ПДВ, стала приводом для звернення з відповідним позовом у цій справі.

Відповідно до положень статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Абзацом 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (надалі - Статут) передбачено ,що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

За змістом статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно ст.5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 року №18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України" затверджено перелік вантажів, які повинні супроводжуватись особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України. Наведений перелік містить і брухт чорних металів. Охороні підлягають усі найменування брухту чорних металів, крім брухту великогабаритного (виду 510), пресованого в пакети (видів 16 - 21), стружки металевої (видів 22 - 24), скрапу (видів 25, 511). Види брухту визначаються за класифікацією згідно з ДСТУ 4121-2002.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ "Укрзалізниця".

За супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата, розмір якої встановлюється Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економіки (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 року №106 "Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом".

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Положеннями пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999 передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до п. 31.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Тарифне керівництво № 1) плата за охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов'язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, визначається за тарифами, наведеними в табл. 3, за тарифну відстань.

При цьому, згідно з пунктом 31.5 Тарифного керівництва №1, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл.4.

Установивши, що на станціях, з незалежних від залізниці (позивача) причин, виникла затримка вантажу відповідача, що підлягає охороні, позивач здійснив охорону зазначеного вантажу, та перевіривши правильність розрахунку позивачем плати за охорону вантажу за тарифом відповідно до кількості вагонів окремо по кожній накладній, на підставі викладених положень закону, суди обох інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача нарахованого залізницею збору за охорону вантажу у сумі 4 036,03грн.

Що стосується доводів заявника у касаційній скарзі щодо наявності обставин, у силу яких відповідач не мав можливості забрати спірні вагони з колій станції Кривий Ріг-Головний з причин знаходження на під'їзній колії вагонів, прийнятих до перевезення позивачем, то вони спростовані мотивованими висновками судів попередніх інстанцій про те, що доказів утворення скупченості неприйнятих залізницею вагонів відповідачем надано не було, а під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії (відповідача), який розміщує на ній вагони на власний розсуд, без погодження із залізницею.

Достатніх обґрунтувань із посиланням на норми права, які спростовували б висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.16 у справі №904/4203/16 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя М.М. Малетич