ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 922/116/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.

суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від 3-тьої особи: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Харківської міської ради

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015

у справі №922/116/15 Господарського суду Харківської області

за позовом Харківської міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області

про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди землі у зв'язку з затвердженням відповідним рішенням міської ради технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2015 (суддя Яризько В.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 (судді: Медуниця О.Є., Білецька А.М., Потапенко В.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено обставин, за якими договором передбачено зміна його умов щодо розміру орендної плати; позивачем також не надано ніяких обґрунтувань саме запропонованого розміру орендної плати. Крім того, суди відзначили, що на орендованій відповідачем земельній ділянці розміщені й інші об'єкти, які не належать відповідачу, тобто вказаною земельною ділянкою користується не лише відповідач.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

20.10.2005 між Харківською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі №82131/05 (далі-договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, на підставі рішення XXXIII сесії Харківської міської ради IV скликання від 22.02.2005 року №21/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови площею 0,0140 га (під забудовою - 0,0018 га, інших угідь - 0,0122 га), яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Згідно п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки:

-на період будівництва згідно з довідкою №1609/05 від 23.06.2005 року становить 14772 грн.;

-на період експлуатації згідно з довідкою №1610/05 від 23.06.2005 року становить 73858 грн.

Договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2007 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 31.12.2030 року (п.8 договору).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

-на період будівництва: 2005 рік: 38,07 грн.; 2006 рік: 56,05 грн., з 2007 року: 105,76 грн.,

-на період експлуатації: з 31.12.2007 року: 320,24 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

В пункті 13 договору сторони узгодили, що розмір орендної плати переглядається у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів;

внаслідок інфляції - щорічно;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Передбачено, що нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" вводиться в дію з 01 січня 2014 року, а зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Позивач направив відповідачу лист-пропозицію №1550/0/30-13 від 30.12.2013 року з трьома примірниками додаткової угоди до договору оренди землі та трьома примірниками розрахунку орендної плати в зв'язку із зміною її розміру, для підписання. Відповідач не надав відповіді на лист-пропозицію у встановлений термін, що стало підставою для звернення до суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі №82131/05 від 20.10.2005, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору у редакції позивача.

Як зазначалося вище, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Проте, судова колегія касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх такими, які зроблені всупереч положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

З положень частини 1 статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Разом з тим, частиною 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як встановлено, господарськими судами, у пункті 13 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів.

Відтак, оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Щодо розрахунку позивачем пропонованого розміру орендної плати, то за змістом ст. 21 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яка в свою чергу відповідно до положень ст. 23 цього Закону затверджується відповідним органом місцевого самоврядування.

Щодо посилань відповідача на те, що земельній ділянці розміщений інший об'єкт, який не належить відповідачеві, то слід мати на увазі положення ст. 152 Земельного кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, то оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин, що мають суттєве значення для справи, і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №922/116/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Мачульський Г.М. Шаргало В.І.