ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 922/208/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової Т.Б., Костенко Т.Ф.,розглянувши касаційну скаргуХарківської міської радина постанову від 08.06.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№922/208/15 господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4проповернення майна та стягнення 376758,30 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Ворожбянов А.М. (дов. від 29.12.14)

Від відповідача - ОСОБА_4 (дов. від 26.01.15)

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 05.11.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про повернення в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0560 га, яка розташована по АДРЕСА_1, стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 376758,30 грн.

17.03.2015 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути відповідача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 376758,30 грн. Суд розцінив її як зменшення позовних вимог, прийняв до розгляду та розглядав справу з її врахуванням.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2015 (суддя Жиляєв Є.М.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у складі: Могилєвкіна Ю.О., Пушая В.І., Істоміної О.А. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Харківська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.

ФОП ОСОБА_4 у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з інформаційною довідкою Реєстру прав власності на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області від 01.07.2014 за № 23630807 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі літ. літ. "А'-1", "А''-1 та "А-1" загальною площею 441,7 кв. м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу № 1725 від 26.05.2003.

05.07.2014 Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,0560 га. по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки, визначення меж, площі та конфігурації.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 01.07.2014 за № 23630740, листів Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 02.07.2014 за № 5615/0/225-14 та Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 03.07.2014 за № 3318/08 речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Позивач зазначав, що відповідач в період 01.12.2011 - 01.12.2014 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, тобто за регульованими державною цінами, які є фактично звичайною ціною, що призвело до не одержання відповідачем доходів.

За розрахунком позивача розмір доходу від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача складає 376 758,30 грн.

Відповідно до листа ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 18.11.2014 за № 5794/9/20-30-15-03-24 відповідачем за період з 01.12.2011 - 30.11.2014 задекларовано 38 179,43 грн. земельного податку за земельну ділянку по АДРЕСА_1.

У зв'язку із вищезазначеним, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 376 758,30 грн. (з урахуванням уточнень від 17.03.2015).

У главі 83 ЦК України унормовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. При цьому як доходи, про які йдеться у статті 1214 ЦК України, так і шкода, про яку йдеться п.4 частини 3 ст.1212 ЦК України, є безпідставно збереженими коштами за рахунок іншої особи.

Правову кваліфікацію матерально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин на які в обґрунтування вимог посилається позивач.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача суми 376 758,30грн., позивач посилався на неотримання у період з 01.12.2011 по 01.12.2014 орендної плати внаслідок використання відповідачем землі під придбаними об'єктами без оформлення правовстановлюючих документів, отже без достатніх правових підстав.

В силу приписів ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктам господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Згідно частин 1-3 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Судами не дано оцінки доводам позивача про те, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, Харківська міська рада фактично була позбавлена права одержати дохід у вигляді орендної плати, який вона могла би отримати в разі своєчасного укладення договору оренди, що завдало їй шкоди у спірній сумі.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору в частині вимог про стягнення 376 758,30грн. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанову та рішення щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення 376 758,30грн. слід скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Постанову від 08.06.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/208/15 господарського суду Харківської області та рішення від 17.03.2015 господарського суду Харківської області скасувати; справу №922/208/15 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Т. Данилова

Т.Костенко