ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 922/5169/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Клюге Л.М. - прокурор відділу ГПУ, посв. №014652, позивача, відповідача: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_7на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.08.15у справі№922/5169/13 Господарського суду Харківської області за позовомПрокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській областідоПриватного підприємця ОСОБА_7простягнення збитків

Прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_7 3515080,69 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону природного навколишнього середовища. Прокурор зазначав, що в ході здійснення перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства під час здійснення ним підприємницької діяльності виявлено факт засмічення земельних ділянок, площами 86,66 кв.м і 237,12 кв.м, використовуваних відповідачем. Він наголошував на наявності вини відповідача у спричиненні шкоди державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та посилався на акт перевірки №518/01-03/04-11, акт обстеження від 11.04.13, припис від 10.04.13 та статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статей 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.14 (суддя Погорєлова О.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області 3515080,69 грн. для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331 в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011. Господарський суд установив факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що виявилося у забрудненні і засміченні ним земельних ділянок відходами. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 1166 Цивільного кодексу України, статей 17, 32, 33, 43 Закону України "Про відходи", статей 1, 46, 35 Закону України "Про охорону земель", статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.14 (судді: Россолов В.В., Ільїн О.В., Черленяк М.І.) рішення господарського суду першої інстанції змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції: "Стягнути з ПП ОСОБА_7 до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду місцевого бюджету Дзержинської районної ради м. Харкова шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 3515080,69 грн., із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Харківській області за балансовим рахунком 3311." В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін. Суд апеляційної інстанції зазначив те, що шкода, завдану навколишньому природному середовищу підлягає стягненню не лише до Державного бюджету України, а й до місцевого бюджету.

На виконання вказаної постанови (яка набрала чинності) місцевим господарським судом 04.07.14 виданий наказ.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 03.09.14 було відкрито виконавче провадження №44617057 з виконання судового наказу у цій справі.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 23.02.15, на підставі пункту 4 частини 1 статті 38, статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду у цій справі зупинено через оголошення в розшук транспортних засобів боржника.

Прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до господарського суду із скаргою, в якій просив скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 23.02.15 та зобов'язати виконавчу службу здійснити усі заходи, направлені на примусове виконання судового рішення у даній справі. Він вважав оскаржувану постанову невмотивованою і винесеною з порушенням приписів статей 11, 30, 39, 52 Закону України "Про виконавче провадження" та наголошував на невжитті державним виконавцем необхідних і можливих заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення суду у цій справі. Прокурор вказував на те, що зупинення виконавчого провадження за наведених підстав (у зв'язку з оголошенням розшуку транспортних засобів боржника) не є обов'язковим в силу Закону України "Про виконавче провадження"; що зупинивши виконавче провадження, державний виконавець фактично ухилився від виконання покладених на нього законом обов'язків щодо своєчасного і повного виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.15 (суддя Хотенець П.В.) скаргу прокурора задоволено. Постанову про зупинення виконавчого провадження від 23.02.15, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області у виконавчому провадженні №44617075, скасовано. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області здійснити усі заходи, направлені на примусове виконання судового рішення у даній справі, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Суд виходив з того, що відділ державної виконавчої служби ухилився від дій примусового характеру, спрямованих на реалізацію виконання рішення суду у цій справі, котрі передбачені чинним законодавством. Суд зазначив про те, що надані законом державному виконавцю повноваження стосовно визначення черговості звернення стягнення на майно та права зупинення виконавчого провадження повинні бути використані з метою виконання судового рішення, чого у даному випадку державним виконавцем реалізовано не було.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.15 (судді: Бондаренко В.П., Івакіна В.О., Россолов В.В.) перевірена ухвала місцевого господарського суду залишена без змін з тих же підстав.

