ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 року Справа № 922/916/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Кривуц О.Ю. - дов. від 10.12.13,
касаційну скаргуХарківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.06.15у справі№922/916/15 Господарського суду Харківської областіза позовом доХарківської міської ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд КТ"проповернення майна та відшкодування доходів Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 03.11.15 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд КТ" про зобов'язання повернути територіальній громаді міста Харкова в особі позивача безпідставно набуте майно - земельну ділянку, площею 2,0360 га, на вул. Клочківській, 341-Б, у м. Харкові, та стягнення 842692,24 грн. доходів, отриманих відповідачем від такого майна. Позивач вказував на те, що відповідач використовує спірну земельну ділянку без достатніх правових підстав, оскільки він не оформляв правовстановлюючих документів на неї, і це, на думку позивача, є підставою для повернення такої земельної ділянки та стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна. Позов обґрунтований приписами статей 16, 1212-1215 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.04.15 (суддя Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено. Місцевий господарський суд установив, що спірна земельна ділянка не є безпідставно набутим майном у розумінні приписів статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для її повернення та стягнення доходів від безпідставно набутого майна. Крім того, суд зазначив, що відповідачем був сплачений земельний податок за 2013 і 2014 роки.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.15 (судді: Бондаренко В.П., Россолов В.В., Терещенко О.І.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Харківська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі в частині відмови у позові про стягнення доходів від безпідставно набутого майна, а справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 182, 377, 1212-1215 Цивільного кодексу України, статей 120, 125, 152, 156, 206 Земельного кодексу України, статей 4, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Він вважає, що судами невірно досліджені докази у справі та обставини справи. Скаржник наголошує на тому, що відповідач використовує спірну земельну ділянку безпідставно, оскільки речові права на неї за відповідачем не реєструвалися та він не вносив плати за її використання. Рада вказує на те, що використання землі є платним; що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів законодавства відзначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд КТ" набуло у власність нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. "А-3", площею 1285,3 кв.м, літ. "Б-1", площею 2551,1 кв.м, літ. "В-1", площею 598,8 кв.м, літ. "Д-1", площею 11,7 кв.м, літ. "З-1", площею 5,9 кв.м; літ. "Л-1", загальною площею 829,6 кв.м, літ. "Е-1", загальною площею 42,4 кв.м, літ. "И-1", загальною площею 829,5 кв.м, "К-1", загальною площею 275 кв.м, на вул. Клочківській, 341-Б, у м. Харкові, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно серій САК №278105, №278106, №278107 від 10.12.13. Господарські суди також установили, що відповідач у зв'язку із переходом права власності на нерухомість набув і право на земельну ділянку під такою нерухомістю на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Харківської міської ради заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд КТ" про зобов'язання повернути територіальній громаді міста Харкова в особі позивача безпідставно набуте майно - земельну ділянку, площею 2,0360 га, на вул. Клочківській, 341-Б, у м. Харкові, та стягнення 842692,24 грн. доходів, отриманих відповідачем від такого майна. Підставою позову позивачем визначені приписи статей 1212-1215 Цивільного кодексу України. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість цих вимог. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього ж Кодексу). Згідно з приписами статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Порядок набуття прав на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду унормований статтею 120 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми (в редакції, що діяла на час набуття у власність спірного майна) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Разом з цим, відповідно до приписів статі 377 Цивільного кодексу України (у відповідній редакції) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). В ході розгляду спору господарські суди установили, що відповідач у 2013 році набув право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці; що він (відповідач), у відповідності до вимог земельного законодавства, набув і право на земельну ділянку під такою нерухомістю на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Таким чином, як установили суди, спірна земельна ділянка не є безпідставно набутим майном у розумінні приписів статті 1212 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки земельна ділянка, яка є предметом спору, не є такою, що набута безпідставно, то визнається вірним висновок судів про необґрунтованість позову також і в частині стягнення з відповідача доходів, отриманих від такого майна. Водночас колегія суддів зазначає, що згідно з приписами статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. За приписами статті 156 цього Кодексу власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Отже, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними та викладеного не спростовують. Отже, зважаючи на заявлені позивачем підстави даного позову (як безпідставно набутого майна) та враховуючи установлені обставини і вимоги вказаних норм, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції залишається без змін з мотивів, викладених у цій постанові, а касаційна скарга - без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.15 у справі №922/916/15 залишити без змін.
Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець