ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 923/1361/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015у справігосподарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКом Комунального підприємства "Новокаховське управління комунального господарства"простягнення 5 767 711,00 грн.за участю представників сторін:

позивача: Демчук О.В. (представник за дов. від 18.04.2014 № 14-94),

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Новокаховське управління комунального господарства" про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 525 125,41 грн., пені за несвоєчасні розрахунки в сумі 559 467,57 грн., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 133 308,20 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 549 809,82 грн., відповідно до умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 13/243 З-БО-33 від 28.12.2012.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 у справі №923/1361 позов задоволено.

На виконання рішення суду 24.10.2014 року видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.06.2015 з даної справи, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015, заяву відповідача від 22.05.2015 про відстрочку виконання рішення по даній справі - задоволено, відстрочено виконання рішення по справі №923/1361/14 від 07.10.2014 на строк до 31.12.2015. Судові рішення мотивовані тяжким фінансовим станом відповідача, як державного підприємства.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову у справі скасувати та прийняти постанову, якою відмовити КП "Новокаховське управління комунального господарства" у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення від 07.10.2014 у справі №923/1361/14 повністю, мотивуючи касаційну скаргу тим, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, ч.5 ст. 124, п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 41, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України, недотриманням п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", без врахування практики Європейського суду з прав людини. Заявник в касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що суди не витребували у боржника докази, які б свідчили не тільки про скрутне фінансове становище боржника, а й про наявність у нього обставин, а саме: загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Згідно ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2 постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 №9).

Судом встановлено, що згідно статуту КП "Новокаховське управління комунального господарства", останнє є комунальною власністю Новокаховської територіальної громади в особі Новокаховської міської Ради.

Відповідно до звіту про фінансові результати відповідача та його балансом за 2014 рік, збитки останнього склали 4 911 000, 00 грн., а розмір поточних зобов'язань - 13 594 000, 00 грн., що свідчить про складний фінансовий стан боржника.

Матеріали справи свідчать про те, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника, оскільки єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств.

Заборгованість споживачів перед відповідачем станом на 01.05.2015 становить 7 361 258, 50 грн., різниця в тарифах на теплову енергію, яка постачається бюджетним та госпрозрахунковим установам складає 15 582 240,00 грн.. Вказана заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені (погоджені) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, є об'єктивними обставинами, що і викликають недостатність у боржника коштів для погашення заборгованості одночасно і в повному обсязі.

За таких обставин, оскільки вина боржника у простроченні виконання грошового зобов'язання перед стягувачем пов'язана з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені органами державної влади та місцевого самоврядування, відсутністю сучасних дотаційних напрямів у покритті збитків підприємства (ст. 20 Закону України "Про теплопостачання"); боржник має важкий фінансовий стан, у тому числі внаслідок несплати боргів населенням, бюджетними установами; діяльність боржника спрямована на забезпечення теплом учбових закладів, дитячих садків, оздоровчих санаторіїв, лікарень, інших об'єктів, а тому є соціально значимою та винятковою, особливо у зимовий період; існує нагальна необхідність спрямовування наявних коштів на здійснення поточних розрахунків за природний газ та забезпечення безперервного виробничого циклу з метою забезпечення безаварійного виробничого процесу, а також враховуючи інтереси сторін, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення по справі №923/1361/14 від 07.10.2014 на строк до 31.12.2015, колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 у справі № 923/1361/14 залишити без змін.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало