ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 року Справа № 924/895/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівІванової Л.Б. Кочерової Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Хмельницької області 14.07.2015 Рівненського апеляційного господарського суду 27.08.2015у справі господарського суду№ 924/895/15 Хмельницької областіза позовомШепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест"простягнення 7657666,01 грн. - основної суми боргу, 927810,55 грн. - пені, 188068,80 грн. - 3% річних, 4392136,01 грн. - інфляційних втратза участю представників:
від прокуратури - Попенко О.С.
від позивача - не з'явився
Демчук О.В.
від відповідача - не з'явилися
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015 у справі № 924/895/15 (суддя Димбовський В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 (головуючий суддя Демянчук Ю.Г., судді Крейбух О.Г., Юрчук М.І.), частково задоволено позовні вимоги Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест"(відповідача) на користь позивача 7 657 666,01 грн. основної суми боргу, 463 905,28 грн. - пені, 188 067,59 грн. - 3% річних, 3 926 129,52 грн. - інфляційних втрат. Відмовлено у стягненні 1,21 грн. 3% річних, 466 006,49 грн. - інфляційних втрат та 463 905,27 грн. - пені, проведено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі № 924/895/15 в частині відмови у стягненні з відповідача 463 905,27 грн. - пені.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 551 Цивільного кодексу України, статей 219, 229, 233 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та ПАТ "НАК "Нафтогаз України", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 02.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1738/14-ТЕ-34, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з пунктом 7.2 договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Як встановлено судом першої інстанції в період з січня-березня та жовтня-грудня 2014 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 7 672 334,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу.
Відповідачем частково оплачено за поставлений природний газ, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено позовні вимоги позивача.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не розрахувався за поставлений природний газ, що є підставою для настання правових наслідків неналежного виконання зобов'язання.
Таким чином судами правомірно частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, інфляційних та 3 % річних, з урахуванням здійсненого перерахунку судом першої інстанції розміру інфляційних та 3% річних.
Згідно з пунктом 7.2 договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Позивач нарахував відповідно до вказаного пункту, пеню у розмірі 927 810,55 грн.
Суд першої інстанції, користуючись правом наданим статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір пені до 463 905,28 грн.
Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України надано господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи з оцінки причини неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за спірним договором, майнового стану сторін, не лише майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу (використання природного газу виключно на виробництво теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями, населенням) та оскільки, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду, вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано зменшили розмір пені, що нарахована Позивачем до стягнення з Відповідача.
Таким чином, попередніми судовими інстанціями не порушено норму пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України при зменшенні розміру пені.
Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі № 924/895/15 залишити без змін.
Головуючий суддя В. Саранюк
Судді Л. Іванова
Н. Кочерова