Приватний підприємець ОСОБА_7 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу і постанову у справі та відмовити у задоволенні скарги прокурора Дзержинського району м. Харкова на бездіяльність державної виконавчої служби. Він посилається на порушення судами приписів статей 38, 52, 63 закону України "Про виконавче провадження". Скаржник наголошує на правомірності зупинення виконавчого провадження з підстав розшуку транспортних засобів боржника та зазначає, що державним виконавцем вчинялися виконавчі дії, спрямовані на виконання судового рішення у цій справі; що до звернення стягнення на автотранспортні засоби, які є у власності боржника, звернення стягнення на житлове приміщення боржника не допускається.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.14 у цій справі місцевим господарським судом 04.07.14 був виданий наказ. Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 03.09.14 відкрито виконавче провадження №44617057 з виконання зазначеного наказу. Суди також установили, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 23.02.15 виконавче провадження з примусового виконання наказу суду було зупинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 38, статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з оголошенням розшуку транспортних засобів боржника. Втім, суди визнали вказану постанову державного виконавця неправомірною. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що у межах виконавчого провадження державним виконавцем може проводитися одночасно кілька дій, спрямованих на стягнення з боржника на користь стягувача з метою виконання судового рішення; що державним виконавцем не вживалися усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання судового рішення у цій справі, тобто він не організовував виконання судового рішення у порядку, встановленому законом. Як установили суди, державним виконавцем не було здійснено виклику боржника (виклик-повідомлення за місцем його реєстрації не надсилався), не здійснено виходу за місцезнаходженням об'єктів нерухомості боржника з метою виявлення в наявності у нього коштів, інших цінностей, рухомого майна, можливого отримання ним доходів від підприємницької діяльності, пов'язаної з експлуатацією об'єктів нерухомості тощо, не витребувано технічну документацію, не здійснено опис і арешт майна, не вжито заходів з його оцінки і реалізації. Судами було враховано, що стягнення на інше належне боржникові майно здійснюється судовим виконавцем при відсутності грошових коштів (у гривнях та іноземній валюті) і інших цінностей, як то передбачено Законом України "Про виконавче провадження", чого дотримано не було. Як вже зазначалося, скаржник у касаційній скарзі не погоджувався з наведеними висновками судів, вважаючи постанову про зупинення виконавчого провадження законною. Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відповідно до приписів статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження". У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право, окрім іншого, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення упродовж шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (стаття 30 названого Закону). Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (стаття 32 Закону України "Про виконавче провадження"). За приписами статті 52 України названого Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Частиною 1 статті 6 цього ж Закону унормовано, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. У розумінні приписів наведених норм наслідком таких дій державного виконавця має бути повне виконання судового рішення. При цьому, повноваження надані державному виконавцю щодо права визначення черговості звернення стягнення на майно та права зупинення виконавчого провадження повинні бути використані ним саме з метою повного виконання судового рішення. Право державного виконавця зупинити виконавче провадження передбачено статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження", а обставини, котрі зумовлюють обов'язковість його зупинення - статтею 37 цього ж Закону. Як вже зазначалося, оскаржуваною постановою державного виконавця було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу суду на підставі пункту 4 частини 1 статті 38, статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з розшуком транспортних засобів боржника. Господарські суди установили, що у межах виконавчого провадження державним виконавцем може проводитися одночасно кілька дій, спрямованих на стягнення з боржника на користь стягувача з метою виконання судового рішення; що державним виконавцем не вживалися усі можливі заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання судового рішення у цій справі у спосіб та порядку визначеному законом (як то виявлення та звернення стягнення на кошти та інші цінності); що державний виконавець, виносячи постанову про зупинення виконавчого провадження, не обґрунтував необхідність такого зупинення з посиланням на фактичні обставини справи, що передбачено пунктом 3.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень. При цьому, судами було підставно враховано, що надані законом державному виконавцеві повноваження, в тому числі, щодо права зупинення виконавчого провадження мають використовуватися ним саме з метою своєчасного і повного виконання судового рішення, чого, як вже зазначалося і це установили суди, у даному випадку ним реалізовано не було. Враховуючи установлений господарськими судами факт порушення державним виконавцем вимог закону при виконанні наказу суду у цій справі, колегія суддів не вбачає підстав для скасування переглянутої постанови та задоволення касаційної скарги. Доводи скаржника визнаються непереконливими, позаяк не спростовують викладеного та установленого судами.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.15 у справі №922/5169/13 залишити без змін. Виконання судового рішення (яке було зупинено ухвалою ВГСУ) поновити.

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець